Ефективність розміщення ресурсів

Повернімось до розгляду економіки в цілому. Раніше була визначена умова ефективності в обміні (13.4) для споживачів благ при фіксованих запасах цих благ. Також була визначена умова ефективності у виробництві благ (13.7) при фіксованих запасах ресурсів; умову (13.7) задовольняють різні набори благ, яким відповідають точки кривої виробничих можливо­стей, і для кожного набору виконується умова (13.10).

Для ефективного функціонування економіки в цілому розміщення ресурсів між виробництвом різних благ має бути таким, щоб структура виробництва благ при ефективному використанні ресурсів збігалася із структурою споживання, яка визначається умовою (13.7). Тобто споживачі повинні бути готові заміщати блага у своєму споживчому кошику в такій само пропорції, як економіка може трансформувати одне благо в інше. Такий збіг можливий, коли всі ринки є повністю конкурентні і на кожному з них встановлюються ефективні ціни:

Наведене співвідношення і є умовою ефективного розміщення ресурсів. Вибір, який треба зробити суспільству для ефективного розміщення ресурсів, має бути допустимим і ефективним у виробництві, тобто йому повинна відповідати точка на кривій виробничих можливостей, і він повинен відповідати максимально досяжному рівневі корисності споживачів, згідно з умовою ефективності в обміні.

Якщо, наприклад, економіка перебуває в оптимальному за Парето стані, P(X_ffY₀) на мал. 13.7, тоді нахил кривої виробничих можливостей у точці P

Мал. 13.7. Ефективність розміщення ресурсів.

визначатиметься умовою (13.12). Для ілюстрації умови ефективності (13.13) побудуємо в межах прямо­кутника OXJPY_g діаграму Еджвор- та для обміну.

Мал. 13.8. Ефективність на ринках готової продукції.

Отже, якщо позначити MRS од­накову для всіх споживачів норму заміщення благ, згідно з умовою ефективності в обміні, тоді можна казати, що геометрично відповідна найкращому вибору (13.13) точка P має міститися на кривій виробничих можливостей PPC і на кривій байдужості, яка є дотичною до цієї межі (мал. 13.8). Крива байдужості та крива вироб­ничих можливостей у точці P мають однаковий нахил, що дорівнює відно­шенню цін P_χ /P_γ.

Розглянемо приклад, коли умова (13.13) не виконується. Нехай на кривій виробничих можливостей обрана точка, для якої одна одиниця блага Y трансформується в одну одини­цю блага X (тобто граничні варто­сті виробництва обох благ однакові, MRT=Y). У споживанні для тієї самої точки одна одиниця блага Y заміщується двома одиницями бла­га X (MRS≈1∕2), тобто одиниця блага Y є ціннішою для споживачів, ніж одиниця блага X, і вони готові платити за благо Y удвічі більше, ніж за X. Тоді буде вигідніше виробляти благо У, ніж X. У тако­му разі виробники зацікавлені збільшувати виробництво блага У, але це можливо за рахунок скоро­чення випуску X, що призведе до руху вздовж кривої виробничих

можливостей вгору, отже, до поступового зменшення норми трансформації і одночасного зростання норми заміщення до такого стану, коли MRT збігатиметься з MRS, згідно (13.13).

3.