<<
>>

Сучасна структуризація економічної науки

Економічне життя суспільства складне і суперечливе. Воно являє со­бою багатогранну і багаторівневу структуру. Пізнати його не спроможна лише якась одна економічна дисципліна. Тому ця особлива сфера життє­діяльності людей — економіка — є об’єктом вивчення відповідної системи економічних наук.

Економіка виникла набагато раніше, ніж наука про неї. Протягом ба­гатьох тисячоліть люди господарювали, опираючись на досвід попередніх поколінь. Знання носили емпіричний характер, не були узагальнені і син­тезовані в єдину наукову систему. Попередниками наукової економіки були філософія і соціологія.

Економічні знання, виникають разом з людиною, суспільством і почат­ково укорінені «в мову реального життя». Вони не існують поза трудовою діяльністю людини і не відособлені від неї. В процесі розвитку продуктив­них сил суспільства, поділу праці діяльність мислення відокремлюється від предметної трудової діяльності, виникають групи людей, які займають­ся переважно усвідомленням існуючого світу. З XVI століття в Західній Європі розпочинається процес формування ринкової системи організації господарства. Разом з нею ускладнюються зв’язки між видимим рухом предметних форм багатства і прихованою сутністю економічних процесів, що відбуваються. Це породжує масову потребу в економічних знаннях, які б допомогали людям орієнтуватися в складному світі ринкових відносин і приймати ефективні рішення. В цих умовах економічні знання відокрем­люються від інших знань, набувають систематичного характеру і перетво­рюються в особливу науку [1, с. 14].

Отже, економіка як наука, тобто як систематизоване знання про сут­ність економічних явищ і процесів, почала оформлятися в XVI — XVII ст. В цей же період розпочинається і процес диференціації знань. У даний час економічна наука — це система економічних наук, яка безперервно попов­нюється.

В підручниках, навчально-методичній літературі, наукових публіка­ціях знаходимо різні підходи до класифікації економічної науки.

Зокрема, в економічній науці виділяються чотири блоки: 1)економічна теорія (полі­текономія, мікроекономіка, макроекономіка); 2) історико-економічні науки (історія народного господарства, історія економічних учень); 3) спеціаль­ні, або функціональні, економічні науки (фінанси, кредит, ціноутворення, бухгалтерський облік, банківська справа, страхова справа, маркетинг, ме­неджмент, економіка праці, економіка природокористування тощо); 4) кон­кретно-економічні науки, що вивчають ті чи інші сфери економічної ді-

Розділ 2. Теоретичний блок економічної науки: становлення, розвиток, сучасний стан яльності суспільства (економіка галузей, тобто промисловості, транспорту, будівництва, туризму тощо) або окремі господарюючі суб’єкти (економіка підприємств, регіонів, окремих країн тощо).

Окремі автори всі економічні науки умовно поділяють на три види: 1) теоретичні - політекономія, макроекономіка, мікроекономіка; 2) приклад­ні: а) галузеві економічні науки: економіка промисловості, економіка сіль­ського господарства, економіка будівництва, економіка торгівлі тощо; б) функціональні економічні науки: економіка праці, фінанси, грошовий обіг і кредит, статистика тощо; 3) стикові економічні науки (менеджмент, марке­тинг, економічна історія й географія, демографія) [2].

Цікавий підхід запропонував український учений В. Єременко [3]. Автор наводить схему, в центрі якої розташовано «Фундаментальні еко­номічні дисципліни», які уособлюють найабстрактніші категорії та по­няття економічної науки, вироблені людством упродовж його писаної історії. Як зазначає вчений, економічна наука історично рухалася від «Ойкономії» давніх греків, через різні форми «Політичної економії», так звану «чисту» «Економікс» до «Соціальної економіки». Важливи­ми гранями економічної науки у широкому розумінні слова є централь­ний ромб схеми - чотири «М»- «Мікроекономіка», «Макроекономіка», «Мезоекономіка», «Міжнародна економіка», — які утворюють собою «серцевину економічного знання». Ця серцевина оточена численними спорідненими блоками економічних дисциплін — «Загальноісторичні економічні дисципліни» і «Загальноприкладні економічні дисципліни», «Галузеві економічні науки» та «Економіка галузей народного госпо­дарства».

В окремі підрозділи згруповано дисципліни, що відображають «Економіку продуктивних сил» у цілому, і окремо виділено «Економіку управління виробництвом». Такою є, на думку автора, найзагальніша схема сучасної системи економічних наук, яка може бути як розшире­на, так і звужена. Приміром, не увійшли до наведеної схеми численні «споріднені» науки — такі, як «Економічна соціологія», а також галузі знань, викликані до життя бурхливим техніко-економічним та інфор­маційним розвитком суспільства: інформаційна економіка, економіка знань, глобальна економіка тощо [2].

Примітки

1. Политическая экономия: прошлое, настоящее, будущее. I — часть [текст] : монография / под ред. В. М. Гейца, В.Н. Тарасевича. — К.: ЦУЛ, 2014. — 494 с.

2. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. Частина 1. Загальна економічна теорія. Частина 2. Спеціальна економічна теорія: Підруч­ник. — Київ: Ніка-Центр. Ельга, 2000. — С.11,14.

3. Єременко В. Економіка як наука: проблеми логіки, методології, класифікації // Економіка України. — 2005. — №12. — С.52-58.

2.10.

<< | >>
Источник: Економічні теорії в системі наукових економічних знань [Текст]: Навчальний посібник / Н.П. Мацелюх, І.А. Максименко, В.В. Мартиненко, М.М. Теліщук та ін. — К.: Видавництво «Центр учбової літератури»,2015. — 226 с.. 2015

Еще по теме Сучасна структуризація економічної науки:

  1. ТЕМА 1. ВИНИКНЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ
  2. Етапи розвитку економічної науки
  3. 1.2 Метод та функції економічної науки
  4. Розвиток науки — важлива складова економічної політики
  5. Закони, категорії, функції економічної науки. Роль держави в сучасній економіці
  6. Розділ 2 ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ: СТАНОВЛЕННЯ, РОЗВИТОК, СУЧАСНИЙ СТАН
  7. Класифікація і структуризація логістичних систем
  8. Економічні системи сучасного світу. Моделі ринкової економіки. Сучасна ринкова економіка та її інфраструктура
  9. 2.3. Логістичні системи та їх елементи, класифікація і структуризація ЛС.
  10. Дослідження економічної природи потреб людини в історії економічної думки
  11. Питання 1. Предмет загальної економічної теорії. Місце економічної теорії серед наук про суспільство.
  12. Сучасний монетаризм
  13. 5.4. Сучасний марксизм
  14. Роль інформації в сучасному суспільстві
  15. Сучасний монетаризм.
- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Международные экономические отношения - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Размещение производительных сил (РПС) - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика зарубежных государств - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -