Висновки до розділу 2

1. Необхідність створення ефективної інформаційно-телекомунікаційної системи викликана двома об’єктивними причинами:

а) інтеграція інформаційної, аналітичної, експертної складових органів державної влади всіх рівнів;

б) демократизація органів державного управління, маркетизація менеджменту державного управління, необхідність утворення зворотного зв’язку у державному управлінні шляхом ефективних комунікацій.

2. У сфері забезпечення інформаційної інтеграції органів державного управління на сьогодні не існує об’єднуючих моделей СІАЗ, що призводить до невисокої ефективності таких систем та суттєво гальмує застосування у державних органах влади таких технологій.

3. Електронне врядування – процес корінної трансформації уряду та потребує, перш за все, політичної волі, планування, а також фінансових ресурсів. Процес електронного врядування можна поділити на три взаємодоповнюючі процеси, здатні при синхронному їх застосуванні викликати синергетичні ефекти:

а) використання ІКТ для розширення доступу до урядової інформації органами державної влади;

б) надання послуг у режимі онлайн;

в) розширення громадської участі в державному управлінні.

4. Запропонована концепція формування інформаційного простору державного управління в аспекті формалізованої інтегрованої структури процесів управління, перетворення інформації і прийняття управлінських рішень є базисом для аналізу і послідовного вдосконалення системи управління і заснована на наступних посиланнях:

– структурній декомпозиції виробничого процесу як об’єкту управління до рівня елементарних виробничих процесів;

– функціональній структуризації процесу управління, де кожна конкретна функція виявляється як одна із загальних управлінських функцій;

– формалізації документообігу як технології реалізації конкретних функцій управління на основі виділення типових операцій роботи над документами і реквізитами.

5.

– створення єдиної інформаційної бази віддаленого один від одного об'єктів і підрозділів державного управління;

– організація ефективного руху інформаційних потоків;

– інформаційне забезпечення діяльності всіх підрозділів і об'єктів державного управління;

– автоматизація всіх технологічних і бізнес-процесів державного управління, оперативний контроль і управління процесами виробництва, транспортування і збуту, управління персоналом і т. д.;

– обробка і аналіз інформації, яка одержується із зовнішнього середовища;

– забезпечення необхідного рівня безпеки і захисту інформаційних ресурсів державного управління.

6. Маркетинг державного управління можна визначити як систему некомерційного маркетингу, яка об’єднує учасників, прийоми, що використовуються та сукупність відносин між суб’єктами державного управління та «споживачами» результатів їхньої діяльності. Ця система характеризується загальною спрямованістю на досягнення цілей, що стоять перед суб’єктом державної влади шляхом задоволення потреб об’єктів маркетингу в обмін на їх підтримку та інші ресурси.

6. Об’єкти маркетингу державного управління повинно бути структуровано у відповідності до потреб соціальних груп, до складу яких вони відносяться.