1.2 Метод та функції економічної науки
Економічна наука досліджує свій предмет, використовуючи різні методи. Найбільш загальний метод - діалектико - матеріалістичний Він полягає в тому, що наука вивчає економічні явища у їх розвитку.
Відкриття закону відповідності зумовлене застосуванням саме діалектичного методу. Матеріалістичний метод (підхід) полягає в тому, що наука визнає основою життя і розвитку суспільства не духовне, а матеріальне виробництво, тобто, що матеріальне виробництво зумовлює і визначає розвиток ідей (духовного виробництва), а не навпаки.Вперше застосував матеріалістичний підхід для дослідження суспільних явищ, суспільної історії К. Маркс, ставши, таким чином основоположником історичного матеріалізму.
Одним з найбільш загальних методів науки, в тому числі й економічної, є метод наукової абстракції. Він полягає у відволіканні від другорядних, несуттєвих моментів при дослідженні того чи іншого явища. Це дає можливість виявити найсуттєвіші риси, явища, зрозуміти його сутність і визначити назву цього явища. Застосовуючи метод абстракції, наука створює нові поняття (категорії). Категорії є продуктом абстрактного мислення, тому їх часто називають абстракціями
Економічна наука використовує методи аналізу та синтезу. Аналіз полягає в розчленуванні явища на окремі частинки (боки) і дослідженні кожної з них окремо. В медицині метод аналізу застосовується, наприклад, при дослідженні крові. Окремо досліджують наявність (кількість) лейкоцитів, еритроцитів, цукру, і т.д. Це і є аналіз. Результати таких досліджень синтезують, тобто поєднують, порівнюють, внаслідок чого виникає загальне уявлення про стан крові, її повна характеристика. Це є синтез. Так само і при дослідженні економічних явищ, спочатку досліджуються окремі форми (вияв) явища, його зв'язки з іншими явищами Це - аналіз. Потім результати порівнюють і роблять висновок про сутність цього явища.
Це - синтез. Цьому явищу дають назву і, таким чином, виникає нове поняття.Логічний метод базується на дотриманні в процесі абстрактного мислення законів логіки Цей метод повинен використовуватись в обов'язковому поєднанні з історичним методом, який полягає в необхідності дослідження явищ у їх історичній послідовності. Висновок, зроблений внаслідок аналізу досліджуваних явищ, може бути неправильним, якщо він здійснений у відповідності з усіма законами логіки, але явища розглядались не в їх історичній послідовності.
Економічна наука використовує кількісні (математичні) методи. Якщо явище повторюється, воно є закономірним і може бути вираженим математичною формулою. Можливість кількісного (математичного) вимірювання економічних явищ призвела до виникнення окремої науки - економетрії.
Економічною наукою використовується також метод експерименту. Перш ніж запровадити ті чи інші форми економічних відносин у суспільстві, бажано спочатку випробувати їх на окремому підприємстві, або в окремій галузі. Якщо цей експеримент дасть позитивні результати, тоді ці форми можна впроваджувати в масштабі всього суспільства
Класифікації методів бувають різні, тому в економічній літературі можна зустріти й інші назви методів, наприклад, структурно-функціональний метод. Розглянули лише основні, найбільш поширені методи економічних досліджень.
Сучасна економічна теорія виконує такі основні функції:
1 Практичну. Вона полягає у всебічному обґрунтуванні необхідності й шляхів вдосконалення прогресивних типів і форм власності, які найбільше відповідають інтересам людини, колективу, суспільства; розробці наукових основ управління господарською практикою, обґрунтуванні наукових організаційно-господарських форм, у винайденні найбільш адекватних форм розв'язання економічних суперечностей. Це дає змогу виробляти науково обґрунтовані рекомендації щодо підвищення ефективності виробництва з метою забезпечення зростання життєвого рівня населення. В умовах економічної кризи практична функція економічної теорії полягає ще й у тому, щоб знайти найраціональніші шляхи виходу з цієї кризи, обґрунтувати оптимальні напрями переходу від командно-адміністративної до регульованої ринкової економіки.
Економічна теорія повинна більше уваги, ніж політична економія, приділяти проблемам підвищення ефективності виробництва, основних типів і форм власності, вести пошук нових організаційно-господарських форм, що відрізняє її від економікс. Важливим завданням економічної теорії є вивчення досвіду світового розвитку, запозичення на цій основі найпрогресивніших економічних форм розвитку світової цивілізації.2 Пізнавальну. Полягає в тому, щоб розкрити сутність економічних законів і категорій та форм їх вияву, притаманні їм внутрішні суперечності, механізм їх дії. Лише на основі всебічної реалізації цієї функції може бути виконана практична функція економічної теорії. Пізнавальна функція її є методологічною основою для інших економічних дисциплін.
3 Вироблення нового типу економічного мислення, формування сучасного світогляду людини.
4 Прогностичну. Передбачає розробку науково-обгрунтованих прогнозів соціально-економічного розвитку національної економіки. Це гіпотеза про майбутній стан економіки, показниках, які повинні бути досягнуті в майбутньому при проведенні певної економічної політики.
Еще по теме 1.2 Метод та функції економічної науки:
- ТЕМА 1. ВИНИКНЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ
- Закони, категорії, функції економічної науки. Роль держави в сучасній економіці
- ПРЕДМЕТ, МЕТОД, І ФУНКЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ
- 1 ПРЕДМЕТ, МЕТОД І ФУНКЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ
- Етапи розвитку економічної науки
- Питання 2. Функції економічної теорії.
- 5. Функції та структура економічної теорії
- 2.5. ФУНКЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ
- 2.Предмет і функції економічної теорії.
- Предмет та функції економічної теорії
- § 4. Функції економічної теорії
- Функції ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
- Сучасна структуризація економічної науки
- Розвиток науки — важлива складова економічної політики
- 1.4. Функції економічної теорії
- Предмет і функції економічної теорії.
- Розділ 2 ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ: СТАНОВЛЕННЯ, РОЗВИТОК, СУЧАСНИЙ СТАН
- 6. Функції політичної економії. Політична економія та обгрунтування економічної політики.