Валютний ринок в умовах вільного плавання обмінних курсів

Валютний ринок, так само, як і товарний, характеризують основні змінні - попит, пропонування і ціна. Роль ціни на валютному ринку виконує обмінний курс. Він пов'язує економіку країни з рештою світу.

Джерелом попиту на іноземну валюту є імпорт. Валюта потрібна імпор­терам, щоб оплатити свої рахунки за кордоном. Це означає, що за попитом на іноземну валюту завжди стоїть вітчизняний попит на іноземні товари. Якщо іноземна валюта дорожчає, тобто купівля її одиниці вимагає більшої кількос­ті національної валюти, то іноземні товари для вітчизняних імпортерів також дорожчають, обсяг попиту на них зменшиться, що спричинить скорочення обсягу попиту і на іноземну валюту. І навпаки, якщо іноземна валюта деше­вшає відносно національної, дешевшими стають іноземні товари, і обсяг по­питу на іноземну валюту для їх придбання імпортерами зростатиме.

Припустимо, що товарообмінні операції здійснюються між Україною і США, відповідно гривня є національною валютою, а долар - іноземною. На вертикальній осі (рис. 17.1) відкладаємо обмінний курс у прямому котиру­ванні, тобто ціну одиниці іноземної валюти, виражену в одиницях національ­ної валюти (е_грн /_дол ). На горизонтальній осі відкладаємо видатки національ­них економічних суб'єктів на імпорт та їх доходи від експорту у доларах ^(М млн.дол. ).

Якщо українські імпортери мають намір закупити американське облад­нання, ціна одиниці якого становить 4 тис. дол., то обсяг їх попиту на нього, так само як і обсяг їх попиту на долар, буде залежати від обмінного курсу. Дані таблиці 17.1 показують, що зі зниженням ціни долара у гривнях амери­канський товар для вітчизняних імпортерів дешевшає, відтак вони будуть ку­пувати його більше, відповідно збільшиться обсяг їх попиту на долари, і на­впаки, якщо долар подорожчає відносно гривні.

Таблиця 17.1.

Відтак крива попиту на іноземну валюту (Z), котра відображає вітчизняні видатки на імпорт, виявляє обернену залежність між обмінним курсом та об­сягом попиту на іноземну валюту і є типовою спадною (рис. 17.1).

Джерелом пропонування іноземної валюти є експорт. Експортери вітчиз­няних товарів „заробляють” іноземну валюту, продаючи свою продукцію за кордоном. Якщо валюта країни-експортера дешевша (іноземна валюта доро­жча), дешевшими і більш привабливими для іноземних покупців є її товари. Відтак обсяг попиту іноземців на вітчизняні товари зростає, зростають дохо­ди експортерів, відповідно збільшується кількість заробленої ними іноземної валюти, обсяг її пропонування зростає. І навпаки, коли валюта країни- експортера дорожчає (іноземна валюта дешевшає), подорожчають для інозе­мців і товари цієї країни. Відповідно обсяг попиту на товари з боку іноземців буде нижчим, а відтак скоротяться доходи експортерів і обсяг пропонування іноземної валюти зменшиться.

Припустимо, що деяке устаткування в Україні коштує 10 тис. грн. Вітчиз­няні експортери мають намір продавати його у США. Обсяг американського попиту на вітчизняне устаткування, а відтак обсяг пропонування доларів в обмін на гривні і доходи українських експортерів залежать від обмінного ку­рсу. Дані таблиці 17.2 показують, зі зниженням ціни долара у гривнях (подо­рожчанням гривні) українське устаткування для американців дорожчає, від­так обсяги його закупівлі американцями зменшаться, відповідно зменшиться пропонування доларів, зароблених вітчизняними експортерами.

Таблиця 17.2.

Тому крива пропонування іноземної валюти (E) виявляє пряму залеж­ність між обмінним курсом та обсягом пропонування іноземної валюти і є типовою висхідною (рис. 17.1).

Отже, обмінний курс є основним ендогенним чинни­ком попиту на валюту та її пропонування. Зміна обмін­ного курсу спричиняє зміни в обсягах попиту і пропону­вання валюти, що графічно відповідає руху точки вздовж заданих кривих по­питу і пропонування.

На валютному ринку пропонування іноземної ва­люти з боку експорту зустрі­чається з попитом на неї з боку імпорту. В результаті їх взаємодії встановлюється рі­вноважний обмінний курс, за яким продається і купується

Рис. 17.1. Попит, пропонування та рівновага на ринку іноземної валюти

рівноважна кількість іноземної валюти в обмін на національну. Перетин кри­вих попиту на долари (Z) та їх пропонування (E) визначає точку рівноваги валютного ринку (А). У цій точці за рівноважного обмінного курсу 5 грн. за 1 дол. обсяг попиту на долари точно відповідає обсягу їх пропонування (5 млн. дол.).

Будь-які відхилення обмінного курсу від рівноважного розбалансовують валютний ринок. Проте він, як і товарний ринок, має вбудований механізм саморегулювання, здатний відновлювати рівновагу. Скористаємось для пояс­нення попереднім прикладом і графіком 17.1.

