Економічна теорія добробуту

Економічна теорія добробуту — це загальна назва нормативного аспек­ту економічної теорії, яка вивчає умови економічного оптимуму. Зокрема те, як визначити, що один стан суспільства кращий ніж інший, яка економічна політика може бути застосована для переходу економіки в інший стан.

Центральними положеннями цієї теорії є теореми економіки добробуту.

Перша теорема економіки добробуту стверджує, що за певних умов конкурентні ринки ведуть до оптимального за Парето розміщення ресурсів, тобто конкурентна економіка досягає певної точки на кривій виробничих можливостей. Ця теорема ілюструє бажаність конкуренції в економіці.

Друга теорема економіки добробуту стверджує, що будь-який опти­мум за Парето може бути досягнутий конкурентною економікою (в якій всі ринки відповідають умовам повної конкуренції), тобто будь-якому оптиму­му за Парето (точці на кривій виробничих можливостей) відповідають сис­тема цін і розміщення ресурсів між учасниками, які можуть привести до цього стану як до конкурентної рівноваги.

Вище ми вже розглянули, як конкурентна економіка досягає станів, оп­тимальних за Парето. Але існують ситуації, коли саморегульований ринок не досягає станів, ефективних за Парето. Такі ситуації об'єднуються назвою неспроможність ринку.

Проявом неспроможності ринку є неповна конкуренція на багатьох ринках (див. теми 8, 9). Неповна конкуренція веде до втрат в ефективності порівняно із ситуацією повної конкуренції. Специфічною проблемою є існування галузей із спадною вартістю виробництва (природних монополій), які через тех­нологічні особливості не відповідають формальним умовам теорем економіки добробуту. З метою підвищення ефективності функціонування економіки державна влада проводить відповідну антимонопольну політику і регулює діяльність природних монополій (див. тему 10).

Ще одним проявом неспроможності ринку є неповна інформація учас­ників щодо цін та інших аспектів функціонування ринків, знання про які необхідні всім учасникам для прийняття ефективних рішень.

У двох наступних розділах будуть висвітлені проблеми, що пов'язані ще з двома проявами неспроможності ринку — існуванням зовнішніх ефектів та проблемою суспільних благ.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

Часткова рівновага Загальна рівновага Стан загальної рівноваги Ефективність у виробництві Технологічна ефективність Економічна ефективність Ефективність у споживанні Ефективність в обміні Повна системна ефективність Економіка обміну

Ефективне (оптимальне за Парето) розмі­щення

Покращення за Парето Діаграма (ящик) Еджворта Умова ефективності (оптимальності за Парето)

Контрактна крива для обміну

Крива (межа) можливих корисностей, UPC

Контрактна крива для виробництва Крива (межа) виробничих можливостей, PPC

Крива трансформації

Функція трансформації

Гранична норма трансформації, MRT Умова ефективного розміщення ресурсів Економічна теорія добробуту

Теорема економіки добробуту Неспроможність ринку

Неповна інформація

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Оцініть правильність тверджень (так, ні)

1. Перехід з однієї точки на кривій можливих корисностей в іншу точку на цій кривій означає покращення становища когось із учасників.

Питання для обговорення

2. Норма заміщення капіталу працею у виробництві яблук дорівнює 3, а у виробництві худоби дорівнює 1. Чи можна перерозподілити ресурси з метою досягнення стану ефектив­ності?

3. Нехай для двох споживачів гранична норма заміщення MRS= 6 кг хліба за 1 кг ковбаси при певному варіанті розподілу продуктів між ними, а у виробництві цих продуктів гранична норма трансформації MRT=A кг хліба за 1 кг ковбаси. Чи можна так змінити виробництво та розподіл товарів, щоб обидва споживачі виграли?

Питання множинного вибору

і. При аналізі часткової рівноваги, коли попит на насіння соняшника змінюється, економіст досліджує вплив цієї зміни:

а) тільки на ринку насіння соняшника;

б) па всіх ринках, де насіння соняшника є замінником;

в) па всіх ринках, де насіння соняшника є сировиною;

г) па всіх ринках, де зміна ціпи може призвести до зрушення кривих пропозиції або попиту.

5. Економіка добробуту:

а) дає спосіб вирішення задачі, визначаючи, у якій точці кривої виробничих можливо­стей хоче перебувати суспільство;

б) дає спосіб вирішення задачі, визначаючи, у якій точці кривої можливих корисностей хоче перебувати суспільство;

в) дає можливість оцінити соціальну бажаність різних економічних станів;

г) вивчає шляхи допомоги бідним та менш талановитим членам суспільства.

6. Якщо у двох індивідів криві байдужості між двома товарами мають вигляд прямих ліній та в обох однакова гранична норма заміщення між ними, то контрактна крива у діаграмі Еджворта є:

а) прямою лінією, що з’єднує кути діаграми;

б) точкою в центрі діаграми;

в) межею діаграми;

г) поверхнею всієї діаграми.

7. З точки зору загальної рівноваги, монополіст, який максимізує власний прибуток, досягає:

а) ефективного виробництва, але неефективного розподілу;

б) ефективного розподілу, але неефективного виробництва;

в) як ефективного виробництва, так і ефективного розподілу;

г) ні ефективного виробництва, ні ефективного розподілу.

