Риси, функції, структура та інфраструктура ринку

Ринок - система економічних відносин, пов'язаних з обміном товарів та послуг на основі широкого використання різноманітних форм власності, товарно-грошових і фінансово-кредитних механізмів.

Ринок - невід'ємний атрибут товарного господарства. Він забезпечує рух товарів і грошей (Т-Г-Т' та Г-Т-Г'). Через ринок здійснюється переважна більшість економічних процесів. Це специфічна форма економічних взаємовідносин, що пов'язує між собою різних господарюючих суб'єктів.

Умови виникнення ринкового господарства:

• суспільний поділ праці, що ґрунтується на спеціалізації;

• економічна відокремленість суб'єктів господарювання;

• вільний обмін ресурсами, який забезпечує вільне ціноутворення та ефективне господарювання.

Ринок є результатом природно-історичного процесу розвитку товарного виробництва, обумовлений суспільним розподілом праці і відособленням суб'єктів господарювання.

Затверджені в суспільстві ринкові відносини чинять великий вплив на всі сторони господарського життя, виконуючи ряд істотних функцій.

Найважливіші функції ринку:

1. Функція регулювання - ринок регулює всі економічні процеси - виробництво, обмін, розподіл та споживання.

2. Функція стимулювання - ринок спонукає виробників до зниження витрат, підвищення якості та споживчих властивостей товарів.

3. Розподільча функція - доходи виробників і споживачів у ринковій економіці диференціюються через ціни, зумовлюючи соціальне розшарування суспільства за доходами.

4. Функція санації - ринок через конкуренцію очищає економічне середовище від неконкурентоспроможних господарств і підтримує найефективніші.

5. Алокаційна функція - ринок забезпечує виробництво оптимальної комбінації товарів та послуг за допомогою найефективнішої комбінації ресурсів.

6. Інформативна функція - ринок через ціни інформує виробника, торговця, споживача про те, що вигідно виробляти й купувати.

7. Функція інтеграції - ринок об'єднує суб'єктів економічної системи в одне ціле, сприяючи формуванню єдиного економічного простору як у межах окремої держави, так і в межах світової економіки.

Всі ці функції в ідеалі виконуються автоматично через механізм цін і конкуренції, виключаючи яке-небудь централізоване регулювання і державне втручання.

У формуванні ринку виділяють наступні етапи:

• класичний вільний ринок (до середини XIX ст.), в якому держава не втручалася в економіку, лише стежила за тим, щоб усі, хто має самостійне джерело доходів, ретельно сплачували податки до державної казни;

• регульований ринок (середина XIX - 50-ті роки XX ст.) характеризувався втручанням держави в економічне життя суспільства з метою обмеження свавілля монополій та захисту конкурентного середовища;

• соціально орієнтований ринок, у якому, крім механізмів регулювання, держава бере на себе виконання функції соціального захисту населення.

Умови функціонування ринку:

• свобода вибору;

• конкуренція;

• рівноважне ціноутворення.

Основні риси сучасної ринкової економіки:

• автономність дій учасників ринку;

• економічна свобода;

• конкуренція;

• мобільність ресурсів;

• інформованість господарюючих суб'єктів;

• соціалізація та глобалізація економічних зв'язків;

• глобалізація економічних зв'язків.

Об'єктами ринкового господарства є товари і послуги, чинники виробництва (праця, земля, засоби виробництва), гроші, цінні папери, субсидії, соціальні виплати і тому подібне.

Ринок як розвинена система відносин товарного обміну є системою окремих взаємопов'язаних елементів і має певну структуру. Структура ринку - це внутрішня будова окремих елементів ринку. Структуру ринку класифікують за різними критеріями, найважливішими з яких є наступні:

1) за економічним призначенням виділяють:

- ринок робочої сили;

- фінансовий ринок (ринок позичкових капіталів);

- ринок засобів виробництва;

- споживчий ринок;

- ринок послуг;

- ринок технологій;

- ринок духовних благ.

2) за об'єктами обміну:

а) ринок ресурсів, який набуває форм:

- ринку праці;

- ринку капіталу;

- ринку землі та нерухомості;

б) товарний ринок, який набуває форм:

- ринку споживчих товарів;

- ринку послуг;

- ринку науково-технічних розробок та інформації;

в) фінансовий ринок, що набуває форм:

- грошового ринку;

- ринку цінних паперів;

- валютного ринку.

3) за географічним положенням розрізняють:

- місцевий;

- регіональний;

- національний;

- світовий.

4) залежно від умов, в яких діють господарюючі суб'єкти:

- вільний ринок (багато продавців, багато покупців, товари однорідні, вхід та вихід на ринок вільний, інформація доступна);

- монополізований (олігополія, монополія: один продавець або їх обмежена кількість, багато покупців, доступ на ринок та до інформації обмежений);

- монополістична конкуренція (відносно велика кількість продавців, диференціація товару, вільні вхід на ринок та вихід);

- регульований (держава законодавче обмежує економічну свободу окремих господарюючих суб'єктів, формуючи та захищаючи конкурентне середовище).

5) за галузями розрізняють: автомобільний, зерновий і тому подібне.

6) за характером продаж: оптовий та роздрібний.

7) стосовно відповідності чинному законодавству:

- легальний (дозволений законом і відкритий для оподаткування);

- тіньовий (не зареєстрований, ухиляння від сплати податків).

Сучасний ринок неможливий без розвиненої інфраструктури, тобто допоміжних галузей і організацій. Інфраструктура - це основа, фундамент економічної системи та її підсистем, її внутрішня структура, яка забезпечує її цілісність. Ринкова інфраструктура має свої підсистеми.

> Організаційно-технічна: товарні біржі, оптові ринки, аукціони, торговельно-промислові палати, сервісні центри, опціони, ярмарки, транспортні комунікації, ріелтерські фірми, земельні аукціони.

> Фінансово-кредитна: банки, фондові біржі, валютні біржі, фінансові небанківські інститути, страхові компанії, інвестиційні, пенсійні та інші фонди, ощадні каси, ломбарди і т. ін.

> Державно-регулятивна (законодавче регулювання ринкових відносин): біржі праці (служби зайнятості), ліцензування, оподаткування, митна система, державні фонди для сприяння діловій активності тощо.

> Науково-дослідне та інформаційне забезпечення: науково- дослідні установи з вивчення ринкових проблем, консалтингові компанії, інформаційні центри та агентства, рекламні агентства, спеціальні навчальні заклади, юридичні контори, рекламні агентства і т. ін.

Завдяки інфраструктурі здійснюється рух товарів і послуг від продавця до покупця. Інфраструктура ринку - це сукупність установ, державних і комерційних фірм, що забезпечують успішне функціонування ринкових відносин. Функції інфраструктури ринку:

• правове та економічне консультування підприємств, захист їхніх інтересів у державних та інших структурах;

• страховий захист підприємницької діяльності;

• забезпечення фінансової підтримки і кредитування підприємств;

• підвищення оперативності роботи суб’єктів ринку;

• створення умов для ділових контактів підприємців;

• сприяння матеріально-технічному забезпеченню, реалізації товарів та послуг;

• регулювання руху робочої сили;

• здійснення маркетингового, інформаційного та рекламного

обслуговування.

2.1.2