Інфраструктура ринку

Інфраструктура ринку - це сукупність різних установ та інститутів, певних видів діяльності, які забезпечують рух об’єктів власності. Вона охоплює фондові і товарні біржі, біржі робочої сили, валютні біржі, ін­формаційні центри, банки тощо (схема 6.1).

Схема 6.1. Інфраструктура ринку

Фондова біржа - установа - організований ринок, де здійснюється купівля-продаж цінних паперів.

Товарна біржа - постійно діючі ринки, де купівля-продаж товарів здійснюється на основі встановлених стандартів і зв’язків, відповідних форм документів, якими регламентується номенклатура, обсяг, ціни, тер­міни і види поставки та інші умови.

Біржі робочої сили (праці) - на цих біржах здійснюється торгівля спе­цифічними товарами - це установи, які здійснюють посередницькі функ­ції між найманими працівниками і підприємцями, збирають і надають ін­формацію про наявність вакансій, сприяють підготовці і перепідготовці кадрів, створенню робочих місць, швидкому переміщенню робочої сили, забезпеченню ефективності зайнятості працездатного населення, частко­во регулюють процес зайнятості.

Торговий дім - різновид фірми, асоціації торгових, виробничих та інших підприємств, до яких часто приєднуються і банки, що здійсню­ють широкий комплекс експортно-імпортних операцій, в т.ч. кредитно- фінансових, транспортно-експедиторських, страхових та маркетингових.

Торгово-промислові палати - комерційні організації мета яких - сприяти розвитку економічних і торговельних зв'язків з партнерами зарубіжних країн, зокрема в організації міжнародних ярмарків, а також надавати їм цільові інформаційні послуги (правовий статус цих установ регулюється Законом «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Ярмарок (одна з найбільш ранніх форм торгівлі) - періодичні торги, які проводяться в певному місці, вони можуть бути всесвітні, міжнародні, національні, регіональні та місцеві.

Аукціон - це спосіб продажу товарів (антикварні речі, твори мисте­цтва, валюта, житло, товари довгострокового користування, ін.) з пу­блічного торгу в попередньо обумовлений час і в певному місці. Крім добровільних, можуть мати місце і примусові аукціони (останні органі­зовуються органами судочинства або органами влади з метою продажу майна неплатоспроможних боржників чи продажу безпосередньо майна, що не перейшло державі по праву спадкування або в результаті конфіс­кації).

Лізингові фірми - це фірми, які спеціалізуються на здачі в оренду на тривалий строк предметів довготривалого користування (як правило, знарядь праці, устаткування, транспортних засобів, механізмів, обчислю­вальної техніки, тощо); лізинг розглядається як різновид довгостроково­го кредиту, що надається в натуральній формі і погашається клієнтом у розстрочку; відповідно до договору лізингу, орендар сплачує орендодав­цеві повну вартість взятого в оренду майна; виділяють два види лізингу - фінансовий, коли договір укладається на строк, під час якого аморти­зується 60% вартості об'єкта лізингу, і оперативний, коли договір перед­бачає амортизацію 90 % вартості об'єкта лізингу (відносини щодо лізингу регулюються Законом України «Про лізинг»).

Аудиторські організації - це фірми, що виконують контрольні, кон­сультативні та інші функції на основі угод з різними юридичними та фі­зичними особами. Вони можуть мати свої філії (відділення) за кордоном, що дає їм змогу обслуговувати міжнародні компанії та спільні підприєм­ства. Основні завдання аудиторських фірм - дати висновок про фінансо­ве становище, платоспроможність компаній, який у встановленому зако­нодавством порядку публікується в річному звіті цієї компанії разом з її офіційним балансом (правовий статус аудиторських фірм визначається Законом України «Про аудиторську діяльність»).

Інвестиційні компанії - це один із видів кредитно-фінансових інсти­тутів, які продають власні цінні папери значній частині населення, а ку­пують цінні папери акціонерних компаній.

Консалтингова компанія - діяльність цих спеціалізованих компа­ній направлена на надання інтелектуальних послуг виробникам, про­давцям, споживачам з різних питань виробничої діяльності, зовнішньо­економічної діяльності, створення та реєстрації фірм, дослідження і прогнозування ринків товарів і послуг, розробки бізнес-проектів, марке­тингових програм, інноваційної діяльності, підготовки статистичних та інших документів тощо.

Брокерські та дилерські фірми (контори): а) брокерські фірми (об'єднання брокерів) - це фірми, які, маючи всебічну інформацію щодо кон'юнктури ринку певного товару, виконують функції посередників на товарних (зокрема нерухомості), орендованих біржах між продавцями і покупцями, розраховуючись за здійснені операції коштами своїх клієн­тів, і тому така фірма, як і окремий брокер, не несе відповідальності за результати укладених договорів (угод); біржа забезпечує брокерів при­міщенням, зв'язком, визначає біржові ціни (котирування), сприяє розра­хункам та розглядає в разі потреби спори між учасниками угод; б) дилер­ські фірми (об'єднання дилерів) - фірми, які, на відміну від брокерських, виступають на біржі від свого імені, здійснюють посередницькі операції за власні кошти і тому ризик за результати цієї чи іншої угоди беруть на себе вже самі дилерські фірми або окремі дилери (правовий статус бро­керських та дилерських фірм визначається Законами України «Про то­варну біржу» та «Про господарські товариства»).

6.3.