71. Неокласицизм. Ідеї Маршала, Кларка. Математичні концепії економічної рівноваги.

1. Неокласицизм економічний (франц. neo-classіcisme від грецьк. neos – новий та лат. classicus – взірцевий) – економічна концепція, що виникла на межі ХІХ-ХХ ст.

2.1. Альфред Маршалл (англ. Alfred Marshall, *26 липня 1842(18420726) Лондон — †13 липня 1924 Кембрідж) — англійський економіст, лідер неокласичного напряму в економічній науці. Біографія

Маршалл народився в лондонському районі Бермондсі. Вчився в Ітоні і Кембриджському університеті, який закінчив в 1865 г.; викладав математику в Кембриджі, політичну економію в університетському коледжі Брістоля, з 1885 по 1908 очолював кафедру політекономії в своєму рідному університеті.

Учений помер у себе удома в Кембриджі 13 липня 1924 р. Похований на приходському кладовищі кембриджської церкви. Наукова діяльність

Головним внеском Маршалла в економічну науку є з'єднання воєдино класичної теорії і маржиналізма. Він вважає, що ринкова цінність товару визначається рівновагою граничної корисності товару і граничних витрат на його виробництво.

2.2. Дж. Б. Кларк — автор многочисленных трудов. Он предложил новый подход к изучению политической экономии в целях приближения к точным наукам. По аналогии с теоретической механикой Дж. Б. Кларк разделил экономическую теорию на два раздела — статику и динамику. Исходное значение он придавал анализу статики, то есть экономического положения общества в неподвижности, «в равновесии». Кларк придерживался теории предельной полезности, которую он видоизменил. «Закон Кларка» состоит в том, что полезность товара распадается на составные элементы («пучок полезностей»), после этого ценность блага определяется суммой предельных полезностей всех его свойств.

3. Економічна рівновага і циклічність

За своїм змістом поняття "економічна рівновага" досить просте. Під ним розуміють такий стан економіки, при якому досягається стале урівноваження та взаємне збалансування структур, що про-тистоять одна одній (виробництво і споживання, попит і пропози-ція тощо). В ринкових системах урівноваження досягається завдяки ринковому механізму через встановлення відповідних пропор-цій. Рівновага відбиває внутрішній стан ринкової системи, яка са-моупорядковується. За визначенням П. Самуельсона, рівновага - це такий стан економіки, при якому зберігається здатність її до саморегулювання: у випадку відхилення економічної системи від збалансованого стану в дію автоматично включаються сили, які намагаються відновити порушені структурні зв'язки. Автоматичним механізмом самонастроювання економічних зв'яз-ків є механізм досконалої конкуренції, що не зазнає дії монополії. Отже, економічна рівновага є конкурентно-ринковою. Формуван-ня її відбувається за певних умов: по-перше, функціонування на ринку економічно самостійних суб'єктів; по-друге, можливість ела-стичного використання виробничих ресурсів і вільне ціноутворення; по-третє, відсутність монополії та адміністративного втручання дер-жави в систему підприємницької діяльності; по-четветре, наявність розвинутої ринкової інфраструктури.