3.Економічний розвиток України на початку XXI ст.

Реформи заради добробуту

Після повторної перемоги Л.Кучми на президентських виборах 1999 р. реалізацію курсу реформ було покладено на новий Кабінет Міністрів на чолі з Віктором Ющенком.

Після невпинного економічного занепаду протягом десяти останніх років В.Ющенко своїми діями на посаді Прем’єр-міністра України повернув украї­нцям віру у можливість стабільної економіки та поліпшення життя, відновив довіру до нашої держави з боку Заходу, одним із свідчень чого стало рішення Ради ЄС у жовтні 2000 р. про вилучення України з переліку країн з неринковою економікою. Коли почав працювати його уряд, Україна стояла перед за­грозою дефолту, зі своїми проблемами продовольчої безпеки, енергосистема не одержувала реальних грошей, тиснули внутрішні й зовнішні борги, дода­вали тривоги нестабільні ціни й нестабільні гроші тощо. За рік, незважаючи на припинення притоку в державу коштів МВФ, вдалося уникнути дефолту, реструктуризувати й скоротити на 17 % (на 2,1 млрд. дол. США) обсяг зовні­шнього державного боргу, який протягом 1993-1999 рр. щороку збільшува­вся у середньому на 64% і на початок 2000-го становив 12,4 млрд. дол. США, зберегти життєстійкість енергетичної системи і повернути назад на­ростаючий процес «віялових» вимикань електроенергії, перейти до політики збалансованого державного бюджету, вжити заходів щодо зміцнення фінан­сової дисципліни в країні, замінити розрахунки грошовими сурогатами на розрахунки реальними грошима, утримати стабільність грошової одиниці й поліпшити збирання податків настільки (за даними ДПАУ, за підсумками 2000 р., надходження в бюджет збільшилися проти попереднього більш як на 5 млрд грн.), що дало змогу майже на третину скоротити заборгованість із виплати зарплати (в бюджетній сфері на 52 %: з 540,6 млн. грн. до 262,1 млн.

Незважаючи на пожвавлення української економіки упродовж 2000 р., більшість соціальних завдань розвитку, визначених в урядовій програмі «Реформи заради добробуту», вирішувалися повільно. За окремими важли­вими параметрами, передусім за зростанням реальних доходів населення, зважаючи на інфляційні процесії в країні, змін на краще по суті не сталося. (Для прикладу, доларовий показник середньої зарплати в Україні становив 54 дол. США, в Росії — 81 дол., у Білорусі — 74 дол., а в Таджикистані вза­галі — 8,7 дол. Але ці 54 дол. за своєю суттю не можуть слугувати показни­ком добробуту населення. Адже попри те, що курс гривні до долара в 2000 р. залишався незмінним, інфляція становила майже 26 %. Тобто вар­тість долара в Україні протягом 2000 р. знизилась на 25 %, і на 1 дол. можна було придбати значно менше умовного товару, ніж у 1999 р. У 1999-му, як і в попередні роки, зарплата та пенсії часто не виплачувалися або виплачувалися вкрай нерегулярно. Водночас, коли левову частку при­бутків громадян, як і раніше, поглинали виграти на харчування, житло, по­слуги житлово-комунального господарства, на одяг, товари культурно-побутового призначення, медичне обслуговування доводилося заощаджува­ти здебільшого за рахунок кількості й якості продовольства, відпочинку тощо. Серед недоліків діяльності уряду В. Ющенка у 2000 р. можна назвати й те. що йому не вдалося створити безпечні і стабільні умови для націона­льного капіталу, добитися значного зниження податків, навести порядок у державному секторі економіки тощо. Однак зазначені проблеми нагрома­джувалися роками, і їх розв’язання було можливим протягом тривалого ча­су, оскільки Україна втратила свій шанс швидкого ефективного реформу­вання ще в першій половині 90-х років, правильно обраних економічних орієнтирів та політичної волі.

