ВСТУП
Розглядаючи відтворення продуктивних сил у контексті розвитку регіонального соціуму, відзначимо, що на перший план виходить системотворна роль людини, яка являється головною продуктивною силою суспільства, творцем матеріальних благ, яка забезпечує розвиток та інтенсифікацію виробництва.
Важливим є розуміння того, що людина, як частина соціуму розвивається в соціумі, формування якого відбувається на засадах поєднання місцевих особливостей із загальнодержавними тенденціями. Однак слід мати на увазі, що регіональний соціум при багатьох загальних рисах відрізняється істотними ознаками національного та соціального складу населення, якістю й укладом життя, національними традиціями, культурою, побутом та ін. Отже, розвиток регіонального соціуму, відбувається за умов певних економічних, соціальних та політичних відносин, національних традицій, соціально-економічних і демографічних особливостей, суспільної культури, інформаційного середовища тощо. Регіональний соціум ізоморфний і регіонально специфічно відтворює в собі загальні елементи й структуру соціуму в цілому.Розвиток регіонального соціуму, а саме тієї його частини, яка безпосередньо зайнята у суспільному виробництві і яка є його потенційним резервом, виявляється дуже важливим процесом у формуванні людських ресурсів як країни, так і кожного окремого регіону. Отже, дослідження процесів відтворення продуктивних сил у контексті розвитку регіонального соціуму, виявлення закономірностей та регіональної специфіки, зумовлює необхідність проведення діагностики цього процесу.
У сучасній науці існує потужний інструментарій методів дослідження, який використовується для розв’язання різних за своїм характером наукових завдань, у тому числі це стосується методичного забезпечення досліджень відтворення продуктивних сил. Але існуючий інструментарій не дозволяє в повній мірі забезпечити потреби суспільства в можливості відстежити тенденції протікання процесів та явищ, що відбуваються у відтворенні продуктивних сил у контексті розвитку регіонального соціумі, а також надати їм відповідну оцінку.
Існування окремо здійснених досліджень не зможе сформувати обгрунтованих моделей означених процесів. Тому вирішення цих проблем зумовлює необхідність проведення діагностики цього процесу та отримання обґрунтованого висновку на засадах сукупності методів, засобів та принципів, які забезпечують виявлення наявних тенденцій.Отже у сучасній науці виникає потреба щодо створення відповідного механізму діагностики, метою якого є виявлення тенденцій розвитку соціально-економічних явищ і процесів, необхідних для ідентифікації проблемних ситуацій, знання які дозволяють або переломити негативний тренд, або закріпити і підсилити позитивні процеси, що мають місце у всіх сферах життєдіяльності населення регіону.
Монографія складається з 5 розділів, кожний з яких представляє собою закінчене дослідження з основних напрямів теоретико-методологічних засад та емпіричної перевірки відтворення продуктивних сил в контексті розвитку регіонального соціуму.
У першому розділі надається теоретичне узагальнення сутності поняття регіонального соціуму на засадах уточнення таких категорій: «народ», «населення», «народонаселення» та «соціум». Встановлено, що регіональний соціум як економічна категорія відображає територіально стійку соціальну спільність, що забезпечує соціально-економічний розвиток відповідної території, яку поєднують умови життєдіяльності в єдиному природно-кліматичному, політичному, правовому, економічному та соціальному просторі та яка має особисті розбіжності у межах національних, політичних та соціальних груп. Уточнення цього поняття дозволило запропонувати єдиний підхід до встановлення сутності регіонального соціуму, а саме, природно-географічних, екологічних та інституціональних. У монографії доведено, що від напряму та сили дії кожного з факторів, сукупного ефекту їх взаємодії, залежить стан регіонального соціуму, його кількісний та якісний склад, а також перспективи розвитку. Важливим напрямом дослідження є визначення форм розвитку регіонального соціуму.
У роботі доведено, що кожна виділена форма підпорядкована, взаємопов’язана та взаємодіє з іншими, трансформація яких відбувається не тільки під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників, а також в разі взаємодії між собою. Встановлено, що відтворення продуктивних сил в контексті розвитку регіонального соціуму полягає у відновленні робочої сили, її кількісних та якісних характеристик як головного ресурсу економіки та яка є основним елементом виробництва.Друга глава монографії присвячена визначенню сутності діагностики регіонального соціуму. Дослідження генезису поняття «діагностика», дозволило зробити обґрунтовані висновки щодо сутності поняття «діагностика», що визначається:
• по-перше, як складова управлінської діяльності, що призначена виконувати контролюючу функцію;
• по-друге, як здатність розпізнавати стан об’єкта, тобто формування обґрунтованого висновку за рахунок аналізу виявлених тенденцій, проблем і причин, які викликають негативний тренд його розвитку;
• по-третє, умовою проведення діагностики є наявність науково-методичного забезпечення, використання якого дозволяє виявити, описати й ототожнити проблеми, що розпізнаються у процесах аналізу, синтезу та оцінки.
Визначені та обґрунтовані концептуальні принципи й підходи до діагностики регіонального соціуму. У роботі доведено, що діагностика складається з таких послідовних та взаємопов’язаних етапів як аналіз, синтез, оцінка, а встановлення діагнозу відбувається за допомогою відповідних показників та методів дослідження, що дозволяє описати та охарактеризувати стан об’єкта дослідження як унікальне поєднання ознак.
Для розуміння характеру й закономірностей відтворення продуктивних сил в контексті розвитку регіонального соціуму (3 глава) проведено аналіз умов відтворення продуктивних сил України та Донецької області, визначенно імперативи відтворення основних складових соціального життя регіонального соціуму, що дозволяє виявити і обґрунтувати негативні тенденції їх розвитку. Досліджені демографічні процеси, які впливають на чисельність населення в області.
Особливу увагу приділено аналізу стану суспільного здоров’я населення, що дозволило виявити негативні тенденції в його відтворенні і визначити дефіцит очікуваної тривалості життя населення регіону. Крім того, розглянуті питання діагностики відтворення освітнього рівня, основу якої склали дослідження структури й динаміки розвитку загальної й професійної освіти населення Донецької області.Четверта глава монографії присвячена вибору методів діагностики відтворення продуктивних сил, визначенню форм взаємодії методів та основних елементів механізму діагностики. Розроблений механізм діагностики відтворення продуктивних сил у контексті розвитку регіонального соціуму дозволяє виявити, описати й ототожнити проблеми, які розпізнаються на засадах аналізу, синтезу та оцінки.
Заключна глава монографії присвячена визначенню перспектив розвитку регіонально соціуму Донецької області, на засадах отриманих прогнозних параметрів, моделювання яких дозволило визначити найпріоритетніші напрями розвитку регіонального соціуму. Розроблена в монографії Програма моніторингу регіонального соціуму, дозволяє визначити ризики відтворення продуктивних сил у контексті розвитку регіонального соціуму.
Автор висловлює щиру вдячність рецензентам: доктору економічних наук, професору Дубницькому В. І., доктору економічних наук, професору Карловій О. А. та доктору економічних наук, професору Солохі Д. В. за цінні зауваження та конструктивні пропозиції, висловлені на етапі рецензування рукопису монографії. Величезну подяку за конструктивні пропозиції автор висловлює доктору економічних наук, професору Василенку Валерію Миколайовичу.