ТЕМА 13. ФІНАНСОВИЙ РИНОК

ґ Ключові слова: фінансовий ринок, грошовий ринок, фондовий ринок, кредитний ринок, ринок фінансових послуг, кредитна угода, ринок цінних паперів, цінні папери, акції, облігації, сертифікати, векселя, емітент, інвестор, фінансовий посередник, фондова біржа, інвестиційний фонд, реєстратор, депозитарій, первинний ринок цінних паперів, вторинний ринок цінних у^паперів, біржовий і позабіржовий обіг цінних паперів

1.

2. Ланки фінансового ринку.

3. Умови створення і перспективи розвитку фінансового ринку в Україні.

Мобілізація переважної частини фінансових ресурсів суб’єктами підприємницької діяльності в ринкових умовах зумовлює функціонування такої сфери фінансової системи, як фінансовий ринок.

За економічною сутністю фінансовий ринок - це сукупність економічних відносин, пов'язаних з розподілом фінансових ресурсів, купівлею-продажем тимчасово вільних грошових коштів і цінних паперів.

Головною функцією фінансового ринку є забезпечення руху грошових коштів від одних власників (кредиторів) до інших (позичальників). Фінансовий ринок виступає як механізм перерозподілу фінансових ресурсів підприємств і заощаджень населення між суб'єктами господарювання й галузями економіки, «зв'язування» частини грошових коштів, не забезпечених споживчими товарами, а також як засіб покриття дефіциту державного бюджету. Об'єктами обмінно-перерозподільчих відносин виступають грошово-кредитні ресурси й цінні папери. Суб'єктами відносин є держава, підприємства різних форм власності, окремі громадяни.

Класифікацію видів фінансових ринків наведено на схемі 13.2.

За формою фінансових ресурсів фінансовий ринок поділяється на ринок грошей і ринок капіталів.

Ринок грошей - це короткотермінові високоліквідні й малоризикові фінансові активи, які придбаються у тимчасове користування.

Основне призначення ринку грошей полягає в забезпеченні оптимальної структури грошової маси та її кругообігу. Його обсяг залежить від кількості грошей в обігу, а структура визначається співвідношенням різних грошових складових.

Валютний ринок є процесом купівлі-продажу іноземних валют за національним курсом, що складається на основі попиту й пропозиції на ці валюти. Функції валютного ринку: своєчасне здійснення міжнародних розрахунків, страхування валютних ризиків; регулювання валютних курсів і диверсифікації валютних резервів; регулювання економічних і соціальних процесів у державі.

Ринок капіталів включає ринок фінансових інструментів, що характеризують право власності й довгострокові зобов’язання (через термін використання прирівнюються до власного капіталу). Ціною ресурсів на цьому ринку є дивіденди, курсові різниці й відсотки за довгостроковими позиками. Складовими ринку капіталів є ринок кредитів і ринок цінних паперів.

Ринок кредитів - це процес залучення коштів у грошовій формі на умовах повернення, платності й строковості. Кредитний ринок є одним із найстаріших сегментів фінансового ринку, він виник як закономірна реакція на потребу в додаткових фінансових ресурсах для здійснення процесу фінансового забезпечення підприємницької та інших видів діяльності юридичних і фізичних осіб. Функціонує на основі укладення кредитних угод і має договірний характер. Джерело коштів кредитного ринку - кошти банківських депозитних рахунків, залишки коштів на розрахункових та ін. рахунках юридичних осіб, вільні кошти населення, акумульовані центробанком.

Кредити бувають короткострокові, середньо- й довгострокові. За користування фінансовими ресурсами виплачуються певні відсотки, які є ціною кредиту, що встановлюється залежно від терміну кредитування. Кредити національного банку характеризуються обліковою ставкою, що є визначальною у встановленні рівня процентних ставок. Високий рівень облікової ставки і її зростання свідчать про негаразди в економічних процесах держави і посилення інфляційного впливу.

Крім облікової, національний банк установлює ломбардну ставку, за якою центробанком надаються кредити під заставу цінних паперів.

Сегментом кредитного ринку є квазібанки, які умовно можна поділити на:

- фінансові інституції банківського профілю з обмеженим колом банківських операцій (лізингові, факторингові компанії, кредитні спілки, ломбарди та ін.);

- фінансові інституції небанківського спрямування, які маючи фінансові ресурси виконують кредитні операції (страхові компанії, інвестиційні кампанії і фонди, пенсійні фонди, фінансові кампанії) обмеженої кількості юридичних і фізичних осіб.