Якщо долар подешевшає (відповідно гривня - подорожчає) і буде обмі­нюватись за курсом 2 грн. за 1 дол., то обсяг пропонування доларів змен­шиться до 1 млн. дол., а обсяг попиту на них зросте до 8 млн. дол. Дефіцит іноземної валюти на ринку становитиме 7 млн. дол. У цьому випадку україн­ські видатки на імпорт будуть перевищувати надходження від експорту, тому що подорожчання національної валюти веде до здешевлення зарубіжних то­варів у порівнянні з вітчизняними. Перевищення імпортних видатків над екс­портними надходженнями викликає дефіцит поточного рахунку платіжного балансу країни (СА-) і є іншим проявом дефіциту іноземної валюти. Пере­вищення обсягів попиту на долар над обсягами його пропонування спричи­нить зміну відносних цін валют: курс долара почне підвищуватись, курс гри­вні - знижуватись до відновлення рівноваги у точці А. Зміна обмінного кур­су автоматично ліквідує дефіцит платіжного балансу.

Якщо ж долар подорожчає (гривня подешевшає) і пропорція обміну вста­новиться на рівні 8 грн. за 1 дол., то обсяг пропонування доларів (9 млн. дол.) перевищуватиме обсяг попиту на них (2 млн. дол.). Відповідно доходи від українського експорту почнуть перевищувати видатки вітчизняних імпорте­рів, тобто чистий експорт, або сальдо поточного рахунку, буде додат­ним (СД+). Активне сальдо поточного рахунку у платіжному балансі Украї­ни є іншим виразом перевищення пропонування іноземної валюти над попи­том на неї. Внаслідок надлишкового пропонування долара його обмінний курс почне знижуватись (курс гривні - підвищуватись) до відновлення рівно­важного (5 грн. за 1 дол.), що автоматично ліквідує активне сальдо поточного рахунку платіжного балансу.

Отже, за умов вільного плавання зміна валютного курсу є тим механіз­мом, котрий скеровує валютний ринок до досягнення рівноваги.

Тепер ускладнимо модель валютного ринку. Введемо в аналіз вплив будь- якого екзогенного чинника. Екзогенними (некурсовими) чинниками попиту на валюту на її пропонування можуть виступати смаки та уподобання спожива­чів країн - торговельних партнерів, циклічні коливання економічної динамі­ки, зміни у ВВП і доходах споживачів експортної або імпортної продукції, спекулятивні операції та ін. Дія цих чинників спричиняє зміни у взаємному попиті на товари (або в їх пропонуванні), відповідні зміни відбуваються у попиті на іноземну валюту (чи у її пропонуванні). Вплив екзогенних чинни­ків змінює всю множину співвідношень „обмінний курс - кількість валюти” і графічно відповідає зрушенню кривих попиту або пропонування іноземної валюти.

Припустимо, що внаслідок зростання вітчизняного ВВП доходи домогос- подарств зростають, відтак збільшується їх попит як на вітчизняні, так і на іноземні товари. Попит на імпорт і відповідно на долар за початкового рівно­важного валютного курсу 5 грн. за 1 дол. зростає (рис. 17.2). Крива Z₁ змі­щується праворуч до Z₂.

Рис. 17.2. Зміна рівноваги на валютному ринку під впливом екзогенних чинників

Співвідношення між доходами від експорту та видатками на імпорт змі­нюється. За початкового обмінного курсу вітчизняний попит на імпорт (і іно­земну валюту) зростає до 10 млн. дол. (точка В), тоді як доходи від експорту все ще відповідають точці A₁ і становлять 5 млн. дол. Утворюється від'ємне сальдо рахунку поточ­них операцій (CA-), яке показує величину надлишкового попиту на іноземну валюту (10 млн. дол. - 5 млн. дол. = 5 млн. дол.).

Якщо центральний банк не втручається у ситуацію, то валютний курс змінюється таким чином, щоб відновити рівновагу. Нова рівно­вага досягається у точ­ці A₂ за значно вищо­го обмінного курсу: 7 грн. за 1 дол., тобто за умови знецінення наці­ональної валюти Зміна обмінного курсу відновлює рівновагу платіжного ба­лансу двома шляхами: по-перше, скорочує видатки на імпорт, оскільки інозе­мні товари стають дорожчими, по-друге, піднімає конкурентоспроможність експорту за кордоном, отже, допомагає збільшувати експортні доходи. У то­чці нової рівноваги А2, так само, як і у точці початкової рівноваги А₁, обсяг видатків на імпорт точно дорівнює обсягу доходів від експорту.

Таким чином, за відсутності міжнародних запозичень і кредитів (оскільки ми припускали, що лише експорт та імпорт товарів утворюють попит на ва­люту та її пропонування) гнучкий валютний курс змінюється так, щоб лікві­дувати будь які дефіцити або активи поточного рахунку платіжного балансу, вирівнюючи попит на іноземну валюту з боку імпорту з її пропонуванням з боку експорту. Автоматичне, без будь-якого втручання держави, врегулю­вання платіжних балансів шляхом зміни обмінного курсу становить головну перевагу системи вільно плаваючих валютних курсів. Якщо ж в країні існує вільний рух капіталу, то процес ускладнюється.

17.3.