Екологічна ситуація

Спектр екологічних проблем, що потребують вирішення, наступний:

- збереження земельних ресурсів (боротьба з наслідками водної та вітряної ерозії; ґрунтовими зсувами; підтопленням населених пунктів);

- оздоровлення екологічного стану басейнів річок Дунай і Дністер, котрі є основними джерелами водопостачання Одещини;

- проблема утилізації відходів, в тому числі непридатних для використання хімічних засобів захисту рослин;

- вирішення проблем щодо збереження й відтворення водних ресурсів, зокрема озера Сасик, Придунайських озер, малих річок;

- зниження інтенсивності забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами;

- розширення мережі природно-заповідного фонду.

Майже всю прісну воду Одещини дають річки: Дунай - 40%, Дністер - 47%. Взагалі, з охороною і раціональним використанням водних ресурсів склалося важке становище. Можна виділити наступні проблеми:

1. Низька забезпеченість області прісними водними ресурсами та підземними водами створює напруженість у водопостачанні населення. Централізованим водопостачанням охоплено 57% сільських населених пунктів, у 83% з них вода не відповідає вимогам державного стандарту. У 124 населених пунктах (17-ти районах області) користуються довізною водою. Низька якість питної води спричиняє погіршення стану здоров’я населення. Будівництво водопровідної мережі проводиться низькими темпами.

2. Основними джерелами питної води області є річки Дунай та Дністер. Оскільки на території області розташовані тільки пониззя цих річок, господарська діяльність в їх басейнах призводить до погіршення якості води, ускладнює водопостачання населення. Особливо це стосується водопостачання Одеської агломерації, в яку входить майже 1,5 млн. населення. Вода Дністра містить високі концентрації нітритів, фосфатів, заліза, міді, хрому, нафтопродуктів, кальцію.

3. Спостерігається забруднення підземних вод пестицидами, нітратами та нітритами, що потребує додаткових коштів на доочистку води.

4. В області майже 80% очисних споруд перебувають у незадовільному технічному стані. Через фінансові труднощі не здійснюється або здійснюється частково будівництво та реконструкція каналізаційних мереж і очисних споруд в населених пунктах області, зокрема в Ширяєво, Фрунзівці, Болграді, Рені, Кілії, Вилкове, Кодимі, Балті, Ананьєві, Саврані, Любашівці, Теплодарі та ін. Проблема забруднення водних ресурсів під впливом скиду неочищених та недостатньо очищених стічних вод в області загострюється.

5. Деградують цінні в лікувальному відношенні причорноморські лимани: Куяльницький, Хаджибейський, Будакський. Особливу тривогу викликає Куяльницький лиман, в якому лікувальні грязі визнані еталонними за їх лікувальними властивостями, а на березі лиману розташований курортний комплекс міжнародного значення. Тилігульський лиман теж потребує покращення екологічного стану.

Наявність перевищень нормативних показників якості води в р. Турунчук на межі області з Молдовою свідчать, що джерела забруднення р. Дністер знаходяться за межами області. Джерелами забруднення Дністровського лиману залишаються скиди господарсько-побутових стічних вод каналізаційних очисних споруд ряду населених пунктів (м. Білгород-Дністровського, с. Затока, смт Овідіопіль) та річка Дністер.

В області налічується майже 5700 артезіанських свердловин та шахтних колодязів. Майже 10% наявних свердловин знаходяться в незадовільному стані, підлягають ремонту або тампонажу.

Найбільш забрудненою залишається морська вода в межах м. Одеси, де зосереджено найбільше антропогенне навантаження, а гідрологічні властивості Одеської затоки не забезпечують достатнього самоочищення морської води.

За останні роки не покращився і санітарний стан води Дністровського лиману, в якому відмічаються високі рівні як хімічного, так і мікробного забруднення протягом всього року.

На відміну від Дністра, річка Дунай більше потерпає від промислового забруднення. Це підтверджується частішими визначеннями солей важких металів, особливо заліза, марганцю, цинку і кадмію, незначними перевищеннями показників окислюваності та помірним бактеріальним забрудненням. Стан якості води в придунайських озерах також нестабільний.

Катастрофічний стан вод Чорного моря є наслідком значного перевищення обсягу забруднень, що надходять до них, над асиміляційною здатністю морських екосистем. Основними джерелами забруднення є: стоки річок, стічні води з точкових та дифузних берегових джерел, морські транспортні засоби.

З метою запобігання забрудненню водних джерел та поліпшення екологічної ситуації в області, необхідно здійснити низку організаційно- технічних, технічних та науково-технічних заходів, зокрема:

- будівництво нових та реконструкція існуючих очисних та каналізаційних споруд;

- впровадження нових технологій очищення стічних вод;

- створення прибережних смуг і водоохоронних зон річок та водойм, зон санітарної охорони об’єктів питного водопостачання;

- розвиток та реалізація існуючої нормативно-правової бази тощо.

