5.5. Розподіл і використання прибутку

Прибуток є важливим показником ефективності виро­бничо-господарської діяльності, а також джерелом формування централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів.

Отриманий підприємством прибуток може бути використаний для задоволення різноманітних потреб.

Отже, отриманий підприємством прибуток є об'єктом розпо­ділу. У розподілі прибутку можна виділити два етапи. Перший етап — це розподіл загального прибутку. На цьому етапі учасни­ками розподілу є держава й підприємство. У результаті розподілу кожний з учасників одержує свою частку прибутку. Пропорція розподілу прибутку між державою і підприємствами має важливе значення для забезпечення державних потреб і потреб підпри­ємств. Це одне з принципових питань реалізації фінансової полі­тики держави, від правильного вирішення якого залежить розви­ток економіки в цілому.

Пропорції розподілу прибутку між державою (бюджетом) і підприємством складаються під впливом кількох чинників. Істо­тне значення при цьому має податкова політика держави щодо суб'єктів господарювання. Ця політика реалізується в кількості податків, що сплачуються за рахунок прибутку, у визначенні об'єктів оподаткування, ставок оподаткування, у порядку надан­ня податкових пільг.

Другий етап — це розподіл і використання прибутку, що за­лишився в розпорядженні підприємств після здійснення плате­жів до бюджету. На цьому етапі можуть створюватися за раху­нок прибутку цільові фонди для фінансування відповідних_витрат.

З реформуванням бухгалтерського обліку і фінансової звітності відповідно до міжнародних стандартів відбуваються зміни у розподілі та використанні прибутку підприємств (рис.

Чистий прибуток, одержаний після сплати податків, залиша­ється у повному розпорядженні підприємства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.

Головні принципи розподілу чистого прибутку закріплені стату­том підприємства. Фактично розподіл здійснюється відповідно до поточної та стратегічної політики, що визначається підприємством.

Завданням фінансового менеджменту є пошук оптимальних шляхів розподілу прибутку. Як правило, одна частина прибутку використовується на виплату дивідендів, а друга — на розширен­ня та оновлення виробництва, фінансові інвестиції, придбання нерухомості, створення та поповнення резервних фондів підпри­ємства, соціальні програми.

Зокрема, сума прибутку спрямовується:

- на виплату дивідендів;

- на поповнення статутного капіталу;

- на поповнення резервного капіталу.

Нерозподілений прибуток є однією з найважливіших частин власного капіталу.

Нерозподілений прибуток — це частина чистого прибутку то­вариства, яка залишається у розпорядженні підприємства для ви­плати доходів власникам у вигляді дивідендів, формування ре­зервного капіталу, поповнення статутного капіталу та на інші потреби.