Кейнсіанська теорія регулювання економіки та причини її виникнення.

Існування вільного (нерегульованого) ринку на початку ХХ ст. дове­ло його неспроможність ефективно забезпечувати постійне виробництво товарів та послуг. Розширення виробництва, його глобалізація, призво­дить до того, що збій в одній ланці призводить до кризи в усій системі.

1) в економічній системі підприємств з’являються нові елементи, без яких вільна система вже існувати не може, але вони дуже дорогі для більшості підприємств (наукові відкриття, інформація);

2) зміни в системі продуктивних сил - в робочій силі, в навколишньому середовищі (екології), в засобах виробництва;

3) не спроможність системи вільної економіки рівномірно розподіляти виробництва за регіонами;

4) зміна спеціалізація, кооперування, концентрації виробництва (поява нових галузей);

5) ускладнення відносин власності, що викликає необхідність створен­ня єдиної нормативної бази для всіх форм власності та всіх підпри­ємств;

6) необхідність проведення єдиної політики економічного зростання держави;

7) неспроможність вільної ринкової економіки ефективно боротися з монополізмом, що призводить до заперечення існування ринку.

Саме з цих причин виникає нагальна потреба державного регулюван­ня економіки. Наприкінці 30-х років виникає теорія державного регу­лювання, засновником якої стає Джон Кейнс. Надалі теорія державного регулювання дістала назву кейнсіанської теорії.

Основні заслуги цієї школи:

1) в ній уперше сформовано макроекономічний підхід до аналізу соціально-економічних процесів, згідно з яким економіка розгляда­ється з точки зору всіх факторів, які на неї впливають;

2) вона вперше встановлює певні кількісно-якісні функціональні зв’язки між факторами, які впливають на економіку;

3) Кейнс у своїх працях доводить, що вільна конкуренція, еластичність цін та заробітної плати - це ті показники, які не притаманні економіці із соціальною спрямованістю;

4) теорія доводить, що рівновага на ринку досягається не автоматично, а випадково, оскільки зростання пропозиції відбувається швидшими темпами, ніж попиту;

5) Кейнс розробив власну теорію щодо виходу із стану економічної не- рівноваги.

Теорія Кейнса ґрунтується на двох основних, на думку автора, заса­дах: регулюванні сукупного попиту та регулюванні зайнятості. При цьо­му, на думку Кейнса, регулювання сукупного попиту слід проводити за такими напрямами:

1) збільшення приватних інвестицій (це зменшує відсоток, що здешев­лює кредит, а це, в свою чергу, приводить до активізації підприєм­ницької діяльності, завдяки чому зменшується безробіття);

2) найбільшим інвестором повинна стати держава. Державні видатки збуджують сукупний попит, вирівнюючи тим самим сукупний попит та пропозицію.

3) підвищення інвестиційного попиту підтримується зростанням спо­живанням населенням.

Основний недолік цієї теорії: Кейнс не враховував, що постійне зрос­тання сукупного попиту обов’язково призведе до інфляційних процесів, що підтвердилось інфляційною кризою в західних країнах у 70-х роках.

10.2.