«Національна система політичної економії» Фрідріха Ліста

Ф. Ліст [1] свої ідеї виклав у книзі «Національна система політичної економії» (1841) [2], де, полемізуючи з класичною школою, відстоює право кожної нації на специфічний характер розвитку.

Теоретичним обгрунтуванням цього служить його вчення про стадії економічного розвитку[4]. Різні країни в даний момент можуть перебува­ти на різних стадіях розвитку, а тому їхні економіки не можуть підпоряд­ковуватися єдиним універсальним законам. Відповідно до цього повинна будуватися й економічна політика держави, яка повинна враховувати осо­бливості тієї стадії, на якій перебуває країна, щоб щонайкраще вирішити головне завдання — сприяти розвитку продуктивних сил нації[5]. Так, торгові взаємовідносини країн, які перебувають на одній стадії розвитку, можуть дотримуватися принципу вільної торгівлі. Але для країн, які пере­бувають на різних стадіях, цей принцип не підходить, тому що менш роз­винута країна свідомо програє, не витримуючи конкуренції з боку промис­лово більш розвинених країн. У цій ситуації для неї більш придатною буде протекціоністська політика, яка захищає молоду вітчизняну промисловість від іноземної конкуренції [6].

Ліст однак бачить і негативні наслідки протекціонізму, який створює пільгові умови вітчизняним виробникам, що послабляє для них стимули пошуку найбільш ефективних варіантів економічних рішень.

Тому він веде мову про «виховний протекціонізм», який підтримує національну промисловість лише доти, поки вона на зміцніє і не досягне того ж рівня, що і її іноземні конкуренти. Після цього стає можливим і доцільним повернутися до політики вільної торгівлі. Свої висновки Ліст намагається підкріпити докладним описом господарської історії європей­ських країн.

Цей підхід був сприйнятий, розвитий і в кінцевому рахунку оформле­ний в особливий напрямок в економічній науці, який одержав назву істо­ричної школи.

Ліст обгрунтував необхідність активної економічної ролі держави в реалізації політики «виховного протекціонізму». Державі насамперед на­лежить вирішальна роль у формуванні ліберального спрямування мораль­ного духу нації. Саме державі він відводив функцію організації, поєднання та захисту нації, яку здатна виконати лише сильна держава. А це стане за­порукою створення матеріальної складової продуктивних сил і умов для економічного прогресу.

Отже, діяльність держави повинна опиратись на об’єктивні, «особливі для кожної з націй» економічні закони і «дух нації». Лише по досягненню певного ступеню розвитку нація зможе надалі розвиватись за космополі­тичними законами, відкритими класичною школою.

Примітки

1. Фрідріх Ліст (1789-1846). Один із засновників історичної школи Німеччини, найважливіша заслуга якої — утвердження ролі історизму: історичний підхід — головний принцип.

2. Праця — «Національна система політичної економії»(1841). Історія моєї книжки, — пише Ліст, — є історія половини мого життя або історія Німеччини з 1800 по 1840 роки.

3. Лист Ф. Национальная система политической экономии: пер. С нем. [Текст] / Ф. Лист. — СПб, 1991. — С. 235.

Політична економія є «...такою наукою, яка, усвідомлюючи сучасні інтереси й особливе становище націй, навчає, яким чином кожна нація може підвестися на такий ступінь економічної культури, на якому союз її з іншими цивілізованими націями буде можливий завдяки свободі обміну можливим і корисним» (с. 9).

4. Ліст виділяє п’ять таких стадій: мисливську, пастушу, землеробську, зем­леробсько-мануфактурну, землеробсько-мануфактурно-торгову. Концепція стадій­ного економічного розвитку дала вченому підстави зробити висновок, що держава повинна враховувати специфіку кожного етапу господарського розвитку нації для неухильного зростання її продуктивних сил.

5. До продуктивних сил він включає свободу думки, совісті, преси, суд при­сяжних, публічність судових засідань, контроль адміністрації, парламентський уряд, тобто те, що сьогодні називається відкритим суспільством.

6. Протекціонізм, за Лістом — це не охоронець внутрішнього ринку, не захист національного виробника, це потужний фактор сприйняття нової культури в широ­кому змісті слова і перш за все індустріального виховання нації і виховання такого міського населення, котре є функціонером індустріального розвитку.

8.10.