Вигоди від зовнішньої торгівлі

Розподіл вигод від зовнішньої торгівлі визначається тим, на якому рівні запроваджуються світові ціни на ті товари, що ними країни торгують між собою, і якими є обсяги торгівлі. Оскільки і рівень цін, і обсяги продажів на світовому ринку є результатом досягнення рівноваги між попитом і пропо­зицією, то з’ясувати це питання нам допоможе апарат кривих попиту і про­позиції.

4.1. Попит на імпорт і пропозиція експорту.

Рівноважна ціна на світовому ринку та обсяги торгівлі

Для того щоб показати, як встановлюються світові ціни і визначається обсяг взаємної торгівлі, розглянемо знову ж таки умовний приклад. Нехай дві країни - Аргентина і Бразилія — виробляють один і той же продукт — зерно. Криві внутрішньої пропозиції зерна в Бразилії S_b і в Аргентині S_a (мал. 9.6.a та 9.6.в), які показують зв’язок між обсягами виробництва та рівнем цін, визначаються граничними витратами. Криві попиту на зерно (Z)_yl в Аргентині і D_b в Бразилії) показують співвідношення між величиною попиту та рівнем цін і визначаються смаками та уподобаннями споживачів за даного рівня доходу.

Припустімо, що за відсутності зовнішньої торгівлі рівновага на ринку зерна (перетин кривих попиту і пропозиції) в Аргентині встановлюється при ціні 120 дол. за 1 т, а в Бразилії — при ціні 200 дол. за 1 т. Ціна на зерно в Бразилії вища, ніж в Аргентині, тому аргентинським виробникам буде вигідно експортувати свою продукцію, а споживачам у Бразилії — купувати дешевше імпортне зерно. Таким чином, початкова різниця в цінах створює можливості для експорту та імпорту, але все залежить від того, на якому рівні встановиться світова ціна.

а) Ринок зерна у Бразилії 6) Світова торгівля зерном в) Ринок зерна в Аргентині

Мал. 9.6. Вплив зовнішньої торгівлі на виробництво, споживання і ціну.

Аргентинським виробникам буде вигідно нарощувати виробництво зер­на та експортувати його, якщо світова ціна буде вищою, ніж початкова внутрішня ціна в Аргентині (P_cβ>120). Чим вища світова ціна, тим активніше виробники в Аргентині нарощуватимуть пропозицію зерна, але одночасно зростатиме і внутрішня ціна, і споживачі в Аргентині будуть змушені ско­ротити попит. Отже, розміри пропозиції зерна на світовому ринку (S_x), визначатимуться різницею між пропозицією та попитом на внутрішньому ринку Аргентини, яка виникає в умовах зростання цін на зерно: S_x=S_λ~D_λ.

З іншого боку, бразильським споживачам буде вигідно купувати імпорт­не зерно, якщо світова ціна на нього буде нижчою за початкову внутрішню ціну в Бразилії (P_cβскладає область a+b+c+d, причому область а+Ь+с — це чистий виграш в результаті запровадження зовнішньоторговельних відносин. Зворотна ситуація спостерігається в Аргентині як країні-експортері зерна. Внутрішня ціна зростає із 120 до 150 дол. за 1 т, що призводить до скорочення попиту на зерно і, відповідно, його закупок. Споживчий надлишок в Аргентині тепер дорівнює лише області k, а це означає, що споживачі мають чисті втрати від зовнішньої торгівлі у розмірі області g+h.

Таким чином, внаслідок розвитку міжнародної торгівлі споживачі в країні- імпортері виграють, оскільки мають можливість купувати більшу кількість необхідного їм товару за нижчою ціною. З іншого боку, в країні-експортері споживачі програють, бо внаслідок підвищення ціни змушені скорочувати обсяги закупок.

4.3. Торгівля та інтереси виробників

Розглянемо тепер вплив міжнародної торгівлі на інтереси виробників. До запровадження зовнішньоторговельних відносин виробники обох країн отри­мували вигоду від продажу зерна — так званий надлишок виробника, який є різницею між виручкою від продажу зерна за ринковою ціною (у нашому прикладі 50-200 в Бразилії і 60120 в Аргентині) і затратами на його виробництво (площа під кривою пропозиції).

Після запровадження зовнішньоторговельних відносин аргентинські виробники зерна стають експортерами і отримують додаткові стимули для збільшення обсягів виробництва, оскільки зростають ціни і розширюються ринки збуту. В цих нових умовах їхній сукупний виграш дорівнює області f+j+g+h+i, а чистий виграш від розвитку торгівлі — g+h+i. Щодо бразиль­ських виробників зерна, то вони поступаються своїми позиціями на внутрішньому ринку на користь іноземних конкурентів і скорочують внутрішнє виробництво. їхній сукупний виграш тепер вимірюється лише областю е, тобто вони мають чисті втрати в розмірі області а.

