148. Екологічна криза та форми її прояву.

Виникнення екологічної проблеми пов”язане з прискоренням НТП, який створює можливості для посилення людського впливу на навколишній світ. Навіть позитивне перетворення природи в інтересах суспільства не може не мати хай вторинних чи третинних, але негативних наслідків для навколишнього середовища.

За даними Всесвітньої комісії ООН з навколишнього середовища й розвитку, нині щорічно перетворюється на пустелю 6 млн. га родючих земель, на 11 млн. га скорочується площа тропічних лісів, 31 млн. га лісів загублено забрудненням та кислотними дощами. Значної шкоди природі й суспільству задає підвищення в атмосфері концентрації вуглекислого газу, який утворюється при спаленні вугілля, нафти, газу тощо. Учені передбачають, що його накопичення може підвищити до 2050 року середню температуру на поверхні Землі на 1,5-4,5 градусів, що спричинить танення криг у морях, океанах, горах і призведе до підвищення рівня світового океану, внаслідок чого будуть затоплені берегові зони, що негативно позначиться на економіці багатьох країн. Тяжкими наслідками загрожують людству ерозія та руйнування озонового шару, який є захистом від сонячного радіаційного впливу.

Такі проблеми виникають на різних рівнях: регіональному, коли йдеться про забруднення чи порушення природи на обмежених ділянках поверхні; національному, коли техногенний вплив зачіпає інтереси цілої держави; планетарному, оскільки діяльність людини втручається у глобальні природні процеси.

До екологічної кризи можна також віднести такі проблеми: проблема забезпечення людства сировиною та енергією, проблема освоєння світового океану, проблема забруднення та освоєння космічного простору тощо.