За образним порівнянням одного з відомих в Україні аналітиків, україн­ська економіка схожа на автомобіль, двигун якого протікає в кількох місцях. Уряд Ющенка лише «заліпив» найбільші «діри», й економічний автомобіль рушив з місця. Свідченням правильності обраного ним курсу, закладеного в урядовій програмі «Реформи заради добробуту», стало нарощування темпів економічного зростання в січні-квітні 2001 р. порівняно з аналогічним пері­одом попереднього. Так. за 4 місяці приріст реального ВВП становив 8.5 % (у квітні зростання сягнуло майже 11 %), продукції сільського господарства —6%, промислового виробництва — 18,4%. Цей показник був одним з най­кращих у Європі. Зростання промислового виробництва в Україні в першому кварталі 2001 р. було зафіксоване в усіх без винятку галузях, при цьому най­більш істотне — у галузях, орієнтованих на кінцевого споживача, що свідчи­ло про позитивні зміни у структурі економіки. Зокрема, у деревообробній промисловості зростання сягало 28,6 % порівняно з аналогічним періодом 2000 р., у легкій — 27,4%, целюлозно-паперовій — 26,6%, харчовій — 22,7 %. Рекордно високі темпи збільшення виробництва були зафіксовані в першому кварталі в машинобудуванні — 22,6 %. Попри деяке погіршення світової кон’юнктури, навіть у металургії обсяг виробництва в січні-березні зріс на 20,8 %. Загальний обсяг зовнішньої торгівлі товарами в першому кварталі 2001 р, збільшився порівняно з відповідним періодом минулого на 6,4 % — до 7 359,4 млн. дол., у т. ч. експорт збільшився на 20,9 % і становив 3799,3 млн дол. (зокрема, збільшився експорт машинного обладнання, швей­них виробів і сільськогосподарської продукції), а імпорт скоротився на 5,8 % (до 3560,1 млн. дол.). При цьому позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 239,2 млн. дол. (за січень — березень 2000 р. негативне сальдо становило 636,4 млн. дол.). Протягом січня — квітня 2001 р. в Украї­ні зберігалася стабільність на валютному ринку, зменшувалося коливання курсу гривні, збільшився рівень золотовалютних резервів Національного банку, надходження в держбюджет зросли на 14,2 %, а обсяги кредитування реального сектору української економіки — на 13 % порівняно з аналогіч­ним періодом попереднього року. Рівень інфляції за цей час дорівнював 4,3 % (в т. ч. у квітні 1,5 %), замість прогнозованих 7,8 %, індекс споживчих цін — 2,6 %, або втричі менше за відповідний показник 2000 р. Офіційний рівень безробіття в квітні знизився на 0,1 % (до 4,1 %). Реальні доходи гро­мадян за перший квартал 2001 р. зросли на 7,5 %. Такому зростанню сприя­ло підвищення з 1 березня рівня зарплати працівникам окремих галузей бю­джетної сфери в середньому на 25 %, збільшення пенсій з 1 лютого, а також погашення заборгованості з виплати зарплат (за даними на 10 квітня, забор­гованість із зарплати в бюджетній сфері з початку року скоротилась на 60,7 %: з 262,1 млн. грн. до 103,4 млн грн.). До кінця 2001 р. планувалося та­кож підвищення заробітної платні бюджетникам на 25-30 %, а педагогам — на 50 %.

Навесні 2001 р., як уже зазначалося, уряд В.Ющенка було відправлено у відставку. Проте здійснені ним економічні реформи дали змогу новому Ка­бінету Міністрів на чолі з А. Кінахом продовжити курс на зростання вітчиз­няної економіки. Зокрема, у 2001 р. ВВП в Україні збільшився на 9 %, обсяг промислового виробництва — на 14,2%, рівень інфляції скоротився до 6,1 %. У 2001 р. в Україні зібрали 39,7 млн. т зернових — у 1,5 рази більше, ніж 2000-го; у 2002 р. — понад 37 млн. т зерна. Проте, на думку експертів, уряд Кінаха не зумів ефективно використати здобутки свого попередника В. Ющенка і зберегти динаміку позитивних економічних змін. Як наслідок, уже наприкінці 2001 р. сповільнилися темпи зростання реальних доходів населення (майже на 15 %), практично зупинилося зростання виробництва товарів народного споживання, промислової продукції та продукції АПК. За перші шість місяців 2002 р. порівняно з тим самим періодом минулого року зменшилося виробництво 66 із 150 найважливіших видів промислової про­дукції, знизилися темпи зростання ВВП (за шість місяців 2002 р. реальний ВВП зріс на 4,3 %. тоді як за такий же період попереднього року — на 9,4 %) та обсяги експортно-імпортних операцій. Прогресуючими темпами погіршува­вся фінансовий стан підприємств, зростала їх збитковість (збитковими були 52 % всіх суб’єктів господарювання), істотно поглиблювалася платіжна криза. Якщо впродовж 2000-2001 рр. дещо зменшилася кредиторська забор­гованість, то надалі вона зросла до 299 млрд. грн., майже на третину пере­вищуючи річний обсяг ВВП. Значно скоротилася виплата боргів на­селенню. Якщо у 2000 р. домоглися профіциту бюджету, коли прибутки перевищили витрати, то наступний 2001-й закінчили з дефіцитом. Напов­нення казни за сім місяців 2002 р. становило лише 44,4 % від запланованого. За даними Центру антикризових явищ, спостерігалася тенденція до істотного відпливу іноземних інвестицій (за перший квартал 2002 р. вони скоротилися вдвічі). Не дивно, що за рівнем щорічних доходів на душу населення — 379 євро — Україна, за даними ООН, опустилася на передостаннє місце в Європі, випереджаючи тільки Молдову. Критичну ситуацію в соціальній сфері змушений був визнати навіть Президент Л. Кучма, який у посланні до Верховної Ради за 2002 р. констатував, що рівень життя 83,2 % населення України нижчий за прожитковий мінімум. Понад 27 % українців прожива­ють за межею бідності. Як наслідок, на 1 липня 2002 р. понад 7 млн. громадян України перебувало за кордоном на заробітках або в пошуках праці.