Таким чином, внаслідок запровадження зовнішньоторговельних відносин виробники в країні-експортері виграють, оскільки вони мають можливість розширити виробництво й реалізувати продукцію за вищою ціною у порівнянні з рівноважною внутрішньою. А в країні-імпортері виробники про­грають, бо конкуренція з боку імпорту змушує їх зменшувати ціни і скоро­чувати обсяги виробництва.

4.4. Чистий виграш від зовнішньої торгівлі для країни в цілому

Якщо в Бразилії як країні-імпортері чистий виграш споживачів складає область а+Ь+с, а чисті втрати виробників у галузях, що конкурують з імпортом, дорівнюють області а, то сукупний ефект для країни в цілому дорівнюватиме: (a+b+c)-a=b+c.

В Аргентині як країні-експортері виробники мають чистий виграш у розмірі g+h+i, а споживачі, навпаки, втрачають область g+h. Як наслідок, чистий ефект для добробуту країни, що експортує, дорівнюватиме (g+h+i)- (g+h)=i.

Проте необхідно пам’ятати про певну некоректність такого безпосеред­нього порівняння вигод та втрат різних груп населення, оскільки їхні суб’єк­тивні оцінки можуть суттєво відрізнятися (один долар для бідної людини вартує набагато більше, ніж один долар додаткового виграшу для людини заможної).

У цілому розгляд ринкової рівноваги з використанням моделі “попит- пропозиція” ще раз яскраво підтверджує висновок про те, що міжнародна торгівля дає вигоду всім країнам. Проте, якщо в країні-імпортері цей чистий виграш виникає внаслідок того, що вигоди споживачів набагато перевищу­ють втрати виробників продукції, яка конкурує з імпортом, то в країні- експортері, навпаки, загальний приріст добробуту забезпечується за рахунок більшого виграшу виробників, хоча споживачі мають втрати. Цей висновок є принципово важливим для пояснення причин державного втручання у сферу зовнішньої торгівлі.

4.5. Розподіл виграшу від зовнішньої торгівлі між країнами

Чистий виграш країни-імпортера (область Ь+с на мал. 9.6.a) залежить від фізичного обсягу імпорту (80-20=60) і того, наскільки знизилась ціна (200-150=50). Аналогічно, величина чистого виграшу країни-експортера (область і на мал. 9.6.b) залежить від фізичного обсягу експорту (90-30=60) і того, наскільки підвищилась ціна (150-120=30).

Аби наочно показати розподіл виграшу від торгівлі між країнами, зруч­но скористатися графіками попиту та пропозиції на світовому ринку (мал. 9.6.6), де є для цього вся необхідна інформація: рівноважний обсяг експорту- імпорту й рівні цін до та після запровадження торговельних відносин. Легко переконатися, що на цьому графіку чистий виграш країни-імпортера дорівнює площі між кривою попиту на імпорт D_m і лінією світової ціни, а чистий виграш країни-експортера — площі між лінією світової ціни та кривою експортної пропозиції 5

Оскільки і область ⅛+c, і область і з геометричної точки зору є три­кутниками, то їхня площа вимірюється як половина добутку основи на висоту. В обох випадках основою трикутника є обсяг зовнішньої торгівлі (Q), а висотою служить зміна цін (Ар):

Через те що обсяги зовнішньої торгівлі в обох країнах однакові (експорт із Аргентини дорівнює бразильському імпорту), розподіл вигод залежить тільки від того, в якій пропорції в цих країнах змінилися ціни. Якщо в країні-експортері ціни виросли на х процентів (відносно світової ціни), а ціни в країні-імпортері знизилися на у процентів, то

У нашому прикладі ціна в Бразилії упала на 33,3% [(200—150)/150100%], а ціна в Аргентині виросла на 20% [(150-120)/150100%]. Тому в цілому виграш Бразилії виявився на 66,5% більшим.

Отже, хоч міжнародна торгівля і є взаємовигідною, виграш від неї роз­поділяється між країнами нерівномірно. Більше отримує та країна, де більшою мірою змінилися ціни. Іншими словами, чим менша еластичність попиту на імпорт або експортної пропозиції, тим більший виграш від торгівлі.

Ця закономірність називається правилом розподілу вигод від зовнішньої торгівлі.

5.