Функції й завдання складів у логістичній системі

Переміщення матеріальних потоків у логістичному ланцюзі не можливе без концентрації в певних місцях необхідні запасів, для зберігання яких приз­начені відповідні склади.

Сучасний великий склад — це складна технічна споруда, що складається із численних взаємозалежних елементів, має певну структуру й виконує ряд функції по перетворенню матеріальних потоків, а також накопиченню, переро­бці й розподілу вантажів між споживачами.

Склад повинен розглядатися не ізольовано, а як інтегрована складова ча­стина логістичного ланцюга. Логістичний ланцюг формує основні й технічні вимоги до складської системи, установлює цілі й критерії її оптимального фун­кціонування, диктує умови переробки вантажу.

При створенні складської системи потрібно керуватися наступним осно­вним принципом: лише індивідуальне рішення з урахуванням усіх факторів, що впливають, може зробити її рентабельною.

Основне призначення складу — концентрація запасів, їхнє зберігання й забезпечення безперебійного й ритмічного виконання замовлень споживачів.

До основних функцій складу можна віднести наступні:

1. Перетворення виробничих асортиментів у споживчий у відповідності з попитом

2. Складування й зберігання.

3. Унітізація й транспортування вантажів.

4. Надання послуг.

1. Перетворення виробничих асортиментів у споживчий у відповідності з попитом — створення необхідних асортиментів для виконання замовлень кліє­нтів. Створення потрібних асортиментів на складі сприяє ефективному вико­нанню замовлень споживачів і здійсненню частіших поставок й у тому обсязі, який потрібний клієнтові (рис. 12.1).

Рис. 12.1 - Створення виробничого й торговельного асортиментів: а - створення виробничих асортиментів; б - створення торговельних асортиментів

2. Складування й зберігання дозволяє вирівнювати тимчасову різницю між випуском продукції і її споживанням і дає можливість здійснювати безпе­рервне виробництво й постачання на базі створюваних товарних запасів.

3. Унітізація й транспортування вантажів. Багато споживачів замовляє зі складів партії «менше ніж вагон» або «менше ніж трейлер», що значно збіль­шує витрати, пов'язані з доставкою таких вантажів.

Унітізація - об'єднання невеликих партій вантажів для декількох клієн­тів до повного завантаження транспортного засобу (дозволяє скоротити транс­портні витрати).

4. Послуги, надавані складом:

- підготовка товарів для продажу (фасовка продукції, заповнення контей­нерів, розпаковування й т.д.);

- перевірка функціонування приладів й устаткування, монтаж;

- надання продукції товарного вигляду, попередня обробка (наприклад, деревини);

- транспортно-експедиційні послуги й т.д.

Проблеми ефективного функціонування складу:

1. Власний склад фірми або склад загального користування.

2. Кількість складів і розміщення складської мережі.

3. Вибір місця розташування складу.

4. Розробка системи складування.

1. Перше питання, що повинно розглядатися фірмою при розв’язанні проблеми забезпечення складською площею, — це володіння складом. Існують дві основні альтернативи: придбання складів у власність або використання складів загального користування (СЗК).

Критичним фактором економічності складу фірми (власного складу) є стабільно високий обіг. На користь вибору власного складу можна віднести по­стійний попит з насиченою щільністю ринку збуту на території, що обслуговує фірма. На власних складах краще підтримуються умови зберігання й контролю продукції.

Складам загального користування варто віддавати перевагу при низькому обсязі обороту фірми або сезонності збереженого товару. До вибору СЗК при­бігають у випадках, коли фірма виходить на новий ринок.

2. Кількість складів і розміщення складської мережі. Поширено два варі­анти розміщення складської мережі — централізоване (наявність в основному одного великого складу) і децентралізоване — розосередження ряду складів у різних регіонах збуту.

Територіальне розміщення складів й їхня кількість визначаються:

1) потужністю матеріальних потоків й їхньою раціональною організацією,

2) попитом на ринку збуту,

3) розмірами регіону збуту й концентрацією в ньому споживачів,

4) відносним розташуванням постачальників і покупців,

5) особливостями комунікаційних зв'язків і т.д.

Завдання розміщення й формування складської мережі — оптимізаційна оскільки, з одного боку, будівництво нових і покупка діючих складів й їхня експлуатація пов'язані зі значними капіталовкладеннями, а з іншого боку - пот­рібно забезпечити (поряд з підвищенням рівня обслуговування споживачів) скорочення витрат обігу за рахунок максимального наближення складів до клі­єнтів.

3. Вибір місця розташування складу. При визначенні складських потуж­ностей необхідно враховувати вимоги, запропоновані до умов і термінів збері­гання конкретного виду сировини, матеріалів, готової продукції й т.д. Напри­клад, для збереження комплектуючих, незакінченої й готової продукції, вар­тість яких висока, потрібні спеціальні складські будівлі й споруди, що забезпе­чують їхнє збереження і захист від зовнішніх атмосферних впливів, псування, крадіжки.

Точність у розрахунках складського простору багато в чому залежить від правильного прогнозу попиту на продукцію певного складу й визначення не­обхідних запасів (виражених у натуральних величинах).

При виборі місця розташування складу із числа можливих варіантів оп­тимальним вважається той, котрий забезпечує мінімум сумарних витрат на бу­дівництво й подальшу експлуатацію складу й транспортних витрат з доставки й відправлення вантажів.

Витрати на транспорт включають первісні капіталовкладення на розвиток транспортної мережі й експлуатаційні витрати з доставки й відправлення ван­тажів.

Витрати на будівництво й експлуатацію складів включають у першу чер­гу витрати на спорудження будівлі (споруди) і придбання устаткування, а та­кож витрати, пов'язані з їхньою подальшою експлуатацією (вміст і ремонт бу­динку й устаткування, витрати на заробітну плату, електроенергію й т.д.).

4. Розробка системи складування. Це завдання особливо актуальне в умо­вах експлуатації власного складу підприємства, оскільки правильний вибір си­стеми складування дозволяє домогтися максимального використання складсь­ких потужностей, а це означає, зробити функціонування складу рентабельним.

Система складування припускає оптимальне розміщення вантажу на складі й раціональне керування ним. При розробці системи складування необ­хідно враховувати всі взаємозв'язки й взаємозалежності між зовнішніми (вхід­ними на склад і вихідними з нього) і внутрішніми (складськими) потоками об'єкта й пов'язані з ними фактори (параметри складу, технічні кошти, особли­вості вантажу й т.д.).

Процес вибору й оптимізації системи складування припускає виявлення зв'язаних між собою факторів, систематизованих у кілька основних підсистем.

Склади розрізняються за видом складських будівель (по конструкції): ві­дкриті площадки, напівзакриті (навіс) і закриті. Закриті є основним типом складських споруд, являючи собою відокремлену будівлю зі складськими при­міщеннями.

У сучасному складському господарстві перевага віддається одноповерхо­вим складам, а з урахуванням подорожчання вартості земельних ділянок і дося­гнень у галузі складської техніки — складам з висотною зоною зберігання.

Загальні витрати на висотний склад менше в кілька разів, чим витрати на склад з тим же обсягом, але з більше низькою висотою, що видно з порівняння капітальних й експлуатаційних витрат, наведених у табл. 12.1.

Таблиця 12.1 - Порівняння капітальних й експлуатаційних витрат

12.2