Корисність: загальна і гранична
Для задоволення своїх потреб людина використовує різні блага, серед яких виділяються економічні блага. До останніх відносяться тільки ті, які є результатом економічної діяльності людей і які можна отримати в обмеженій кількості у порівнянні з потребами.
У зв’язку з цим постає проблема рідкісності благ та необхідності вибору в залежності від їх цінності. При цьому важливо враховувати, що одні потреби можуть бути задоволені кількома благами, або одне якесь благо може задовольнити декілька потреб. Тобто існує проблема не тільки недостатності благ, а й їх призначення.Цінність благ в мікроекономічній теорії виводиться з корисності. Корисність — це спроможність блага задовольняти потреби. Корисність — це задоволення, яке споживач отримує від споживання блага від будь-якої діяльності. Визначення корисності блага, вимірювання її величини — це суб’єктивна справа кожного споживача, тому в економічній теорії досліджують різні фактори, що впливають на його поведінку.
Перш за все, виходять: 1) з наявної кількості даного блага; 2) інтенсивності потреби в ньому (ця величина чисто суб’єктивна, змінюється від індивіда до індивіда); 3) з класифікації благ (довготермінові, короткочасні; взаємозамінні, взаємодоповнюючі; теперішні і майбутні; прямі — споживчі блага, і непрямі — блага виробничі, сприяють задоволенню особистих потреб опосередковано).
Розглянемо поведінку споживача відносно благ особистого споживання, скориставшись для моделювання поведінки споживача поняттям корисності.
Розрізняють загальну (сукупну) корисність, яку споживач отримує від споживання всіх одиниць (частин) певного блага і граничну корисність — додаткове задоволення, яке отримує людина від споживання ще однієї, додаткової одиниці (частини) даного блага. Оскільки в міру задоволення потреби, для більшості випадків інтенсивність задоволення зменшується, то гранична корисність наступних одиниць блага спадає. Цей стан відо - мий як закон спадної граничної корисності.
Максимум загальної корисності від споживання досягається, якщо споживання додаткової одиниці блага не приводить до збільшення корисності, тобто коли гранична корисність дорівнює нулю.
При аналізі корисності в мікроекономіці використовуються два підходи: кардиналістський і ординалістський. Головна відмінність між ними полягає в тому, що при першому підході уявляється можливість обчислити корисність у певних одиницях виміру, а другий базується на ряді аксіом.
4.4.
Еще по теме Корисність: загальна і гранична:
- Загальна і гранична корисність
- Корисність: загальна і гранична
- 9. Корисність продукту. Гранична корисність продукту.
- Гранична корисність продукту, коли споживач має деяку його кількість
- 80. Поняття потреби. Види потреб. Економічні блага, їх класифікація. Поняття корисності. Сукупна та гранична корисність.
- 68. Витрати виробництва, економічний та бухгалтерський підходи до їх визначення. Альтернативні витрати та їх склад. Сукупні, середні та граничні витрати. Поняття загального, середнього та граничного доходу.
- 3. Граничний продукт в грошовомувиразі.
- Крива граничних витрат
- Середній і граничний продукти. Продуктивність праці
- Граничний (додатковий) дохід MR
- 2. Граничний термін відрядження і порядоклад розрахунку кількості днів знаходження у відрядженні