Економічні блага

Як зазначалось, засоби задоволення потреб називаються благами.

Альфред Маршалл визначає благо як «бажану річ, що

задовольняє людську потребу».

Ж.-Б. Сей визначає блага «як засоби, що ми маємо для задоволення наших потреб».

А. Шторх підкреслює, що «вирок, винесений нашим судженням щодо корисності предметів... робить їх благами».

Властивість певного предмету, що дозволяє задовольняти певну потребу людини, ще не робить його благом. На цей факт особливу увагу звертає один з найвизначніших представників австрійської школи К. Менгер.

Поняття «благо» ширше, ніж поняття «товари та послуги», оскільки воно містить також задоволення тих потреб, які не завжди пов’язані з грошовими витратами. Блага, що споживаються шляхом простого привласнення, називаються вільними.

Блага, які споживаються шляхом купівлі продажу, називаються економічними. Економічні потреби - це потреби в економічних благах.

Економічні блага поділяються на довгострокові (передбачають багаторазове використання - автомобіль, електроприлади, комп’ютер тощо), і недовгострокові (зникають в процесі разового використання - хліб, напої тощо).

Серед благ виділяють взаємозамінні (субститути) і взаємодовнюючі (комплементарні).

До субститутів відносяться не тільки багато споживчих товарів і виробничих ресурсів, а й послуги транспорту (поїзд, літак, автомобіль), сфери дозвілля (кіно-театр-цирк) тощо.

Комплементарні блага доповнюють одне одного і тим самим роблять можливим їх споживання. Вони наче супроводжують одне одного. Потреба в таких благах одночасно збільшується або зменшується. Прикладами комплементарних благ є стіл і стільці, автомобіль і бензин, ручка і папір. Економічні блага також можуть бути класифікованими і за іншими критеріями.

В сучасних умовах значно зростає кількість потреб, які задовольняються за допомогою різноманітних послуг - результатом яких є благо - корисний результат.

Існує певна категорія благ (товарів та послуг), які не можуть бути запропонованими споживачеві на ринку (національна оборона тощо), оскільки він не в змозі повністю оплатити їхнє споживання як індивідуальне. Такі блага називаються суспільними і надаються зазвичай через суспільні інститути.

3.