Вплив НТП на економічне зростання

Науково-технічні досягнення, пов’язані зі створенням і впровадженням у виробництво нових технологій і товарів, ведуть до зниження витрат економічних ресурсів в розрахунку на одиницю кінцевої продукції або на одиницю її корисного показника.

Розглянемо графік межі виробничих можливостей економіки, яка виготовляє тільки два види продуктів (двосекторна модель). Якщо технологічні зміни стосуються тільки одного виду продуктів, наприклад А, то крива виробничих можливостей зі свого пер­вісного положення аб переміщується в положення а1б. Якщо технологічні зміни стосуються тільки продукту Б, то крива переміщується в положення аб1. Коли ж змінюється технологія виготов­лення обох видів продуктів, крива виробничих можливостей набуває вигляду а1б1. Отже, крива виробничих можливостей зміщується назовні, якщо завдяки технологічним змінам наявні ресурси стають продуктивнішими.

Але в моделі межі виробничих можливостей економічні ресурси присутні незримо. Тільки моделі виробничих функцій (рис. 5.2) містять їх кількісні обсяги та демонструють математичну залежність між ціми ресурсами та обсягам виробленої продукції. Виробничу функцію можна зобразити у вигляді нерівної поверхні в системі координат «обсяг продукції» — «капітал» — «робоча сила». Тоді проекціями паралельних ліній, які належать цій поверхні, на площину «капітал» — «робоча сила» будуть ізокванти. Кожна ізокванта відповідає фіксованому обсягу виробництва при різних комбінаціях витрат ресурсів капіталу і робочої сили.

Рис.

Будь-яка зміна в пропорціях витрат факторів праці (L) і капіталу (К) відповідає рухові вздовж ліній ізокванти. Припустимо, що початково продуктивності факторів праці і капіталу в економіці відповідає Y0, при цьому капіталу витрачається К0 і праці — L0, що відповідає ізокванті І0. Науково-технічний прогрес, який зумовлює збільшення продуктивності факторів за умов незмінного обсягу виробництва Y0, переміщує ізокванту в положення І1. При цьому на виготовлення обсягу продукції Y0 потрібно витрачати ресурсів К1 і L1; К1 < К0; L1 < L0. Внаслідок цього поверхня виробничої функції переміщується з положення А0В00 в положення А1В10. Отже, науково-технічний прогрес дає змогу отримати той самий випуск продукції при використанні меншої кількості ресурсів чи більший випуск продукції при витратах тієї самої кількості ресурсів.

Унаслідок конкретних проявів науково-технічного прогресу переміщення ізокванти може мати різні напрями. Це залежить від змін у пропорції факторів виробництва. Якщо науково-технічний прогрес збільшує відношення капіталу до кількості витраченої праці, то науково-технічний розвиток втілюється у працеощадному розвитку виробництва. На рис. 5.3 такий стан показано за допомогою переміщення ізокванти з положення I0 у положення І3. Якщо це відношення зменшується, то такі технологічні зміни називаються капіталоощадними. Капіталоощадні зміни переміщують ізокванту з положення І0 у положення І2. Науково-технічний прогрес може бути нейтральним по відношенню до праці і капіталу. У такому разі ізокванта переміщується з положення І0 у положення І1. Але нейтральний науково-технічний прогрес, залишаючи незмінним співвідношення праці і капіталу, може впливати на економію інших факторів виробництва, зокрема матеріальних ресурсів. Такі технологічні зміни називаються ресурсоощадними. Технологічні зміни можуть мати і соціальній ефект, як у сфері виробництва, так і у сфері споживання.

Науково-технічний прогрес має позитивний вплив на економічне зростання на будь-якому етапі розвитку. В стані рецесії економічна політика має бути спрямована на відродження економічного потенціалу більш швидкими темпами завдяки технологічним змінам. У стані інфляційного розвитку технологічні зміни вкрай бажані, бо через них можна збільшити реальний ВВП і таким чином зменшити інфляцію. Отже, науково-техніч­ний прогрес може виступати потужним антиінфляційним засобом. Ці висновки дуже важливі для формування майбутньої економічної політики України, оскільки й досі реалізація стратегії сталого економічного зростання на практиці не пов’язу­ється належним чином із державною підтримкою науково-технічної сфери.