<<
>>

Механізм регулювання грошової маси в обороті

Центральний банк на монопольних засадах емітує та вилучає з обороту готівкові гроші, а також бере участь в емісії безготівкових грошей.

ЦБ випускає безготівкові гроші такими способами:

J надання позичок комерційним банкам шляхом їх рефінансування;

J купівля у КБ цінних паперів;

J купівля у КБ та їх клієнтів іноземної валюти для поповнення золотовалютного резерву [7, с.92].

У всіх цих випадках збільшуються запаси коштів на коррахунках комерційних банків у ЦБ, що й є проявом випуску останнім безготівкових грошей. Коли КБ погашають свої зобов'язання перед ЦБ, це означає вилучення безготівкових грошей з обороту. Перевищення випуску над вилученням означає емісію безготівкових грошей центральним банком, на суму якої зростає загальна маса грошей в обороті.

Комерційні банки можуть створювати тільки безготівкові гроші.

Механізм створення грошей комерційними банками полягає у грошово- кредитній мультиплікації їх вільних резервів та депозитних вкладів. Грошово- кредитна мультиплікація - це процес створення нових банківських депозитів (безготівкових грошей) при кредитуванні банками клієнтури на основі додаткових (вільних) резервів, що надійшли в банк ззовні [7, с.93].

Вільний резерв — це сукупність грошових коштів комерційного банку, які в даний момент є в розпорядженні банку і можуть бути використані ним для активних операцій.

Крім вільного, існує загальний банківський резерв, що являє собою всю суму грошових коштів, які є в даний момент у розпорядженні банку і не використані для активних операцій. Частину загального резерву банки повинні зберігати в грошовій формі і не використовувати для поточних потреб. Ця частина називається обов'язковим резервом [7, с.93].

Обов'язкові резерви - один із монетарних інструментів для регулювання обсягів грошової маси в обігу та управління грошово-кредитним ринком. Обов’язковому резервуванню підлягають усі залучені банком кошти, за винятком коштів, залучених від банків-резидентів, міжнародних фінансових організацій та коштів, залучених на умовах субординованого боргу.

Банки України формують обов’язкові резерви, виходячи із встановлених Національним банком України нормативів обов’язкового резервування до зобов’язань щодо залучених банком коштів. Національний банк України може встановлювати для різних видів зобов’язань диференційовані нормативи обов’язкових резервів залежно від: строку залучення коштів (короткострокові зобов’язання банку, довгострокові зобов’язання банку); виду зобов’язань у розрізі валют (національна, іноземна, в т. ч. в банківських металах); суб’єктів (юридичні/фізичні особи, резиденти/ нерезиденти) [4].

Для всіх банків установлюється єдиний порядок визначення та формування обов’язкових резервів. Залежно від стану грошово-кредитного ринку та прогнозу його подальшого розвитку Правління Національного банку України приймає окремі рішення щодо: звітного періоду резервування; нормативів обов’язкових резервів; складу зобов’язань банку (об’єкта резервування), щодо яких установлюються нормативи обов’язкових резервів; обсягу обов’язкових резервів, який має щоденно на початок операційного дня зберігатися на кореспондентському рахунку банку в Національному банку України; порядку формування та зберігання коштів обов’язкових резервів на окремому рахунку в Національному банку України [4].

Формування та зберігання банками коштів обов’язкових резервів здійснюється в грошовій одиниці України на кореспондентському рахунку банку в Національному банку України та/або на окремому рахунку в Національному банку України. За залишками коштів обов’язкових резервів, що перераховані банками на окремий рахунок у Національному банку України, Національний банк нараховує проценти в установленому ним порядку за умови дотримання банком порядку формування та зберігання обов’язкових резервів [4].

Максимально можливе за даної норми обов'язкового резервування (r) значення грошово-кредитного мультиплікатора (рівня грошово-кредитної мультиплікації т) визначається за формулою

т = 1/r (2.5)

Фактичний коефіцієнт мультиплікації може істотно відхилятися від розрахункового через:

• використання клієнтами банків позичених коштів для платежів готівкою;

• зниження попиту на позички зростання позичкового процента [7, с.99].

Окрім кредитної емісії ЦБ грошово-кредитний мультиплікатор може "спрацювати", якщо резерви одного з банків зростуть завдяки надходженню готівки на рахунок клієнта, або ж якщо банк збільшить свої резерви шляхом продажу частини активів на міжбанківському ринку.

З огляду на це фактичний рівень мультиплікатора, що склався на певний час (mm), доцільно визначати як співвідношення загальної маси грошей в обороті (грошова пропозиція) до суми грошової бази за формулою:

mm =( M0 +Д)/( M0 +R) (2.6)

де М0 - маса готівки в обороті поза банками;

Д - маса грошей в депозитах КБ;

R - сума резервів КБ (гроші на коррахунках та в касах банків) [7, с.99-100].

Процес грошово-кредитної мультиплікації відіграє важливу роль у забезпеченні пропозиції грошей відповідно до потреб економічного обороту. Проте надмірне підвищення його рівня може призвести до порушення рівноваги на грошовому ринку і посилення інфляції. Тому важливим завданням ЦБ є своєчасне регулювання рівня мультиплікації відповідно до цілей грошово- кредитної політики. Таке регулювання забезпечують:

J зміна норми обов'язкового резервування;

J вплив на обсяг початкового приросту банківських резервів;

J вплив на використання банками вільних резервів на цілі кредитування тощо[7, с.100].

<< | >>
Источник: Голюк В.Я. Фінанси, гроші та кредит: навч. посіб. - К., 2017340 с.. 2017

Еще по теме Механізм регулювання грошової маси в обороті:

  1. 2.7. МЕХАНІЗМ ЗМІНИ МАСИ ГРОШЕЙ В ОБОРОТІ. ГРОШОВО-КРЕДИТНИЙ МУЛЬТИПЛІКАТОР
  2. 6.3. Механізм державного регулювання підприємництва
  3. 9.2. Механізм державного регулювання інвестиційної діяльності
  4. 12.3.2 Загальна характеристика механізму державного регулювання роботи транспорту
  5. § 3. Регулювання економіки як основний елемент господарського механізму
  6. 5.5. Організаційно-економічний механізм державного регулювання інноваційної діяльності
  7. 2.4. МАСА ГРОШЕЙ В ОБОРОТІ. ГРОШОВІ АГРЕГАТИ ТА ГРОШОВА БАЗА
  8. 6.1. Підприємництво як об’єкт державного регулювання. 6.2. Роль держави в процесі становлення підприємницького середовища в Україні. 6.3. Механізм державного регулювання підприємництва. 6.4. Фінансові важелі державної підприємницької політики. 6.5. Регуляторна реформа та регуляторна політика
  9. 117. Механізм грошово-кредитного регулювання. Вплив грошово-кредитної політики на рівень суспільного виробництва.
  10. 3.1. Фінансово-бюджетне регулювання. 3.2. Податкове регулювання. 3.3. Грошово-кредитне регулювання. 3.4. Державне регулювання ринку цінних паперів