16 листопада 2002 р. уряд А. Кінаха було відправлено у відставку. Но­вим, десятим за роки незалежності, Прем’єр-Міністром 21 листопада став голова Донецької облдержадміністрації Віктор Янукович. Його Кабінет, який за формальними ознаками виявився першим у новітній історії України коаліційним урядом, сформованим із представни­ків парламентської більшості.

В результаті помаранчевої революції на початку 2005 р. Президентом України став В. Ющенко, а Прем’єр-Міністром Ю. Тимошенко. Вони зуміли використати позитивну ди­наміку української економіки, започатковану попереднім урядом, продов­жити курс на якісне реформування економіки, забезпечення своїм громадянам належних соціальних стандартів, проголошених у програмі «10 кроків назустріч людям». Восени 2005 р. Юлію Тимошенко на посаді Прем’єр-Міністра змінив інший прибічник «помаранчевого» курсу Юрій Єхануров. Після березневих парламентських виборів 2006 року в Україні декілька місяців тривало формування нового коаліційного Уряду, який удруге очолив В. Янукович. Новопризначений Кабінет Міністрів виголосив політику, яка мала прискорити темпи економічного зростання та «покращити життя вже сьогодні». Заходи нового Уряду відбувалися на тлі підвищення цін на імпортовані з Росії енергоресурси та зростання тарифів на комунальні послуги для українських громадян, що поставило під загрозу їх реальний добробут. Щоправда, темпи зростання ВВП дещо зросли. Напередодні позачергових виборів до Верховної Ради України, призначених на 30 вересня 2007 року, відбулось декілька підвищень пенсій та зарплат працівникам бюджетної сфери.

Новоствореному Уряду Ю.Тимошенко треба буде долати такі проблеми, як подолання бідності значної частини українських громадян, заборгованості та дефіцитності державного бюджету, реформування багатьох сфер національної економіки, збереження високих і сталих темпів економічного розвитку на тлі проведення широкомасштабних соціальних програм, переходу до ринкових цін на енергоносії, які щорічно зростають, живлячи інфляцію.

Отже, тяжким і довгим був шлях України до незалежності, нелегкими є становлення і розбудова її державності, особливо ринкової економіки. Од­нак попри всі труднощі українська держава, маючи великий природний, економічний, інтелектуальний потенціал, спроможна зробити помітний внесок у розвиток світового господарства і зайняти належне місце серед цивілі­зованих країн планети, забезпечити належний рівень життя своєму народові. Подолання наявних труднощів, кризових явищ, успіх у будівництві націона­льної ринкової економіки України залежить насамперед від консолідації полі­тичних сил в країні, створення надійного правового поля, залучення до актив­ної економічної діяльності якомога ширшого кола працездатного населення держави, але чималою мірою залежить також від вивчення і творчого викори­стання багатющого досвіду господарювання, нагромадженого людством.

Основні терміни і поняття

Роздержавлення; приватизація; оренда з викупом; приватизаційний майновий сертифікат; приватизаційний ощадний сертифікат; акціонування; гіперінфляція; фондова/товарна/валютна біржа; доларизація, бартеризація економіки; фінансова стабілізація; Фонд держмайна України; розбудова ринкової інфраструктури; детінізація економіки;

Проблеми для творчого обговорення

1.Виміри ефективності та справедливості української приватизації.

2.Чи є Україна привабливою для іноземних інвесторів?

Теми рефератів

1.Сучасний стан розвитку економіки України.

2.Позитивні й негативні аспекти вступу України до СОТ.