Крива байдужості. Карта кривих байдужості

Для моделювання початкового етапу процесу прийняття рішення спо­живачем необхідно формалізувати його індивідуальні смаки й уподобання, тобто визначити, чого він бажає. Для цього вводиться поняття корисності (U — utility).

Відомі два підходи до вимірювання корисності — кількісний та поряд­ковий.

Графічно система переваг споживача зображається за допомогою кривих байдужості, які вперше застосовані англійським економістом Ф. Еджуортом у 1881 р. Розробкою кривих байдужості займалося багато вче­них: В. Парето, Є. Слуцький, Р Аллен, Д. Хікс.

Споживач може обирати різні товари в свій кошик (наприклад, Y та X ), але він буде прагнути, щоб їх сукупна корисність була однаковою. Тоді можна уявити різні варіанти його поведінки (див.табл.).

Таблиця

Наприклад, варіант А — 4y і 7x, варіант В — 5y і 5x, варіант С — 6y і 4x, варіант D — 8y i 3x. За такими даними можна побудувати графік, на якому отримаємо криву, що має назву кривої байдужості.

Крива байдужості — це лінія рівної корисності, усі точки якої характеризу­ють набори товарів, які забезпечують споживачу один і той же рівень корисності.

На кривій байдужості виділено чотири рівнозначні комбінації двох то­варів (X і Y^ точках А, В, С, D. Ці комбінації дають споживачу однаковий рівень задоволення.

Існують чотири правила побудови кривих байдужості.

1. Криві байдужості не перетинаються, тобто через одну точку просто­ру двох благ можна провести тільки одну криву байдужості. В протилеж­ному випадку один і той самий набір благ одночасно відповідав би декіль­ком рівням матеріального добробуту.

Рис.1. Крива байдужості

2. Паралельно розташовані криві байдужості утворюють карту кривих байдужості (див.рис.), яка дає уяву про уподобання конкретного покупця за будь-якого рівня споживання благ.

Рис. 2. Карта кривих байдужості

На карті кривих байдужості взаємопов'язані кількості двох благ та їх корисність. Кожна крива поєднує точки з однаковою корисністю. Розта­шовані вище криві байдужості відповідають більш високому рівню корис­ності. Тому процес максимізації корисності можна інтерпретувати як зна­ходження допустимої точки, що належить кривій байдужості, максимально віддаленй від початку координат.

3. Криві байдужості мають від'ємний нахил, тому що для збільшення споживання одного блага необхідно скоротити споживання іншого блага, щоб корисність не змінилась.

4. Криві байдужості випуклі до початку координат і по мірі руху зліва направо крива байдужості стає більш пологою внаслідок насичення бла­гом, розміщеним на осі Х.