Стан флори області залежить від комплексу природних умов та антропогенного впливу. Рослинний світ Одеської області зазнає значного негативного впливу від діяльності людини. Мають місце такі проблеми, як засмічення, вирубка лісів, чисельні пожежі. Причинами виникнення та розповсюдження лісових пожеж поряд з екстремальними погодними умовами є проведення населенням масових випалювань сухого травостою біля доріг, на яругах і балках, а також неповне забезпеченням протипожежною технікою, радіо- та телефонним зв’язком, паливними матеріалами, автотранспортом.

Тривалий і високий ступінь господарського освоєння території, значний рівень розораності земель обумовлюють зміну природного стану рослинного світу.

Основними напрямами в сфері охорони, використання та відтворення рослинних ресурсів мають стати:

- вдосконалення законодавчої та нормативної бази щодо охорони, використання та відтворення рослинного світу;

- здійснення заходів щодо запобігання техногенним процесам, які негативно впливають на об’єкти рослинного світу;

- впорядкування збору дикорослої рослинної сировини підприємствами, установами, організаціями та громадянами;

- розробка і затвердження Правил збирання технічної, лікарської, харчової сировини дикорослих рослин;

- запровадження дозвільної системи на використання об’єктів рослинного світу та введення плати за спеціальне використання рослинних ресурсів.

Природно-заповідний фонд області складає 125 об’єктів загальною площею 98,9 тис. га, що становить 4,6% заповідності проти середнього по Україні - 3,95% (табл. 2.18 і 2.19).

В області розташований заповідник Дунайські плавні, який лежить у пониззі Кілійського гирла Дунаю, займає частину островів і акваторії Чорного моря. Пам'ятками природи є Михайлівський яр і Одеські катакомби.

Наукову і естетичну цінність має флористична колекція ботанічного саду Одеського університету (Додатки Б і В).

Об’єкти ПЗФ загальнодержавного значення:

- Дунайський біосферний заповідник (46402,9 га);

- 1 зоологічний парк (6,5 га);

- 1 ботанічний сад (16,0 га);

- 8 заказників (загальна площа 11913,0 га);

- 1 парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва (49,0 га);

- 2 пам’ятники природи (загальна площа 10,17га). Разом: 14 об’єктів загальною площею 58397,57 га.

Таблиця 2.18

Розподіл площі ПЗФ України за категоріями станом

*Іваненко Є.І. Аналіз розміщення природно-заповідного фонду України: підхід, стан, проблеми / Український географічний журнал - 2013, N 3.-С. 64-69.

Щодо території Одеської області, то тут під різними формами заповідання зайнято тільки 4,6 % території (табл. 2.18). За стандартами ЄС цей показник мінімально повинен складати 10%, а максимально - 15-20% від площі країни. Мінімальних стандартів на даний момент дотримуються тільки чотири області України.

На Одеську область припадає п’ята частина площі біосферних заповідників країни (Дунайський і Чорноморський), а кількість заказників - незначна, зважаючи не те, що заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення [5]. Цим вже скористалися Дніпропетровська і Тернопільська області, в яких заказників понад 100 од.

Висновки. Одеська область відносно бідна природними ресурсами. Разом з тим, область має значні ресурси, що можуть використовуватись у туристичній діяльності та рекреації (клімат, море, водні та бальнеологічні ресурси, біологічні ресурси тощо).

Показник територій під різними формами заповідання в області поки що недостатній, його можна збільшити за рахунок створення заказників

Природно-заповідний фонд України *

* Про природно-заповідний фонд України З А К О Н У К Р А ЇН И Верховна Рада України; Закон від 16.06.1992 № 2456-XII //

http://zakon3.rada.gov. ua laws show 2456-12

* Природні заповідники України // https://uk. wikipedia. org/wiki

місцевого значення, що дасть змогу створити додаткові місця для розвитку активних видів туризму, сільського і екологічного туризму.

Одним з варіантів зменшення екологічного ризику у регіоні є залучення інвестицій в його економіку, частина з яких буде спрямована на екологічні потреби. Для цього необхідне: проведення інвентаризації, створення і оприлюднення реєстру вільних земельних ділянок, створення бази даних незадіяних промислових і торговельних площ місцевих підприємств, які можуть бути продані чи передані в оренду на конкурентних засадах із подальшим формуванням інвестиційних пропозицій для цільових груп інвесторів. Подальше створення «територій пріоритетного інвестиційного розвитку» із спрощеними термінами та процедурами отримання усіх документів дозвільного та погоджувального характеру.