Організація матеріальних потоків на підприємстві.

Організація матеріальних потоків та управління ними на підприємстві нерозривно зв'язані між собою і утворюють цілісну систему. Управління матеріальними потоками забезпечує постійний контроль за ходом виконання виробничих замовлень і надає необхідну дію на логістичну систему з метою утримання її параметрів в ; заданих межах.

Окремі стадії процесу перетворення матеріальних потоків (зберігання, обробка, транспортування) здійснюються на підприємстві в просторово відособлених підрозділах, кожне з яких виконує певні функції.

Просторовою структурою логістичної системи називають сукупність функціональних підрозділів (служб, цехів) підприємства, які беруть участь у формуванні і перетворенні матеріальних потоків, їх розташуванні на території і форми взаємозв'язків по виконанню виробничих замовлень.

Структура внутрішньовиробничої логістичної системи визначається рядом чинників:

• диверсифікація виробництва;

• обсяг випуску продукції;

• метод організації переміщення вантажів;

• метод організації виробництва;

• тип системи управління запасами.

Диверсифікація безпосередньо впливає на склад і спеціалізацію виробничих підрозділів, кількість складів, асортимент запасів, ступінь різноманітності зв'язків з постачальниками і їх число.

Обсяг випуску продукції визначає розміри запасів і окремих виробництв, їх кількість, а також потужність вантажопотоків.

Метод організації переміщення вантажів впливає на розміри транспортних підрозділів, склад учасників виконання робіт, число ланок в пересуванні продукції і кількість проміжних складів.

Методи організації виробництва впливають на кількість і обсяг внутрішніх перевезень, розміри незавершеного виробництва.

Тип системи управління запасами впливає на їх величину у виробництві.

Просторова структура логістичної системи зумовлює порядок (послідовність) виконання операцій по перетворенню матеріальних потоків у часі.

Для характеристики тимчасового аспекту організації матеріальних потоків використовуються наступні поняття:

• цикл виконання замовлення, тобто комплекс організованих в часі елементарних потоків, які виникають при виконання логістичних операцій в процесі просування замовлення з моменту його отримання до виконання;

• структура циклу виконання замовлення включає шість етапів:

1. отримання замовлення;

2. технічна підготовка;

3. постачання матеріалів;

4. підготовка до запуску;

5. власне виробництво;

6. постачання замовлення.

• тривалість циклу замовлення — календарний період часу, протягом якого здійснюються всі операції по виконанню замовлення споживачу.

Форма організації руху матеріальних потоків — це сукупність технічних засобів, яка створює можливість потоку матеріалів, розташування виробничих ділянок і складів (накопичувачів) по відношенню до неї, виражене системою стійких зв'язків.

На практиці використовуються три форми організації руху матеріалів:

• накопичувальна;

• транспортно-накопичувальна;

• нульового запасу.

Накопичувальна форма організації характеризується тим, що для нормальної роботи логістичних систем в їх складі передбачається комплекс складів. Основною перевагою даної форми організації руху матеріальних потоків є можливість накопичення великого об'єму матеріалу на вході і виході системи. Це забезпечує надійність надходження необхідних для виробництва деталей, заготовок і гарантує виконання термінових заявок споживачів продукції. Недолік накопичувальної форми руху матеріалів полягає в наявності великої кількості складів, що затрудняє управління рухом матеріальних потоків і контроль за запасами.

Транспортно-накопичувальна форма організації припускає наявність комбінованої транспортно-складської системи (ТСС). ТСС об'єднує певне число робочих місць, встановлює зв'язки кожного робочого місця з будь-яким іншим за допомогою інформаційного і матеріального потоків. Управління рухом матеріального потоку відбувається за схемою: пошук необхідної заготівки на складі — транспортування до верстату — обробка — повернення деталі на склад.

центрального складу, так і резервних накопичувачів на робочих ділянках.

Перевагами даної форми організації матеріальних потоків є:

• зменшення обсягів запасів на робочих місцях за рахунок створення ТСС;

• скорочення тривалості виробничого процесу за допомогою усунення перерв між складовими циклу виробництва;

• постійний контроль за запасами;

• наявність добре організованої системи управління рухом матеріалів.

До недоліків такої форми організації матеріальних потоків можна віднести наступні:

• транспортно-накопичувальна форма ефективна для груп однорідних деталей, що звужує область її застосування, викликає необхідність проведення комплексу підготовчих робіт;

• дана форма вимагає значних вкладень в створення автоматизованої системи управління ходом виробництва.

Форма організації нульового запасу припускає створення об'єднаних контурів регулювання на основі автономних самокерованих виробничих ланок. Ядром контуру є буферний склад, що зв'язує між собою окремі виробничі ділянки.

Об'єднаний контур регулювання формує горизонтальні зв'язки по всьому технологічному ланцюжку. Це дозволяє виробничим ланкам взаємодіяти один з одним. Запуск деталей, виробництво і їх обробка здійснюються малими партіями відповідно до одержаного замовлення. Після завершення виконання операцій в межах одного виробничого модуля деталі поступають на склад і залишаються там до тих пір, поки не буде одержана заявка з подальшої ділянки обробки.

Перевагою даної форми організації матеріальних потоків є можливість використання витягаючої системи управління матеріальними потоками. Це забезпечує мінімальний нормативний виробничий запас. Проте використання її

на вітчизняних підприємствах ускладнене із-за низького рівня комп'ютеризації управління ходом виробництва і відсутності стійкої системи постачання необхідними матеріалами.

5.