3. Системи управління матеріальними запасами

Важливим аспектом діяльності логістичної системи є підтримка розмірів матеріальних запасів на такому рівні, щоб забезпечити без­перебійне постачання всіх підрозділів необхідними матеріальними ресурсами за умови дотримання вимог економічності всього процесу переміщення матеріального потоку.

Система управління запасами — сукупність правил і показ­ників, які визначають момент часу й обсяг закупівлі продукції для поповнення запасів.

Параметрами системи управління запасами є:

- точка замовлення — мінімальний (контрольний) рівень запасів продукції, за умови досягнення якого необхідно їх поповнення;

- нормативний рівень запасів — розрахункова величина запасів, яка досягається під час чергової закупівлі;

- обсяг окремої закупівлі;

- частота здійснення закупівель — тривалість інтервалу між двома можливими закупівлями продукції, тобто періодичність по­повнення запасів продукції;

- поповнювана кількість продукції, за якої досягається мінімум витрат на зберігання запасу згідно із заданими витратами на попов­нення і заданими альтернативними витратами інвестованого капіта­лу.

У логістиці застосовуються такі технологічні системи управління запасами:

- система управління запасами з фіксованим розміром замовлен­ня;

- система управління запасами з фіксованою періодичністю за­мовлення;

- система з встановленою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня;

- система «Максимум-мінімум».

Для ситуації, коли відсутні відхилення від запланованих показ­ників і запаси споживаються рівномірно, у теорії управління запаса­ми розроблено дві основні системи управління запасами: система уп­равління запасами з фіксованим розміром замовлення і система уп­равління запасами з фіксованою періодичністю замовлення. Інші си­стеми управління запасами (система з встановленою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня і система «максимум-мінімум»), власне кажучи, є модифікацією цих двох систем.

Система з фіксованим розміром замовлення. Ця система проста і є свого роду класичною. У даній системі розмір замовлення на по­повнення запасу є постійною величиною. Замовлення на постачання продукції здійснюється за умови зменшення наявного на складах логістичної системи запасу до встановленого мінімального критич­ного рівня, який називають «точкою замовлення».

У процесі функціонування даної технологічної системи інтерва­ли постачання можуть бути різними залежно від інтенсивності вит­рат (споживання) матеріальних ресурсів у логістичній системі. У віт­чизняній практиці найчастіше виникає ситуація, коли розмір замов­лення визначається згідно яких-небудь часткових організаційних міркувань. Наприклад, зручність транспортування або можливість завантаження складських приміщень.

Регулюючими параметрами даної системи є розмір замовлення і «точка замовлення».

За умови досягнення запасом нижньої критичної межі та орга­нізації чергового замовлення на постачання необхідних матеріаль­них ресурсів рівень запасу на момент організації замовлення пови­нен бути достатнім для безперебійної роботи в період логістичного циклу. При цьому страховий запас повинен залишитися недоторкан­ним. У деяких випадках застосовують плаваючу (таку, що коли­вається) точку замовлення. Вона не фіксується заздалегідь, а момент подачі замовлення визначається з урахуванням виконання постачаль­ником своїх зобов'язань або з урахуванням коливань попиту на ви­роблену продукцію і т.д.

Мінімальний розмір запасу в розглянутій системі залежить від інтенсивності витрат (споживання) матеріальних ресурсів у промі­жок часу між подачею замовлення і надходженням партії на склад у логістичній системі. Умовно припускається, що даний інтервал ча­су в заготівельному періоді є постійним.

Система з фіксованим розміром замовлення іноді ще називається «двобункерною», оскільки в даному випадку передбачається, що запас зберігається ніби в двох бункерах. З першого бункера матеріальні ре­сурси витрачаються з моменту надходження чергової партії до момен­ту подачі замовлення, а з другого бункера — у період між подачею за­мовлення і його виконанням, тобто до моменту постачання.

Таким чином, дана система контролю передбачає захист підприємства від утворення дефіциту. На практиці система управління запасами з фіксованим розміром замовлення застосовується переважно в таких випадках:

- великі втрати внаслідок відсутності запасу;

- високі витрати на зберігання запасів;

- висока вартість товару, який замовляється;

- високий ступінь невизначеності попиту;

- наявність знижки з ціни залежно від кількості, яка замовляється;

- накладання постачальником обмеження на мінімальний розмір партії постачання.

Істотним недоліком цієї системи є те, що вона передбачає безпе­рервний облік залишків матеріальних ресурсів на складах логістичної системи, з тим, щоб не пропустити момент досягнення «точки замов­лення». За наявності широкої номенклатури матеріалів (або асортимен­ту — для торгового підприємства) необхідною умовою застосування даної системи є використання технології автоматизованої ідентифікації штрихових кодів.

Система з фіксованою періодичністю замовлення. У системі з фіксованою періодичністю замовлення, як зрозуміло із назви, замов­лення роблять в строго визначені моменти часу, які віддалені один від одного на рівні інтервали, наприклад, 1 раз у місяць, 1 раз у тиждень, 1 раз у 14 днів і т.п., а розмір запасу регулюється шляхом зміни обсягу партії.

