Основи управління матеріальними потоками у виробництві. Правила пріоритетів у виконанні замовлень.

Правила пріоритетів досить вдало використовуються в процесі підготовки диспетчерських зведень про порядок виконання робіт або обробки партій в цеху (на дільниці чи в робочому центрі) під час реалізації дискретних

виробничих процесів в яких обробка ведеться партіями різної величини, а виробництво орієнтовано на незалежний попит.

Правила пріоритетів забезпечують:

• побудову доцільної послідовності виконання робіт (замовлень);

• оптимізацію потоку робіт на дільниці, в цеху чи конкретно в робочому центрі.

Використання на практиці правил пріоритету допомагає:

• мінімізувати середній час протікання процесу;

• мінімізувати середній час закінчення виготовлення виробу чи виконання замовлення;

• мінімізувати середній час пролежування в зоні зберігання;

• мінімізувати максимізувати вихід.

Таким чином, послідовність виконання замовлень в логістичному ланцюзі (виконання робіт в робочому центрі, на дільниці та ін.) встановлюється за допомогою правил розподілу робіт (обслуговування замовлень).

Нині найбільш широко застосовуються наступні правила пріоритетів:

•FIFO:«перший прийшов — перший пішов», тобто найвищий пріоритет надається замовленню, яке раніше інших поступило в систему;

•LIFO:«останній прийшов — перший обслуговується», тобто найвищий пріоритет надається замовленню, що поступило на обслуговування останнім. Це правило найчастіше застосовується в системах складування в тих випадках, коли матеріали укладені таким чином, що дістати їх можна тільки зверху;

•SPT:«правило найкоротшої операції», найвищий пріоритет надається замовленню, яке має найменшу тривалість виконання в даній ланці (робочому центрі);

• правило Джонсона:використовується в основному при розподілі робіт на два і більше верстата (машини).

• метод критичного відношення: визначає індекс, який надає пріоритет виконання робіт. Індекс визначається відношенням часу, який залишився до

моменту закінчення роботи (за планом), до часу її виконання.

Вибір того чи іншого правила пріоритету проводиться на основі використання таких критеріїв:

1) середній час завершення роботи, який визначається як відношення суми потоків часу виконання робіт до загального числа робіт;

2) середній час робіт в системі (в робочому центрі), який визначається як відношення потоків часу до загального часу процесу;

3) середнє очікування виконання роботи, яке визначається як відношення загального запізнення роботи до загального числа робіт.

3.