Економічна свідомість, економічне мислення

Людина є соціоприродною істотою, єдністю біологічного (природного) та духовного начал. Духовне та природне, як її суттєві якості, існують і виявляють себе у тісному взаємозв’язку.

Людина живе свідомо, мотивує свої вчинки. Завдяки свідомості ор­ганізує своє життя в часі, в просторі, враховує в своїй діяльності при­чинні зв’язки тощо. Свідомість потрібна людині не тільки для організації та підтримання природного існування. Вона духовно укорінює людину в життя.

Широковживаний термін «свідомість» є одним із найбагатозначніших і невизначених. Плідною є точка зору, що свідомість постала з формуванням людини [1].

Особливою формою суспільної свідомості є економічна свідомість. У ній відображені економічні знання, теорії, оцінки соціально-економіч­ної діяльності й суспільні потреби. Економічна свідомість являє собою су­купність економічних знань, ідей, поглядів суб'єктів господарювання, що безпосередньо відображають економічну дійсність і виражають своє відно­шення до різних явищ економічного життя суспільства в конкретний істо­ричний момент часу.

В економічній свідомості виділяють теоретичний і емпіричний рівні.

Теоретична свідомість виражена в економічних законах, категоріях, теоріях, ідеях, які є наслідком розвитку наукового пізнання. Воно пред­ставлено економічною наукою.

Емпірична, або повсякденна економічна свідомість складається на ос­нові світовідчувань, безпосереднього життєвого досвіду, елементарних економічних знань і соціально-психологічних установок.

Теоретичний та емпіричний рівні економічної свідомості пов'язані між собою, і їхня взаємодія створює різноманіття економічних поглядів та орі­єнтацій.

У структурі економічної свідомості треба насамперед виділити такий елемент, як економічні знання, на основі яких відбувається практична ді­яльність. У цьому випадку економічна свідомість грає активну й відносно самостійну роль.

Одним із найважливіших актів економічної свідомості є економічне мислення, яке відтворює економічне життя у властиво специфічних еконо­мічних поняттях, категоріях і законах, у певній історичній і логічній послі­довності, співвідносить їх з економічною дійсністю.

Економічне мислення — це пізнання сутності економічних процесів, виявлення їхніх закономірностей за допомогою розумових операцій (ана­ліз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення) і реалізація еконо­мічних знань, умінь і якостей особистості в економічній діяльності й пове­дінці у цілісному економічному процесі.

Економічне мислення виступає як процес осмислення суб'єктом реаль­них господарських ситуацій, що підвищують ефективність трудової діяль­ності, які визначають економічну поведінку людини і стиль господарської діяльності.

Традиційно економічне мислення містить у собі погляди й уявлен­ня, породжені практичним досвідом людей, їхньою участю в економіч­ній діяльності тими зв'язками, у які вони вступають у повсякденному житті [2].

Примітки

1. На означення здатностей людини, що вирізняють її з тваринного світу, ко­ристуються поняттями психіка, свідомість, мислення, розум.

Психіка — це здатність живої істоти чуттєво сприймати світ і емоційно реа­гувати на нього. Вона притаманна як людині, так і тварині. Але тварині власти­ві лише нижчі, несвідомі вияви психіки. Психіка тварин базується на біологічній доцільності. Вона забезпечує виживання організму. Тварина сприймає світ тілом, крізь призму своїх біологічних потреб.

Свідомість людини — нова якість психічної діяльності, за якої дійсність відо­бражається в штучних, неприродних формах (формах культури), витворених люд­ством у процесі історичного розвитку.

Свідомість людини прийнято розглядати як певний процес, потік переживань, що складається з окремих актів — сприймання, міркування, пригадування, хотіння, оцінювання тощо.

Розрізняють три види актів свідомості — мислення, воління та емоційні пере­живання.

Мислення — один із найважливіших актів свідомості, який полягає в оперуван­ні абстрактними поняттями (наприклад, розв’язування математичної, економічної задачі). Його нерідко ототожнюють із свідомістю, однак свідомість не зводиться до мислення. «Я хочу», «Я люблю» — це також акти свідомості, але вони не є актами мислення. Саме мислення поділяють на розсудкове і розумне.

Отже, свідомість — певний рівень розвитку психіки, мислення — один із видів актів свідомості, розум — це лише певний тип мислення.

2. Основні характеристики економічного мислення:

- відтворює в теоретичній формі різні явища й процеси економічної дійс­ності;

- понятійно описує деяку задану предметність. Зміст економічного мислення визначається предметністю, на яку воно спрямоване;

- орієнтоване на вирішення економічним суб'єктом конкретних господарських ситуацій.

1.6.