Задачі

8. Накресліть ящик Еджворта і покажіть, за яких обставин двоє людей з абсолютно однако­вими смаками й уподобаннями (цс означає, що в них однакові карти байдужості) змо­жуть вести торгівлю, що призведе до покращення за Парето. Потім покажіть, за яких обставин вони не захочуть вести торгівлю.

9. У певному районі гранична норма трансформації молока в мед постійна і дорівнює З літри молока за 1 кг меду, гранична норма заміщення молока медом постійна і дорівнює 2 л молока за 1 /2 кг меду. Крім того, в цьому районі піхто не може впливати па ринкові ціпи. Які продукти будуть вироблятися і споживатись у районі?

10. Pomco і Джульетта люблять одне одного, хліб та вино. Джульетта має 20 пляшок вина і 5 хлібин. У Pomco є ЗО пляшок вина і 10 хлібин. Джульетта розглядає вино та хліб як повні замінники у співвідношенні одна хлібина за пляшку. З іншого боку, смаки Ромео демонструють звичайну спадну граничну корисність між вином і хлібом.

вина.

а) Зобразіть ящик Еджворта для цієї ситуації і покажіть початковий етап та криві байду­жості Pomco і Джульєтти.

б) Чи призводить торгівля між Pomco і Джульеттою до покращення за Парето?

11. Введення контролю ціп на житло — звичайний спосіб втручання держави па ринку житла. Такс втручання часто виправдовується бажанням падати можливість наймачеві квартири орендувати житло за “прийнятними” ціпами. Аналіз загальної рівноваги може стати корисним, щоб оцінити як економічні на­слідки введення контролю плати за оренду житла для фірм, котрі є постачальниками на ринку житла, так і вплив такого контролю на добро­бут наймача квартири. На мал. 13.9 зображена крива виробничих можливостей економіки (PPC) для житла і “всіх інших товарів”. Нехай крива байдужості (U) торкається кривої виробничих можливостей економіки в точці А. Ця точка відповідає станові загальної рівноваги до введення обмежування рівня квартирної плати. В цій ситуації наймачі квартир наймають X квартир і купують Y_a одиниць всіх інших то­варів. При введенні контрольованого рівня квартирної плати міська рада приймає постано­ву, згідно з якою відношення ціпи одиниці всіх інших товарів до ціпи одиниці житла має бути 1 до 4. Припустімо, що у міської ради достатньо можливостей, щоб контролювати всі угоди в місті, пов’язані з орендою житла. В результаті всі угоди такого роду укладаються в місті за ціпами, що встановлені законом.

а) Покажіть па графіку, скільки житла схочуть орендувати наймачі після введення контро­лю. Позначте цю точку через В. Чи зможуть наймачі орендувати таку кількість квартир? Чи буде мати місце ефективне споживання па ринку житла? Поясніть свою думку.

б) У короткостроковому періоді фірми мають поставляти па ринок X одиниць житла. Чи будуть викопуватись умови ефективності у виробництві для фірм, які поставляють па ринок житло для оренди в умовах обмеження квартирної плати? Поясніть свою Думку.

в) У довгостроковому періоді фірми, що поставляють житло для оренди, бажають макси- мізувати свій прибуток. Яка кількість житла буде поставлятися па відповідний ринок у цьому періоді? Позначте цю точку через С. (Пам’ятайте припущення, що контроль рівня квартирної плати є абсолютно ефективним). Чи будуть для фірм у такому випадку виконуватись умови ефективності у виробництві? Чи матимуть споживачі в такому випадку ефективне споживання?

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Піндайк P., Рубінфелд Д. Мікроекономіка. — K.: Основи, 1997. — Розд. 16.

2. СемюелсонП., НордгаузВ. Мікроекономіка. — K.: Основи, 1998. — Розд. 17.

3. Маккоїтелл K. P., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: В 2 т.—М.: Республика,

1992. — Т. 2. — Гл. 32. (Пер. с англ.)

4. Фишер C., Дорнбуш P., Шмалеизи Р. Экономика. — M.: Дело, 1993. — Гл. 10.4. (Пер. с англ.)

5. Хайман Д. Н. Современная микроэкономика: анализ и применение: В 2 т. — M.: Финансы и статистика, 1992. — Т. 1. — Гл. 16. (Пер. с англ.)

6. Дербіїі E., Кілісвич О. Економічна теорія і державний сектор. — К.: Вид-во УАДУ, 1997. — 107 с.

7. Иптрилигатор М. Математические методы оптимизации и экономическая теория. — М.: Прогресс,

1975. — 606 с. — Гл. 9, 10. (Пер. с англ.)

8. Малеиво Э. Лекции по микроэкономическому анализу. — M.: Наука, 1985. — 392 с. — Гл. IV, V. (Пер. с фр.)

9. Основы экономической теории: Уч.-метод, пособие / Под ред. Р. Нуреева. — M.: Bonp. экономики. — №3. — 1996. (Тема 10. Общее равновесие и экономическая эффективность).

10. Хикс, Дж. Р. Стоимость и капитал. — M.: Прогресс, 1988. — 488 с. (Пер.сангл.)

11. Varian HalR. Intermediate Microeconomics: A Modern Approach/ 3rded.—NewYork, London: W. W. Norton & Company, 1993. — Chap. 16,28 — 30.

12. Williams, Andrew T Workbook for Use with Microeconomics Michael L. Katz, Harwey S. Rosen. — Homewood, Boston: IRWIN, 1991. — 223 ρ.