Теорія абсолютної переваги. Виграш від зовнішньої торгівлі внаслідок спеціалізації
Під абсолютною перевагою розуміють здатність країни виробляти той чи інший товар ефективніше, тобто з меншими витратами, у порівнянні з будь-якою іншою країною.
Розглянемо умовний приклад: дві країни (Аргентина і Бразилія) виробляють два товари (зерно і цукор).
Нехай Аргентина на одиницю витрат виробляє 50 т зерна, або 25 т цукру, або будь-яку комбінацію обсягів цих продуктів у зазначених межах. А Бразилія при аналогічних затратах може виробити 40 т зерна, або 100 т цукру, або будь-яку їхню комбінацію в зазначених межах (мал. 9.1 і 9.2). У такому випадку максимальні обсяги споживання зерна та цукру в цих країнах будуть задані кривими виробничих можливостей (жирні лінії на малюнках), оскільки за умов відсутності міжнародної торгівлі люди можуть споживати тільки те, що вироблено в країні, і лінії виробничих та лінії споживчих можливостей збігаються. Для спрощення аналізу ми поки що припускаємо, що витрати заміщення є постійними, а тому ці лінії прямі.У нашому прикладі Аргентина має абсолютну перевагу у виробництві зерна, а Бразилія — цукру. Ці абсолютні переваги можуть, з одного боку, пояснюватися природними факторами — особливими кліматичними умовами або ж наявністю природних ресурсів. Природні переваги відіграють особливу роль в сільському господарстві і в галузях добувної промисловості. З іншого боку, переваги у виробництві певної продукції (переважно в галузях обробної промисловості) можуть бути і надбаними, тобто обумовленими розвитком
технології, підвищенням кваліфікації працівників, вдосконаленням організації виробництва тощо.
За умов, коли зовнішня торгівля відсутня, кожна країна може споживати тільки ті товари і лише ту їхню кількість, яку вона виробляє, а відносні ціни цих товарів на внутрішньому ринку визначаються відносними витратами.
У нашому прикладі такі ціни дорівнюватимуть:1 т зерна-= 0,5 т цукру, або 1 т цукру =2 т зерна в Аргентині',
1 т зерна=2,5 т цукру, або 1 т цукру= 0,4 т зерна в Бразилії.
Відносні ціни на одні й ті ж товари в різних країнах завжди є різними (через наявні відмінності у забезпеченні факторами виробництва, у кваліфікації робочої сили, у застосованих технологіях та ін.). Якщо ця різниця перевищуватиме витрати на транспортування товарів з однієї країни до іншої, то є можливість отримати прибуток від зовнішньої торгівлі. Так, у нашому прикладі виробник зерна в Аргентині при реалізації однієї його тонни на внутрішньому ринку зможе отримати в результаті обміну лише 0,5 т цукру, а в Бразилії цей же товар у 5 разів дорожчий (2,5 т цукру). Цей умовний приклад показує, що після запровадження торговельних відносин між країнами напрямки зовнішньоторговельних потоків будуть визначатися відмінністю у співвідношеннях витрат виробництва. Аргентині буде вигідно експортувати зерно та імпортувати цукор, а Бразилії буде вигідно експортувати цукор та імпортувати зерно.
Для того щоб торгівля була взаємовигідною, ціна товару на зовнішньому ринку має бути вищою, ніж внутрішня ціна рівноваги того ж товару в країні-експортері, і нижчою, ніж у країні-імпортері. Для нашого прикладу світова ціна на зерно повинна встановлюватися в межах:
0,5 т цукруbgcolor=white>0
0
15
70
0
70
зерно
цукор
0
+20
20
+5
100
-20
80
+10
2.
Еще по теме Теорія абсолютної переваги. Виграш від зовнішньої торгівлі внаслідок спеціалізації:
- Вигоди від зовнішньої торгівлі
- Теорія порівняльної переваги
- Тарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі
- Нетарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі
- Тема 6. Інструменти регулювання зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією
- §4. Протекціонізм. Вільна торгівля. Теорія порівняльних переваг
- Цикли ділової активності: фази циклу та причини коливань. Відхилення реального ВВП від потенційного рівня
- Колективне надання суспільного блага і виграш споживача
- Коефіцієнт абсолютної (термінової) ліквідності (),
- § 8.7. Теорія протилежної думки (теорія динамічної нерівноваги)
- Перевага ліквідності. Рівноважний рівень процента