Ринок цінних паперів (ЦП), який називають фондовим ринком, - це сукупність відносин фінансового ринку, пов'язаних із випуском і обігом цінних паперів, а також форми й способи цього обігу, тобто це форма розподілу й перерозподілу фінансових ресурсів з метою повнішого забезпечення потреб економіки в ресурсах та їхнього ефективного використання. Це особлива сфера ринкових відносин, де завдяки продажу ЦП здійснюється мобілізація фінансових ресурсів для задоволення інвестиційних потреб суб’єктів економічної діяльності.

Взаємозв'язок кредитного ринку і ринку цінних паперів проявляється в сек'юритизації, коли, з одного боку, кредити мають властивості цінних паперів, оскільки приносять дохід і обертаються (тобто купуються і продаються), а з іншого - цінні папери виступають в якості документів, що підтверджують боргові або дольові (пайові) зобов'язання на кредитному ринку.

Цінні папери — це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам (ст. 1 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18.06.91 р.). Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» визначає умови й порядок випуску цінних паперів, а також регулює посередницьку діяльність в організації обігу цінних паперів в Україні.

Акція - цінні папери без встановленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства (АТ), дає право його власнику на отримання дивідендів, а також на участь у розподілі майна при ліквідації АТ. Риси акції: безстрокова, свідоцтво про участь у статутному капіталі

Облігації - цінні папери, що засвідчують внесення їх власником грошових коштів і підтверджують зобов’язання емітента відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого %, що є основною рисою облігації.

Казначейські зобов’язання - вид цінних паперів на пред’явника, що розміщуються тільки серед населення і засвідчують внесення їх власником грошових коштів до бюджету і дають право на отримання фіксованого доходу.

Ощадний сертифікат - це письмове свідоцтво банку про депонування коштів.

Векселі - це цінні папери, письмове абстрактне й безспірне зобов’язання позичальника сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя.

Депозитне свідоцтво - це цінний папір, який підтверджує, що особа володіє акціями однієї з іноземних корпорацій, які зберігаються в одному з банків, і має право на одержання дивідендів.

Крім цінних паперів першого порядку існують такі види похідних цінних паперів як опціони, ф’ючерси, бони і т.д.

Фондова біржа - це організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами, як первинними, так і похідними. Тут визначаються привабливість і курс цінних паперів (індикативна функція). Біржа виробляє загальні правила проведення торгів і розрахунків після укладення угод, розповсюджує відповідну інформацію та підтримує професіоналізм учасників ринку (регулятивна функція), а також проводить певний контроль (контрольна функція), мета якого - забезпечення достовірності котирування цінних паперів і надійності біржової торгівлі.

Фінансові інструменти - документи, що мають грошову вартість, за допомогою яких здійснюються операції на фінансовому ринку. До основних фінансових інструментів належать цінні папери, свідчення про депозитні вкладення, кредитні угоди, страхові поліси тощо. Вони поділяються на три групи:

- пайові цінні папери, за якими емітент не бере відповідальність повернути грошові засоби, інвестовані в його діяльність, але які свідчать про участь в управлінні виробництвом і отриманні частки майна при ліквідації емітента;

- боргові цінні папери, за якими емітент несе відповідальність повернути у визначений термін кошти, інвестовані в його діяльність, або які не наділяють їхніх власників правом участі в управлінні виробництвом;

- похідні цінні папери, механізм обігу яких пов’язаний з пайовими, борговими цінними паперами та ін. інструментами.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку проводить реєстрацію цінних паперів і регулює їх кругообіг, забезпечує формування інфраструктури ринку, видає ліцензії фінансовим посередникам, які здійснюють операції з цінними паперами.

Ринок цінних паперів можна розмежувати на первинний і вторинний , біржовий і позабіржовий. Первинний - це ринок цінних паперів і повторних емісій цінних паперів, на якому здійснюється їхнє початкове розміщення серед інвесторів. Головною метою вторинного ринку є забезпечення ліквідності цінних паперів, тобто створення умов для найкращої торгівлі ними. Це дає можливість власнику цінних паперів реалізувати їх у найкоротший термін при незначних варіаціях курсів і невисоких витратах щодо реалізації.

