<<
>>

Методологічні засади і теоретичний зміст сучасної постнекласичної економічної теорії

Етапи еволюції теоретико-економічного знання в історичному аспекті дослідники розглядають наступним чином: стан класичної науки (класична школа політекономії) — некласична (неокласична економічна теорія) — по- стнекласична наука (сучасна економічна теорія).

Еволюція призвела до ради­кальних змін у методологічних засадах і в теоретичному змісті науки. Кожен із зазначених етапів характеризується притаманними йому специфічними фун­даментальними основами: науковою картиною світу (яка визначається перш за все змістом наукових фактів); нормами й ідеалами дослідження; мережею об’єктів, на які звернено увагу наукового пізнання [1, c.30].

Становлення кожного типу науки є результатом глобальної наукової революції (див. табл.1).

Таблиця 1.

Наслідки наукової революції

Наукові революції Наслідки
Перша наукова революція (відбулася в ХУІІ столітті) Призвела до виникнення класичної науки
Друга наукова революція (XVIII-XIX століття) Наслідком є побудова дисциплінарно орієнтованої науки того ж класичного зразка
Третя наукова революція (друга половина ХХ століття) З’явилася некласична наука.
Четверта наукова революція (розпо­чалася в останній третині ХХ ст. і продовжується в наш час) Некласична наука замінюється наукою нового, постнекласичного типу.

Постнекласична наука — це нова, сучасна історична форма наукового знання. В економічній сфері постнекласична наука відображує сучасний стан економічної теорії, розвитком якої ознаменована остання третина ХХ — початок ХХІ століття, що хронологічно збігається з інформаційно-техноло­гічною революцією та різними способами теоретичного осмислення її онто­логічного змісту [2].

Еволюція теоретичного знання показана в табл.2.

Основний предмет дослідження постнекласичної науки становлять надскладні, нерівноважні (дисипативні) та еволюційні системи. Лідерами постнекласичної науки стають біологія, глобалістика, нау ки про людину. В економічній науці, зокрема в економічній теорії, положення постнекла- сики мають значний вплив на її зміст.

Таблиця 2

Характеристика еволюції теоретичного знання [1, с.35]

Критерії Етапи розвитку
Класична наука Некласична наука Постнекласична наука
Хроно­логічні межі XVIII- поч. XX с. поч.ХХ-ост. третина

XX ст

остання третина XX — поч. XXI ст.
Головні об'єкти - природа і суспільство як прості і стійкі системи - складні системи;

- нестійкі, невизначені і стохастичні системи

- надскладні людино розмірні системи універсального типу
Гносеологія методологія - редукціонізм і монізм; - дуалізм - зв’язок власне наукового знання зі знанням ненауковим і позанауковим
- об’єктивізм і безсуб’єктність - суб’єктність - суб’єктно-об’єктний аналіз
- лінійність і детермінізм - статистичні закономірності - нелінійне наукове мислення
- ймовірнісні уявлення про об’єкти пізнання - елеваційний підхід
- зростання ролі емпіричних досліджень та емпіричного знання - включення аксіологічних факторів до складу пояснюючих положень
- плюралізм істинності теоретичних пояснень однієї реальності - розвиток міждисциплінарного знання
- перспективізм - органіцизм і поліцентризм
- взаємодія окремих теорій «середнього рівня» - утворення нового теоретичного простору
- відбувається

«парадигмальне щеплення» ідей

Історичні форми науки характеризуються принциповими якісними від­мінностями системних характеристик наукової методології (див. табл.

3), а вступ сучасної економічної теорії у стан постнекласичної науки суттєво модифікує зміст і якісні характеристики наукової методології та існуючі уявлення щодо її суті та структури.

