Попит і обсяг попиту

Задамося питанням: яку кількість певного блага ми хотіли б мати? Від­повідали на це запитання, ми чудово розуміємо, що наше рішення буде по­в’язане з оцінкою наших витрат на придбання тієї чи іншої кількості блага.

Економісти пов’язують цей процес із поняттям попиту як співвідношен­ням між ціною блага та його обсягом, який споживачі хочуть і можуть придбати за такою ціною. Є також і інші визначення попиту. Наприклад, попит — це таблиця, елементи якої визначають залежність між різними рівнями цін і кількістю блага, яке споживач купує за відповідною ціною.

Останнє визначення дає змогу розібратися з відмінністю, що існує між поняттями “попит” та “обсяг попиту”. Попит — це завжди набір співвідношень цін та кількостей. Обсяг попиту відповідає конкретній кількості, яку споживач має намір купити за певною ціною. Деякі економісти вважають залеж­ність попиту від ціни настільки фундаментальною, що звели її в ранг закону — закону попиту. Гра­фічно це може бути подано у виг­ляді спадної лінії D (див. мал. 2.1): чим вища ціна, тим менший обсяг попиту.

Функція, графік якої зображе­ний на мал. 2.1, є лінійною, що дає змогу використати елементарний математичний апарат для подаль­шого аналізу.

Аналітична залежність обсягу попиту від ціни в загальному виг­ляді може бути представлена функ­цією:

Припущення про те, що спожи­вач, приймаючи рішення про купів­лю товару, орієнтується лише на ціни, є спрощеним. В реальному житті споживач враховує ще й інші фактори, наприклад, свій доход, на­явність можливих замінників това­ру, а також власні смаки, моду то­що. Тобто в загальному випадку функція попиту є функцією декіль­кох змінних. Розглядаючи функцію попиту як функцію лише ціни, ми, власне кажучи, припускаємо, що всі інші фактори є постійні (незмінні). Таке припущення досить часто використовується в економічному аналізі і має назву “за інших рівних умов", або “ceteris paribus". Інтерпретація зміни “інших рівних умов” на графіку попиту (див. мал. 2.2) ілюструється зсувом усієї лінії попиту D₀ вгору (лінія D₁) або вниз (лінія D₂).

Мал. 2.1. Графік лінійної функції попиту D

Мал. 2.2. Зсуви кривої попиту при змінах “інших рівних умов”.

Саме тому поняття “за інших рівних умов” стосовно попиту пов’язується із неціновими детермінантами попиту.

Розглянемо основні нецінові детермінанти попиту.

• Доход. Вплив доходу на попит є досить складним. Здебільшого зро­стання доходу призводить до зростання попиту (зсув кривої угору праворуч). Проте споживання деяких товарів може скорочуватися, якщо споживач замінює їх дорожчими і якіснішими (зсув кривої попиту униз ліворуч). Детально цей фактор буде розглянуто в темі 4.

• Ціни на суміжні товари. Попит може змінюватися в обох напрямках залежно від типу товару. Важливо вирізняти дві групи товарів: товари- замінники (альтернативні товари) і доповнювальні товари (див. тему 4). Для альтернативних товарів при зростанні цін на один із них попит на інший збільшується (зсув кривої угору). Доповнювальні товари споживаються одночасно, тому із зростанням ціни на один такий то­вар скорочується попит на інший, і навпаки.

• Смаки й уподобання. Цілком можливою є зміна попиту в обох напрям­ках. Наприклад, реклама здорового способу життя змінює уподобання споживачів і спричиняє зростання попиту на спортивний інвентар і т.ін.

• Число споживачів на ринку. Із збільшенням цього показника попит зростає (зсув угору), і навпаки.

2.