Інституціональна економічна теорія Джона Роджерса Коммонса

Представником класичного інституціоналізму (американського) був Джон Роджерс Коммонс [1]. У працях Коммонса започатковано соці­ально-правовий напрям інституціоналізму. В розумінні Коммонса інсти­тути — це історично сформовані звичаї, які відображають особливості колективної психології і закріплені у вигляді юридичних норм та поста­нов.

Теорія колективних дій. Не індивідуальні інтереси, а колективні дії ви­значають хід економічних процесів[2]. Ці дії вимагають дотримання пев­них правових рамок, встановлюваних шляхом судових рішень. Вивчення історії рішень судів за кілька сторіч дозволяє скласти уявлення про те, яким чином реалізу ються колективні інтереси та приймаються колективні рішення.

В основі колективної взаємодії лежить поняття «угоди» (трансакції). Учасниками угод є як колективні інститути, так й індивіди. За своїм ха­рактером виділяють три типи угод: торгові, управлінські та раціонуючі. Торгові становлять основну масу мінових відносин; управлінські — це від­носини між керівниками і підлеглими; раціонуючі — встановлюючи норми і зобов’язання сторін: ставки оподаткування, відрахування в бюджет, фік­совані ціни.

Кожна угода включає три етапи: конфлікт, взаємодія, вирішення кон­флікту [3]. Учасники угоди спочатку протиставляють свої позиції, прово­дять переговори, шукають узгодження інтересів, нарешті, приходять до угоди, яка всіх влаштовує. У ході трансакційного процесу встановлюється «розумна цінність», яка є гарантією майбутніх очікувань. Міцний і стій­кий контракт забезпечує виконання надій, пов’язаних із укладенням угоди, визначаючи таким чином її цінність. Оскільки надійність контрактів може бути гарантована їх законодавчим оформленням і підтвердженням, кате­горія цінності набуває юридичної інтерпретації, як передбачене право на майбутнє благо або послугу.

Розумна цінність досягається шляхом узгодження інтересів впливових колективних інститутів — корпорацій, профспілок, політичних партій, які виробляють регламентуючі правила, які всіх задовольняють, що забезпе­чує підтримку соціальної рівноваги.

Людський розум, на думку Коммонса, цілком здатний розв’язати всі актуальні проблеми, якщо його направити на вірний шлях. Задача еконо­мічної науки в тому і полягає, щоб виробити рекомендації з перебудови економічного життя на розумних засадах [4].

Теорія трансакцій. Відносини між капіталістами і робітниками, під­приємцями та тред-юніонами Коммонс уявляв як юридичну угоду — тран­сакцію рівноправних сторін, укладену у відповідності із законами. В ос­нові будь-якої трансакції знаходиться відчуження — привласнення прав власності та свобод, для чого потрібна взаємна згода сторін. Необхідною умовою трансакції є привласнення блага однією стороною та отримання контрагентом цінності не меншої, ніж та, яку має річ, що він обмінює.

Трансакційний процес дозволяє встановити «розумну цінність» вико­нання умов трансакції. Через юридичне врегулювання правил, за якими здійснюються трансакції, можуть бути усунуті всі внутрішні непорозу­міння та конфлікти. Відповідно, загострення соціальних суперечностей в суспільстві Коммонс пояснював недоліками механізму юридичного врегу­лювання конфліктів, а їх вирішення пов’язував з можливостями трансак- ційного аналізу.

Примітки

1. Джон Роджерс Коммонс (1862-1845) — професор Вісконсинського універ­ситету. Основні твори — «Правові основи капіталізму» (1924), «Інституціональна економічна теорія» (1934), «Економіка колективних дій».

2. Коммонс досліджує дії колективних інститутів, таких як сім’я, промислові корпорації, торгові об’єднання, терд-юніони, держава (Лісовицький В. М. Історія економічних вчень [Текст] : навч. посіб. / В. М. Лісовицький. — Київ: «Центр учбо­вої літератури», 2004. — С. 165).

3. Коммонс вважає, що конфлікти є важливим динамічним чинником соціаль­ної еволюції.

4. Цю оптимістичну впевненість у силі людського розуму і його здатності зна­ходити раціональні рішення шляхом спільних узгоджених зусиль Коммонс вира­зив у останній своїй праці «Економіка колективних дій» (видана посмертно в 1950 р.), а також намагався реалізувати на практиці, беручи участь у розробці проектів трудового законодавства і соціального захисту.

8.12.