Закон вартості та його функції

Товарне виробництво розвивається під впливом певної сукупності економічних законів, серед яких основним є закон вартості.

Закон вартості - це закон, який передбачає, що виробництво й обмін товарів мають здійснюватися на основі їхньої вартості, тобто як обмін еквівалентів.

Закон вартості відповідає як теорії трудової вартості, так і теорії граничної корисності. Якщо вартість товару повинна детермінувати два фактори - витрати праці та ступінь цінності його для споживача, то еквівалентність обміну, відповідно до закону вартості, припускає еквівалентність обох факторів.

У ринковій економіці закон вартості виконує такі функції:

1. Регулює пропорції суспільного виробництва, оскільки на його основі відбувається стихійний розподіл (через ринок) капіталів і робочої сили між окремими галузями виробництва.

2. Стимулює розвиток продуктивних сил, спонукаючи товаровиробника вводити нову техніку і вдосконалювати методи організації виробництва, стихійно регулює суспільне виробництво.

3. Обумовлює диференціацію товаровиробників, тобто збагачення одних і банкрутство інших.

Розробку теорії трудової вартості було почато представниками класичної політичної економії У. Петті, А. Смітом, Д. Рікардо. Свій подальший розвиток вона отримала у працях К. Маркса. Світовій економічній науці відомі і інші теорії вартості: ті, що в центр уваги ставили витрати, і ті, що перемістили його на кінцеві результати виробництва. До «витратних» концепцій належать теорія витрат виробництва Дж. Мілля, Дж. Мак-Куллоха, та теорія трьох факторів виробництва Ж.Б. Сея і Ф. Бастіа. В останній третині Х1Х ст. набув поширення принципово новий підхід до аналізу вартості - з позицій теорії граничної корисності (У. Джевонс, К. Менгер, Ф. Візер, Л. Вальрас та ін.). На їх думку вартість (цінність) визначається мірою корисності товару для споживача.

У ХХ ст. відбулась подальша еволюція теорії вартості. По-перше, в країнах ринкової економіки розробці теорії вартості перестали надавати вирішальної ролі, і більше уваги стали надавати ціні. По-друге, з появою теорій недосконалої конкуренції стало зрозуміло, що в умовах олігополії та монополії ціна товару може значно відрізнятись від його вартості. По-третє, виникає функціональна теорія вартості, яка висунула на перше місце внесок кожного елементу відтворювального процесу (живої і втіленої в засобах виробництва праці, природних ресурсів) у виробництво і добробут людини.

Таким чином, у класичному вигляді закон вартості діяв лише в умовах капіталістичної ринкової економіки вільної конкуренції. В сучасних умовах мова йде не лише про органічний синтез теорій трудової вартості і граничної корисності, але і про поняття альтернативної вартості. Слід також зазначити, що в умовах формування інформаційної економіки, де інформаційний сектор за темпами зростання набагато випереджає традиційні галузі економіки, виникає інформаційна концепція вартості, яка розглядає її джерелом інтелектуальний потенціал суспільства.

1.4.4