Таблиця 3

Якісні відмінності системних характеристик наукової методології

Історичні форми науки Характеристика наукової методології
Класична Антителеологізм, об’єктивність, лінійність, механіцизм, детермінізм, наївний реалізм
Некласична Релятивізм, ймовірнісний детермінізм, системність, масовість, еволюційний підхід
Постнекласична Посилення системності (системний аналіз) нелінійність, еволюціонізм, антропологізм

Об’єктом дослідження в межах постнекласики є надскладні людино- розмірні системи універсального типу на противагу простим і стійким природним і суспільним системам класичної науки та складних, нестій­ких, невизначених і стохастичних систем у некласичній. У надсклад­них постнекласичних системах людське й природне начала є як само- цінними, так і рівноцінними. В подібну систему людина інтегрована не фрагментарно як людина економічна в індустріальну добу, а загально, і тому реагує на її зміни не лише на свідомому рівні, а також і на півсві- домому й несвідомому рівнях.

Отже в постнекласиці «власне наукове знання необхідно й нерозривно поєднується зі знаннями ненауковими і позанауковим» [3], а сама людина розглядає себе як складову осягнення, не претендуючи на абсолютне лі­дерство.

Примітки

1. Маслов А.О. Теорія інформаційної економіки в контексті постнекласичної науки / А.О. Маслов // Економічна теорія. — 2012. — №4. — С.29-37.

2. Онтологія — це вчення про основні властивості, структуру й закономірності предметної дійсності (буття). Серед українських економістів, що досліджують по- стнекласичну трансформацію економічної науки, необхідно відзначити В. Тарасе­вича, П. Скотного та ін. (Тарасевич В. Н. Постиндустриализм постнеклассической науки // Социально-экономические проблемы информационного общества / под ред. Л. Г. Мельника. — Сумы, 2005. — С.179.

3. Чешков М. А. Синергетика: за и против хаоса (заметки о науке эпохи гло­бальной смуты) / Чешков М. А. // Общественные науки и современность. — 1999. — №6. — С. 138.

2.9.

<< | >>
Источник: Економічні теорії в системі наукових економічних знань [Текст]: Навчальний посібник / Н.П. Мацелюх, І.А. Максименко, В.В. Мартиненко, М.М. Теліщук та ін. — К.: Видавництво «Центр учбової літератури»,2015. — 226 с.. 2015

Еще по теме Методологічні засади і теоретичний зміст сучасної постнекласичної економічної теорії:

  1. § 1. Засади теоретичного аналізу змішаної економічної системи
  2. Подобається це чи ні, але основні про­блеми сучасної політики дійсно є чисто економічними і не можуть бути зрозумі­лими без знання економічної теорії. Лише людина, яка розуміється в основних пи­таннях економічної теорії, здатна виро­бити незалежну думку з розглядуваних проблем. Людвіг фон Мізес
  3. 69. Основні ідеї сучасної Економічної теорії.
  4. Тенденції синтезу провідних напрямів сучасної економічної теорії
  5. Однією з найважливіших складових частин сучасної економічної теорії є мікроекономіка, яка вивчає господарську діяльність різних еко­номічних суб’єктів (їх поведінку в економіці) і механізм досягнення мети.
  6. Питання 1. Предмет загальної економічної теорії. Місце економічної теорії серед наук про суспільство.
  7. Засади сучасної концепції логістики.
  8. 2.1. Засади сучасної концепції логістики.
  9. Засади сучасної концепції логістики
  10. 2. Теоретико-методологічні засади охорони індивідуального і громадського здоров’я
  11. Теоретико-методологічні засади формування здорового способу життя
  12. Наукове пізнання економічної життєдіяльності: емпіричний та теоретичний рівні
  13. ТЕМА 1. ВИНИКНЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ
  14. 1.1 Предмет економічної теорії
  15. 2.5. ФУНКЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ
  16. Загальна характеристика неокласичної економічної теорії
  17. Загальна характеристика неокласичної економічної теорії
  18. 5. Функції та структура економічної теорії
- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Международные экономические отношения - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Размещение производительных сил (РПС) - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика зарубежных государств - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -