Поняття та показники матеріального потоку. Класифікація матеріа­льних потоків.

Об’єктом вивчення логістики є потоки. Основним об’єктом дослідження є

матеріальний потік. Під матеріальним потоком ми будемо розуміти предмети праці: сировину, основні і допоміжні матеріали, напівфабрикати,

комплектуючі, зборочці одиниці, паливо запчастини, що призначені для ремонту і обслуговування технологічного обладнання і інших основних фондів, відходи виробництва.

Іншими словами матеріальний потік — це об'єкт логістичних операцій, який знаходиться в постійному русі і є сукупністю різних видів сировини, готової продукції і товарних одиниць.

Отже формою існування матеріального потоку може бути рух конкретних видів продукції (МР, НВ, ГП) в процесах закупівель, виробництва і збуту. Тому матеріальний потік можна визначити як такі, що знаходяться в стані руху МР, НВ і ГП до яких застосовуються логістичні операції.

Рис. 1.2. Схема руху матеріальних потоків

Сукупність ресурсів одного найменування, яка просувається від конкретного джерела виробництва до моменту споживання, утворює елементарний матеріальний потік. Безліч елементарних матеріальних потоків складає інтегральний (загальний) матеріальний потік. Загальний матеріальний потік забезпечує нормальне функціонування підприємства. Схема руху матеріальних потоків показана на рис. 1.2.

Класифікація матеріальних потоків приведена табл. 1.1.

Таблиця 1.1.

Класифікація матеріальних потоків

Управління матеріальними потоками передбачає визначення параметрів траєкторії руху матеріалів, до яких належать:

• найменування матеріальних ресурсів;

• кількість матеріальних ресурсів;

• початкова точка (вибір постачальника);

• кінцева точка (вибір споживача);

• час (термін виконання замовлення).

Окрім того до матеріального потоку в плані рішення проблем, виникають в процесі його управління і, що дуже,важливо, оптимізації або раціоналізації його, слід виокремити дві наступні групи детермінантів:

• перша — цінові;

• друга — нецінові.

На процес оптимізації (раціоналізації) матеріального потоку впливають і перші, і другі.

До цінових детермінантів належать, приміром, вартість на перевезення (тариф), ціна на паливно-мастильні матеріали, ціна на електроенергію і т. п.

Нецінові детермінанти: тут можна вказати на конкретні потреби

споживачів, їхнє число і грошові доходи, технологію, кількість продавців на ринку, наявність запасів, транспорту і т. п.

Зазначені детермінанти матеріального потоку варто вивчати, аналізувати для того, щоб навчитися, у кінцевому рахунку, правильно ними керувати.

Таким чином, необхідно зробити наступний висновок: по природі своїй матеріальний потік — матеріальний (лат. — materialis),тобто речовинний, реальний. Він може виступати в різних фізичних формах, а саме у вигляді:

• сировини, матеріалів, вихідних або первинних заготівок, напівфабрикатів, що комплектують виріб, устаткування і т. п. (усе перераховане можна визначити як матеріально-технічні ресурси);

• готових виробів (товарів);

• продуктів кінцевого споживання;

• відходів виробничої сфери і споживання.

Приведені фізичні форми матеріального потоку відбивають ні що інше, як окремі цикли (етапи) життєдіяльності будь-якої системи: пошук, закупівля і споживання ресурсу ->переробка {трансформація) ресурсу в готовий продукт {товар) ->розподіл продуктів {товарів) ->використання {поглинання) продук­ту {товару). І тому вихідною (початковою) точкою для вивчення матеріального потоку повинно стати первинне джерело сировини, а кінцевої — споживач.

Організаційна структура, яка формувала б і керувала б рухом матеріальних потоків в Україні, численними трансформаціями як центральних органів виконавчої влади, так і в регіонах, практично скасована. Частково ці функції виконує Державний комітет по матеріальним резервам та окремі Державні акціонерні компанії.

Ринкова інфраструктура організації матеріальних потоків (господарських звязків) включає: біржі, ярмарки, аукціони, торгові дома, фірмова торгівля, спеціалізовані гуртовні, комерційні чи сервісні центри і ін.

3.