9.4. Прогнозування і державне регулювання відтворення основних фондів, введення в дію виробничих потужностей і об'єктів

Плануванню державних інвестицій і регулюванню умов інве­стиційної діяльності повинне передувати дослідження фактично­го стану інвестиційного процесу і прогнозування його на майбутнє.

Прогноз вибуття основних фондів роблять на підставі обся­гу вибуття основних виробничих фондів (В) з урахуванням попе­редніх термінів служби і темпів їх зростання. Розрахунок викону­ють за формулою

В = а (eat - 1),

де а - середньогалузевий темп приросту основних фондів за пер­спективний період; t - середньогалузевий термін служби основ­них фондів у розрахунковому періоді; е - основа натурального логарифму.

Прогноз потреби в основних фондах виконують на підставі намічуваного зростання виробництва і з урахуванням чинників, які зумовлюють:

додатковий приріст продукції у результаті поліпшення вико­ристання основних фондів і виробничих потужностей на початок прогнозного періоду (ΔХ);

приріст продукції з основних фондів, уведених завдяки ре­конструкції і розширенню діючих підприємств (А0);

скорочення обсягу виробництва у зв'язку з вибуттям основ­них фондів (Aw).

На підставі показника фондомісткості, з фондів, які вводять, Δf визначають потребу введення основних фондів у прогнозному періоді:

β=Δf(X1 + Xw - ΔX - X0).

За умов директивного планування завдання з введення у дію основних фондів, виробничих потужностей і об'єктів дають міністерствам та регіонам-замовникам і міністерствам-підрядчи­кам директивне.

252

В умовах перехідного періоду і становлення механізму дер­жавного регулювання в індикативному плані розробляють, цент­ралізовано запроваджують і доводять лише державні замовлення на введення в дію виробничих потужностей, основних фондів і об'єктів, які увійшли до числа тих, що фінансуються з державно­го бюджету або є пріоритетними. Для реалізації цих замовлень укладають державні контракти.

Введення в дію виробничих потужностей планують стосов­но найважливіших видів продукції основних галузей. Розрахунки щодо приросту виробничих потужностей роблять з урахуванням усіх можливих варіантів приросту виробничих потужностей: но­вого будівництва, технічного переозброєння, реконструкції, роз­ширення діючих підприємств, проведення різноманітних органі­заційно-технічних заходів.

Потребу в прирості і введенні в дію виробничих потужнос­тей визначають у натуральному і вартісному вираженнях на підставі балансів виробничих потужностей:

Мк = Мп + ΔMт + ΔMр + ΔMнб ± ΔMна -ΔMв

де Mп, Mк - виробнича потужність відповідно на початок і кінець планового періоду; ΔМт, ΔМр - приріст потужностей у результаті відповідного технічного переозброєння і реконструкції діючих підприємств; ΔMнб - введення в дію потужностей за рахунок будів­ництва нових і розширення діючих підприємств; ±Мна - збільшен­ня або зменшення потужностей через зміну номенклатури й асор­тименту продукції (зміну трудомісткості); ΔМв - зменшення вироб­ничих потужностей унаслідок їх вибуття протягом року.

Щоб обгрунтувати завдання щодо приросту і введення в дію виробничих потужностей, формування державних замовлень і дер­жавних контрактів у Державній програмі економічного і соціаль­ного розвитку України, міністерства і регіони складають форму "Баланс виробничих потужностей".

Для обгрунтування обсягів уведення в дію основних фондів,

253

виробничих потужностей, об'єктів у Державній програмі еконо­мічного і соціального розвитку України міністерства і відомства, регіони розробляють і подають до Міністерства економіки, крім зазначених, такі форми і показники (пропозиції): введення в дію об'єктів соціальної інфраструктури, державний контракт на будів­ництво природоохоронних об'єктів за кошти державних центра­лізованих капіталовкладень, введення в дію виробничих потуж­ностей за кошти державних капіталовкладень, розподіл по вико­навцях уведення в дію невиробничих потужностей тощо.

Показники введення в дію виробничих потужностей, основ­них фондів і об'єктів характеризують кінцеві результати інвести­ційної діяльності.