Класична економічна теорія (політична економія): загальна характеристика

Класична економічна теорія (політекономія) відкриває науковий етап розвитку економічної думки [1].

Класична політекономія відрізняється від попередніх, донаукових еко­номічних вчень, тим, що її представники заклали методологічні основи всіх наступних економічних досліджень, перейшли від описовості та ем­піризму до аналізу внутрішніх закономірностей економіки суспільства, пошуку законів його руху.

Проникнення у сутність економічних відносин, відкриття законів і механізму їх дії є результатом, у тому числі, набуття товарними відноси­нами масовості та зрілості, можливості статистичного спостереження [2]. Підприємницький клас, що сформувався і загартувався у період первісно­го нагромадження капіталу і буржуазних революцій, відтіснив на другий план капітал, зайнятий у торгівлі, грошовому обігу і позичкових операціях. Товарний характер виробництва докорінно змінив відносини між вироб­ництвом і торгівлею, — вони вже не могли спиратися на нееквівалентний обмін. З’явилися умови для вивчення вартості як закону цін.

Перераховані обставини сприяли тому, що економічна думка зверну­лася до аналізу сфери виробництва, предметом науки стали, здебільшого, закони зростання багатства у сфері матеріального виробництва, і відтепер всі, хто вивчав політекономію під таким кутом і застосовував причинно-на- слідковий аналіз, стали називатися класиками [3, с. 46-47].

Важливу роль у тому, що класичній школі вдалося проникнути у сут­ність економічних процесів, зіграли розвиток науки і техніки, філософії, історії, статистики [4].

Класична економічна теорія не могла дати відповіді на такі практичні питання. У ній домінували більш абстрактні поняття, ніж того вимагало повсякдення. Економісти-класики ніколи не ставили перед собою завдан­ня вивчення реальної ринкової поведінки економічних суб’єктів, оскільки предметом їх досліджень були глибинні, сутнісні економічні процеси, а не конкретні форми їх прояву.

Примітки

1. Політекономія виникає у період становлення і розвитку мануфактурного ви­робництва, зростання його товарності, розширення та поглиблення товарно-гро­шових відносин.

Дослідники в еволюції класичної політичної економії виділяють три етапи (див. табл. 1)

Таблиця

Етапи еволюції класичної політичної економії

2. З розвитком мануфактурного виробництва меркантилізм перестав відігравати провідну роль у поглядах на економіку: його головна ідея про грошове багатство супе­речила новим реаліям. Мануфактура ознаменувала становлення промислового вироб­ництва і приносила набагато більші доходи ніж торгівля.

3. Історія економічних вчень [Текст] : підручник / за ред. Тарасевича В. М., Петруні Ю.Є.. — К. : «Центр учбової літератури», 2013. — 352 с.

4. Ф. Бекон, Д. Локк, Т. Гобс звільнили науку від теології і здійснили першу спробу створення загальнонаукових методів пізнання, головним із яких був індук­тивно-аналітичний метод. Саме його застосування сприяло поступовому переходу до тих способів і прийомів теоретичного аналізу, на яких будується і сучасна еко­номічна наука.

2.4.