Сукупний попит

Сукупний попит «Aggregate demand» (AD) — це загальний обсяг ві­тчизняних товарів і послуг, які готові купити домогосподарства, фірми та уряд країни, а також економічні агенти інших країн світу при певному рівні внутрішніх цін.

Сукупний попит є сумою запланованих витрат економічних агентів:

- витрат домогосподарств на споживання (С);

- видатків підприємницького сектора на інвестиції (І);

- видатків держави на закупівлю товарів, оплату послуг та праці (G);

- перевищення видатків іноземців на вітчизняні товари і послуги (екс­порту) над внутрішніми видатками на іноземні товари (імпортом) — чисто­го експорту країни (NX):

AD = C + I + G + NX.

Сукупний попит домогосподарств, фірм та уряду країни складається з попиту на вітчизняні й імпортні товари та послуги для задоволення власних потреб. Зовнішній попит на вітчизняні товари й послуги з боку іноземців (X) можна уявити як додатковий внутрішній попит на товари вітчизняного виробництва, але не для задоволення власних потреб, а з метою продажу іноземцям. Отже, сукупний попит на товари та послуги є сумою внутріш­нього та зовнішнього попиту на вітчизняні товари і послуги. Він дорівнює сукупному доходу економічних агентів країни і може бути представлений як сума запланованих ними видатків на вітчизняні товари та послуги для забезпечення власних потреб та експорту.

Оскільки сукупний попит має грошову форму, тому зв'язок між рівнем цін та величиною сукупного попиту обумовлений, насамперед, загальними умовами грошового обігу.

Чим більше грошей знаходиться в розпорядженні економічних агентів, тим більше товарів та послуг можуть вони купувати один в одного при кожному можливому рівні цін. Відповідно, чим більше угод протягом пе­ріоду здійснюється за допомогою грошей, тим нижча швидкість обігу гро­шей і більший сукупний попит при кожному можливому рівні цін.

При незмінній пропозиції і постійній швидкості обертання грошей ве­личина сукупного попиту змінюється обернено рівню цін.

На графіку сукупного попиту зміна рівня цін проявляється у переході економіки до нової точки рівноваги на кривій сукупного попиту. Вищому рівню цін Р, відповідає менший обсяг сукупного попиту Y1 внаслідок чого рівноважні умови сукупного попиту на кривій AD пересуваються з точки А в точку В.

Рис. Крива сукупного попиту

В макроекономічній теорії спадний нахил кривої сукупного попиту пояснюється впливом так званих цінових факторів: а) ефектом процентної ставки; б) ефектом реальних грошових залишків (ефектом багатства); в) ефектом імпортних закупівель.

Ефект процентної ставки. Якщо рівень цін зростає, то продаж і ку­півля попередньої кількості товарів вимагають більшої кількості грошей. Попит на гроші збільшується. При незмінній пропозиції грошей це веде до зростання процентних ставок. Підвищення процентних ставок скорочує інвестиції та споживання за рахунок кредиту. Величина сукупного попиту зменшується.

Ефект реальних грошових залишків. Домогосподарства тримають певну частку активів у вигляді готівки, грошей на поточних рахунках та фінансових активів з фіксованими доходами (наприклад, облігацій). За­пас грошей є багатством, оскільки гроші мають певну купівельну спро­можність. Розмір багатства залежить від кількості грошей та рівня цін і вимірюється величиною реальних грошових залишків (М/Р). Підвищення цін зменшує багатство, тому що купівельна спроможність запасу грошей зменшується. Крім того, підвищення цін призводить до підвищення про­центних ставок, внаслідок чого вартість облігацій падає. Усвідомивши, що їхнє багатство зменшилось, люди починають більше заощаджувати і мен­ше витрачати. Обсяг сукупного попиту скорочується.

Ефект імпортних закупівель. Підвищення рівня внутрішніх цін при незмінних світових цінах зменшує зовнішній і внутрішній попит на вітчиз­няні товари. Внутрішній попит на імпортні товари, навпаки, збільшується, тому що вітчизняні товари стають дорожчими за іноземні. Чистий експорт, сукупний доход і сукупний попит, таким чином, скорочуються.

5.5.