Формування та розподіл національного продукту

Розподіл як економічний процес можна розглядати як для факторів, та і для результатів виробництва. Розподіл факторів виробництва - це передумова виробництва, за якої матеріальні та трудові ресурси переливаються з менш прибуткових у більш ефективні галузі з метою найбільшої окупності кожного фактора виробництва.

Розподіл результатів виробництва - це розподіл фонду споживання на доходи від праці (заробітна плата), доходів від власності (дивіденди та проценти) та трансфертні платежі (пенсії, допомога).

Функціональний розподіл доходу - це розподіл грошового доходу суспільства відповідно до функції, яку виконує отримувач доходу. Сукупний дохід розподіляється на: заробітну плату, ренту, процент та прибуток.

Особистий розподіл доходу - це розподіл грошового доходу суспільства між окремими домашніми господарствами. Сукупний дохід нерівномірно розподіляється між групами домогосподарств.

Функція, яка відображає формування доходів, є похідна функція споживання. В ній зафіксовані як моменти розподільчих, так і перерозподільних відносин (податки). Вона має вигляд:

де Y - дохід;

U_l - дохід від праці;

U_k - дохід від бізнесу;

U_w- дохід від власності;

T - податки.

Формування доходів домашніх господарств

Заробітна плата + прибуток + рента (процент) = Факторні доходи + + трансфертні виплати із суспільного сектору (держави) = Валові доходи - - податки та інші обов’язкові платежі = Дохід кінцевого використання.

Прибуток — це дохід фірми, визначений як різниця між загальним доходом та загальними витратами фірми на виробництво і реалізацію продукції. Зараз цей вид доходу отримують не тільки підприємці, а й наймані робітники через систему участі в прибутках.

Рента - це плата, яка встановлюється за користування землею та іншими ресурсами, які є власністю інших економічних суб’єктів, за умови, що пропозиція їх обмежена.

Населення в розвинутій економічній системі має декілька джерел отримання доходу. Рента та прибуток як джерела доходу населення з часом відіграють все більшу роль. Персональний розподіл доходів між окремими домогосподарствами значно диференційований (нерівномірний).

Причини нерівномірності розподілу доходів населення:

-відмінності в освіті й особистих здібностях;

-нерівномірний розподіл економічних ресурсів;

-відмінності у становищі на ринку;

-різне ставлення до ризиків;

-наявність зв’язків або дискримінації.

Для визначення нерівномірності розподілу доходів використовується крива Лоренца (за ім’ям американського економіста Макса Лоренца (1876-1959 рр.) - рис. 3.4.

Рис. 3.4 - Крива Лоренца

Лінія ОА відображає ситуацію абсолютної рівності у розподілі доходів. Крива ОСА показує стан фактичного розподілу доходів, тобто реальний пайовий розподіл сімей між сукупними доходами всього суспільства. Таким чином крива Лоренца дає підстави для висновків про ступень розриву між фактичним розподілом доходів і станом абсолютної рівності. Поглиблення нерівномірності в розподілі доходів графічно виражається зміною конфігурації кривої Лоренца у бік збільшення її увігнутості відносно лінії абсолютної рівності (бісектриси ОА).

Важливим показником диференціації доходів населення є коефіцієнт (індекс) Джині (італ. економіст Коррадо Джині 1884-1965 рр.). Розрахунок коефіцієнта Джині пов'язаний із кривою Лоренца. Він визначається відношенням площі фігури L, утвореної кривою Лоренца та лінією абсолютної рівності ОА, до площі всього трикутника ОАВ:

де K_g - коефіцієнт Джині;

S_l - площа заштрихованої частини графіка;

S&oab - площа трикутника, утвореного бісектрисою ОА, відрізком ОВ осі абсцис та вертикальним відрізком АВ.

Величина коефіцієнта Джині може змінюватися від 0 до 1 або від 0 до 100%. Причому чим вище значення показника, тим нерівномірніше розподілені доходи суспільства. З метою зменшення диференціації доходів між окремими домогосподарствами держава регулює розподіл та перерозподіл ринкових доходів:

• використовує прогресивну шкалу оподаткування;

• удосконалює систему державних трансфертних виплат;

• розширює суспільні блага.

Співвідношення між грошовою сумою, яка одержується у вигляді доходу (номінальний дохід), та кількістю благ, які можна придбати (реальний дохід), залежить від рівня інфляції та направленості фіскальної політики.

3.1.4