Наприкінці кожного періоду перевіряється рівень запасів і, на ос­нові цього, визначається розмір партії постачання. Таким чином, у си­стемі з фіксованою періодичністю замовлення змінюється розмір за­мовлення (обсяг партії), який залежить від рівня витрат (споживання) матеріальних ресурсів у попередньому періоді. Величина замовлення визначається як різниця між фіксованим максимальним рівнем, до яко­го відбувається поповнення запасу, і фактичним його обсягом у момент замовлення.

Регулюючими параметрами даної системи є максимальний розмір запасу і фіксований період замовлення, тобто інтервал між двома за­мовленнями або черговими надходженнями партій.

Перевагою даної системи є відсутність необхідності вести система­тичний облік запасів на складах логістичної системи.

Таким чином, система управління запасами з фіксованою періодичністю замовлення застосовується в таких випадках:

- умови постачання дозволяють варіювати розмір замовлення;

- витрати на замовлення і доставку порівняно невеликі;

- втрати від можливого дефіциту порівняно невеликі.

На практиці за даною системі можна замовляти один із багатьох то­варі з в одного і того ж постачальника, товари, на які рівень попиту відносно стали \, малоцінні товари і т.д.

Розглянуті і йде основні системи управління запасами ґрунтують­ся на фіксації одного з двох можливих параметрів — розміру замовлен­ня або інтервалу часу між замовленнями. За відсутності відхилень від запланованих показників та рівномірного споживання запасів, для яких розроблені основні системи, такий підхід є цілком достатнім.

Однак на практиці частіше зустрічаються інші, більш складні ситу­ації. Зокрема, при значних коливаннях попиту основні системи уп­равління запасами не можуть забезпечити безперебійне постачання споживача без значного завищення обсягу запасів. За наявності систе­матичних збоїв у постачанні та споживанні основні системи уп­равління запасами стають неефективними. Для таких випадків розроб­ляються інші системи управління запасами, які будуть розглянуті ниж­че.

Система із заданою періодичністю поповнення запасів до вста­новленого рівня. У цій системі вхідним параметром є період часу між замовленнями. На відміну від основної системи, вона зорієнтована на роботу за умови значних коливань споживання. Щоб запобігти зави­щенню обсягів запасів, які знаходяться на складі, або їхньому дефіци­ту, замовлення подаються не тільки у встановлені моменти часу, але і за умови досягнення запасом граничного рівня. Розглянута система містить елемент системи з фіксованим інтервалом часу між замовлен­нями (встановлену періодичність замовлення) і елемент системи з фіксованим розміром замовлення (відстеження граничного рівня за­пасів, тобто «точки замовлення»).

Таким чином, рівень матеріального запасу регулюється як зверху, так і знизу У тому випадку, якщо розмір запасу знижується до мінімального рівня раніше настання терміну подачі чергового замов­лення, то робиться позачергове замовлення. В інший час дана система функціонує як система з фіксованою періодичністю замовлення.

Відмінністю системи є те, що замовлення поділяються на дві кате­горії: планові та додаткові. Планові замовлення роблять через задані інтервали часу. Можливі додаткові замовленню, якщо наявність запасів на складі досягає граничного рівня. Очевидна, що необхідність додат­кових замовлень може з'явитися тільки за мови відхилення темпів споживання від запланованих

Як і в системі з фiкcoвaним інтервалом часу між замовленнями, обчислення розміру замовлення ґрунтується на прогнозованому рівні споживання до моменту надходження замовлення на склад підприємства.

Перевагою дане і системи є повне виключення недостачі матеріаль­них ресурсів для потреб логістичної системи. Однак при цьому вима­гаються додаткові витрати на організацію постійного спостереження за станом величини запасів.

Система «Мінімум-максимум». Як і в системі з фіксованим інтер­валом часу між замовленнями, тут використовується сталий інтервал часу між замовленнями. Система «Мінімум-максимум» зорієнтована на ситуацію, коли витрати на облік запасів і витрати на оформлення за­мовлення настільки значні, що стають порівняними з втратами від дефіциту запасів. Тому в даній системі замовлення виникають не через задані інтервали часу, а тільки за умови, що запаси на складі в цей мо­мент виявилися рівними або меншими встановленого мінімального рівня. У випадку видачі замовлення його розмір розраховується так, щоб постачання поповнило запаси до максимального рівня. Таким чи­ном, дана система працює лише з двома рівнями запасів — мінімаль­ним і максимальним, чим і зумовлюється її назва.

Крім перерахованих систем управління запасами в практичній діяльності вітчизняних підприємств часто застосовується так називана система оперативного управління. Під час використання цієї систе­ми через певні проміжки часу приймається оперативне рішення: «за­мовляти» або «не замовляти», якщо замовляти, то яку кількість оди­ниць товару.