Біржовий ринок - ринок з найвищим рівнем організації, що максимально сприяє підвищенню мобільності капіталу і формуванню реальних ринкових цін на фін. вклади , що перебувають в обігу .

Позабіржовий ринок охоплює операції з цінними паперами поза біржею. Переважно на цьому ринку відбувається первинне розміщення, а також перепродаж цінних паперів тих емітентів, які не бажають виставити свої активи на біржу.

Особливе місце у фінансовому ринку посідають фінансові послуги, що являють собою сукупність різноманітних форм мобілізації і використання фондів фінансових ресурсів для фінансового забезпечення процесу виробництва, виконання робіт і надання послуг, які здійснюються на платній основі й мають відмінні риси свого функціонування. Можуть мати риси кредитних операцій, операцій оренди (лізинг), страхування тощо.

При проведенні фінансових послуг фінансовими посередниками виступають комерційні банки, небанківські кредитні установи, фінансові, факторингові й лізингові компанії, фондові й валютні біржі, інституційні інвестори.

Найбільш характерними фінансовими послугами є операції лізингу в межах довгострокової оренди, що проводяться суб’єктами лізингових операцій - лізингодавцями і лізингоодержувачами на підставі лізингових угод.

За фінансового лізингу орендар виплачує орендодавцю всю вартість орендованого майна. Після закінчення угоди об’єкт оренди повертається лізингодавцю або викупається за залишковою вартістю, або укладається нова угода на оренду. Об’єктами фінансового лізингу є переважно виробничі будівлі й споруди.

За оперативного лізингу лізингова угода укладається на термін, що не перевищує періоду амортизації орендованого майна (2-5 років). Після

закінчення терміну угоди вона може бути продовжена на нових умовах, або майно може бути повернене власнику чи викуплене за договірною ціною.

Таким чином, лізингові операції дають можливість суб’єктам господарської діяльності отримувати необхідні виробничі фонди без значних початкових витрат і уникнути витрат, пов’язаних з моральним старінням засобів виробництва.

Структура лізингового платежу регулюється законодавством і включає амортвідрахування, плату за кредит, прибуток лізингодавця, страхові і інші витрати лізингодавця, а величина лізингового платежу установлюється безпосередньо лізингодавцем.

Держава використовує фінансовий ринок переважно для формування своїх доходів на позиковій основі, хоча певною мірою бере участь і у формування його ресурсного потенціалу, тобто виступає в ролі покупця фінансових інструментів.

Регулювання фінансового ринку України здійснюється державними органами регулювання Міністерством фінансів, Національний банк України (НБУ), Фондом державного майна України, а також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. НБУ здійснює емісію грошей, керує діяльністю фінансового ринку, здійснює регулювання і встановлює офіційні курси валют чи валютні коридори. На Міністерство фінансів покладена організація функціонування ринку цінних паперів.

Питання до теми:

1. У чому полягає сутність фінансового ринку, яка його роль в мобілізації і розподілі фінансових ресурсів?

2. Охарактеризуйте класифікацію фінансових ринків.

3. Які Ви знаєте цінні папери ? Дайте їх характеристику.

4. Що Ви знаєте про правове регулювання фінансового ринку?

5. Дайте характеристику змісту і складу інфраструктури фінансового ринку.

6. Охарактеризуйте природу і роль фінансових інститутів в економіці.

7. Що Ви знаєте про ризик і ціну капіталу?

8. Які Ви знаєте фінансові інструменти грошового ринку як складової фінансового ринку?

9. Розкрийте зміст ринку капіталів (фондового ринку).

10. Розкрийте сутність, основи організації і діяльності фондової біржі.

11. Розкрийте сутність і наведіть приклад фінансових послуг на фінансовому ринку України. Охарактеризуйте сегменти ринку фінансових послуг.

12. Чим зумовлена необхідність державного регулювання ринку цінних паперів і якими методами воно здійснюється в Україні?

13. Охарактеризуйте сучасний стан і перспективи розвитку фінансового ринку в Україні.

Література: 13,15,18,22.

СТРУКТУРНО - ЛОГІЧНІ СХЕМИ ДО ТЕМИ 13. ФІНАНСОВИЙ РИНОК

Схема 13.1 - Об’єкти й суб’єкти фінансового ринку

Схема 13.2 - Класифікація видів фінансових ринків

Схема 13.3 - Суб’єкти фондового ринку України

Схема 13.4 - Класифікація акцій

Схема 13.4 - Класифікація облігацій