Міжнародні розрахунки

Розрахунок (settlement) - це:

J Операція, дія, що припиняє зобов’язання щодо переказу грошових коштів або цінних паперів між двома чи більше сторонами.

J Завершення угоди, відповідно до якої продавець переказує цінні папери або інші фінансові інструменти покупцю, а покупець переказує гроші продавцю.

Міжбанківські розрахунки (interbank settlements) - система регулювання та здійснення грошових вимог та зобов’язань, що виникають між банками, їх філіями та клієнтами банків. Міжбанківські розрахунки призначені для здійснення платіжних трансакцій між банками, обумовлених виконанням платежів їх клієнтів, або власних зобов’язань одного банку перед іншим. На основі міжбанківських розрахунків:

J відбувається завершення розрахунків між суб’єктами господарської діяльності з купівлі-продажу товарів (послуг), цінних паперів тощо;

J здійснюються розрахунки з фінансовими органами щодо сплати податків та інших обов’язкових платежів;

J реалізуються фінансово-економічні зв’язки між самими банками щодо виконання взаємних зобов’язань.

Основними видами міжбанківських розрахунків є:

J розрахунки на основі організації кореспондентських відносин між банками;

J розрахунки на основі кореспондентських рахунків, відкритих у центральному банку. Як правило, це повні розрахунки, що виконуються на валовій основі. Їх можна характеризувати як платежі-брутто;

J розрахунки через клірингові установи, які називають платежі-нетто.

Формами проведення міжбанківських розрахунків є платежі, здійснювані з використанням:

J Системи електронних платежів Національного банку (СЕП);

J власних платіжних систем банківських установ;

J прямих кореспондентських відносин між банками [11].

Розрізняють розрахунки типу «брутто» і «нетто». Розрахунки типу «брутто» передбачають, що кожен платіжний інструмент безпосередньо впливає на коррахунки учасників розрахунків. До системи такого типу належить СЕП. Розрахунки типу «нетто» передбачають використання клірингу. Кліринг (clearing) - система безготівкових розрахунків між країнами, підприємствами, банками за товари, послуги, цінні папери, валютні цінності, що базується на зарахуванні взаємних вимог і зобов’язань.