<<
>>

2. Відтворення і пропорційність суспільного виробництва

У попередніх главах було з’ясовано суть суспільного виробниц­тва, його результати, ресурси і фактори зростання, а тепер розгля­датимуться умови безперервності процесу виробництва.

Виробниц­тво повинно бути безперервним, адже суспільство не може перестати споживати життєві блага, які створюються у виробницт­ві. Адже, згідно із законом зростання потреб — задоволення однієї потреби породжує нові потреби. Людям постійно потрібні їжа, одяг, взуття, житло, духовні і культурні блага, а виробництву — за­соби виробництва і робоча сила. Щоб задовольнити усі потреби (особисті і суспільні), виробництво постійно повинно повторюва­тися.

Постійне повторення процесу виробництва називається відтво­ренням. Отже, відтворення — це суспільне виробництво, що розг­лядається як безперервно повторюваний процес і розвиток на цій основі продуктивних сил та виробничих відносин яке здійснюється як в межах кожного окремого підприємства, так і суспільства в ці­лому.

Однак, відтворення не обмежується лише повторенням вироб­ництва. Вироблений у суспільстві продукт містить у собі різнома­нітні споживчі вартості виробничого і особистого призначення. У ринковій економіці вони не потрапляють безпосередньо від вироб­ника до споживача. Спочатку вони повинні розподілитися, потім обмінятися на ринку і лише після того споживаються. Таким чи­ном, процес відтворення включає такі елементи: виробництво, роз­поділ, обмін і споживання.

Щоб процес відтворення відбувався безперервно, слід постійно мати у наявності всі необхідні виробничі фактори і умови. Тому ві­дтворення включає відновлення продуктивних сил, природних ресу­рсів, природного середовища, економічних відносин.

Головний з виробничих факторів — робоча сила. Відтворення робочої сили — це безперервне відновлення фізичних сил і розу­мових здібностей людини, набуття і підвищення її кваліфікації, спосіб залучення працівників в трудовий процес, їх розподіл між виробництвами.

У більш широкому розумінні відтворення робочої сили включає проблему народонаселення, тобто народження і ви­ховання нових поколінь робочої сили.

Кожний новий виробничий цикл вимагає й поновлення необ­хідної кількості засобів виробництва — машин і обладнання, меха­нізмів та інструментів, сировини і матеріалів, енергії і палива тощо. Відтворення засобів виробництва відбувається у певних пропорціях (кількісних співвідношеннях), що є об’єктивною умовою відтво­рення та розвитку суспільного виробництва.

Відповідно виникають певні пропорції між елементами суспіль­ного продукту, які використовуються на заміщення споживання і нагромадження між виробництвом, споживанням і нагромаджен­ням, сукупним попитом і сукупною пропозицією, засобами вироб­ництва тощо.

Складовою частиною нормального розвитку економіки та її зро­стання є відтворення природних ресурсів та природного середови­ща, в якому живе людина. Це відновлення родючості грунтів, про­дуктивності лісів, водойм, очищення вод і атмосфери, дотримання екологічної безпеки. Слід особливо бережливо використовувати невідтворювані ресурси — нафту і газ, вугілля, руду тощо.

Відтворюючи продуктивні сили, люди вступають у відповідні організаційно-економічні і соціально-економічні відносини, які та­кож постійно відновлюються у процесі відтворення. Йдеться про зв’язки між підприємствами з приводу спеціалізації, кооперування і комбінування виробництва (організаційно-економічні відносини) та відносини власності (соціально-економічні відносини), які теж від­новлюються. Але вони відновлюються лише тоді, коли сприяють економічному прогресу. Коли ж відносини власності починають гальмувати економічний розвиток, вони відтворюються або в об­меженому обсязі, або замінюються новими, більш прогресивними відносинами власності.

Процес відтворення має свої особливості на мікроекономічному (рівні підприємств) і макроекономічному (суспільному) рівнях. На макроекономічному рівні аналізується уся структура економічної си­стеми та її елементів у вартісний (грошовій) та натурально-речовій формах.

Аналіз відтворення на макроекономічному рівні національ­ної економіки дозволяє дати відповідь на питання: де, і за якими ці­нами виробники купують засоби виробництва, який обсяг буде мати вироблений продукт, як він буде розподілений, обмінений і спожи­тий, яка частка його буде використана на споживання, а яка на на­громадження. А на мікроекономічному рівні вирішуються найголов­ніші для виробників питання: що, як і для кого виробляти, за якими цінами продавати. Усе це реалізується у процесі відтворення.

Відтворення на рівні макроекономіки включає в себе проблеми пропорційності. У процесі відтворення потрібно дотримуватися ві­дповідних пропорцій (кількісних співвідношень) між елементами су­спільного виробництва і частинами суспільного продукту чи націо­нального доходу. Проблема пропорційності виробництва пов’язана з макроекономічною рівновагою, моделі якої розглядаються у да­ному розділі (див. статті до схем «Марксистські схеми суспільного відтворення»).

Відтворення буває простим і розширеним. Просте відтворен­ня — це таке постійне повторення процесу виробництва, коли обсяг виробленого продукту і фактори виробництва відтворюються у не­змінних масштабах. Розширене відтворення — це повторення ви­робництва з року в рік у зростаючих масштабах. Джерелом розши­реного відтворення є додатковий продукт, частина якого спрямовується у фонд нагромадження. Можливе також і звужене або регресивне відтворення, коли процес виробництва повторюєть­ся в масштабах, які все зменшуються. При цьому не існує фонду нагромадження, а суспільству стає уже замало існуючого фонду споживання, а тому на особисте споживання використовується і ча­стина фонду заміщення. Суспільство починає «проїдати» свій капі­тал і вступає в кризовий стан (див. схему «Розширене, просте і звужене відтворення суспільного виробництва»).

При розширеному відтворенні економіка буде зростаючою, при простому — статичною, незмінною, при звуженому — скорочуваною.

3.

<< | >>
Источник: Білецька Л.В., Білецький О.В., Савич В.І.. Економічна теорія (Політекономія. Мікроекономіка. Макроекономіка). Навч. пос. 2-ге вид. перероб. та доп. — К.: Центр учбової літератури,2009. — 688 с.. 2009

Еще по теме 2. Відтворення і пропорційність суспільного виробництва:

  1. Розширене, просте і звужене відтворення суспільного виробництва
  2. § 1. Зміст суспільного відтворення і сукупний суспільний продукт
  3. 113. Суспільне відтворення і категорії.
  4. § 1. Зміст процесу суспільного відтворення
  5. 2.4 Виробництво, розподіл, обмін та споживання, як стадії суспільного виробництва
  6. Розділ 3. Форми суспільного виробництва. Генезис товарного виробництва, його основні риси та еволюція
  7. § 1. Суспільне виробництво та його основні чинники. Продукт виробництва
  8. Марксистські схеми суспільного відтворення
  9. 34. Відтворення суспільного продукту
  10. § 2. Сутність нагромадження, структурні зрушення в пропорціях суспільного відтворення
  11. Національне виробництво і відтворення: зміст, види та пропорції
  12. 114. Державне регулювання суспільного відтворення та його форми.
  13. 79 К.Маркса теорій суспільного відтворення.
  14. 26. Товарна форма організації суспільного виробництва. Причини виникнення товарного виробництва, його суть, ознаки, роль у розвитку суспільства.
  15. 53. Форми суспільного виробництва.
- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Международные экономические отношения - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Размещение производительных сил (РПС) - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика зарубежных государств - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -