<<
>>

НТП як об’єкт державного регулювання

Провідна роль науково-технічного прогресу в економічному зростанні стала зрозумілою для економічної науки тільки у другій половині ХХ ст.

Класики економічної думки, починаючи від А.

Сміта[15] і до К. Маркса[16], вважали, що головними факторами розвитку виробництва є праця і капітал, а збільшення продуктивності праці розглядали як процес заміщення фактора живої праці фактором капіталу. Тому в науково-технічному прогресі вони вбачали наслідок, а не причину розвитку виробництва. На зміну класичним уявленням про трудову природу вартості товарів прийшла неокласична школа з її теорією граничної корисності як фактора вартості товарів. Фундаментом цієї школи стали праці В. Джеванса, К. Мангера, А. Маршалла[17], Л. Вальраса. І класики, і неокласики до 50-х років ХХ ст., визнаючи важливість науково-технічних досягнень, розглядали їх як зовнішній фактор впливу на економічну систему, а не як внутрішню причину економічного зростання. Таке уявлення про роль науково-технічного прогресу в економічному зростанні отримало назву «концепція екзогенного науково-технічного прогресу».

Екзогенний науково-технічний прогрес уважається зовнішньою соціально-економічною силою, що підвищує ефективність виробництва.

В економічній теорії вирізняють три основних типи моделей екзогенного науково-технічного прогресу: 1) автономний чи нейтральний НТП, коли збільшення ефективності виробництва не залежить від капіталовкладень та приросту трудових ресурсів, а є наслідком дії зовнішніх факторів; 2) уречевлений НТП, за якого збільшення ефективності виробництва пов’язується з впровадженням досконалішого обладнання та кваліфікованішої робочої сили; 3) індукований НТП, який пов’язується з нагромадженням капіталу, при цьому вважається, що чим більші капіталовкладення, тим більші темпи науково-технічного розвитку.

Екзогенна концепція науково-технічного прогресу повністю відповідала командно-адміністративній системі управління СРСР і передбачала наявність системи централізованого планування науково-технічних робіт і їх впровадження у виробництво, поєднання «переваг соціалізму» з науково-технічним прогресом.

За таких умов досягти лідерства в окремих напрямах науки і техніки, переважно орієнтованих на військово-промисловий комплекс, можна було лише завдяки концентрації великої кількості ресурсів без огляду на ефективність їх використання. Крім того, науково-технічний розвиток в СРСР супроводжувався неефективним використанням нової техніки у виробництві, що спричиняло перевитрати ресурсів, уповільнювало темпи науково-технічного розвитку і в кінцевому підсумку призвело до відставання в багатьох галузях науки і техніки.

Узагальнення історичного досвіду різних країн переконливо доводить, що науково-технічний прогрес виступає внутрішнім фактором розвитку економіки і характеризується органічним взаємовпливом науки і техніки та виробництва. Отже, науково-технічний прогрес є ендогенним фактором економічного розвитку.

Концепція ендогенного науково-технічного прогресу набула значного поширення в останні 30—40 років. Згідно з цією концеп­цією наукова-технічний прогрес розглядається як результат особливої сфери економічної діяльності, що виробляє нову техніку і технологію. Це дає змогу аналізувати витрати і результати, тобто робити висновок про ефективність використання економічних ресурсів. Науково-технічна сфера розглядається в тісному зв’язку із соціально-економічним середовищем: діловою активністю, станом розвитку освіти, розвитком фундаментальних досліджень і прикладних розробок в окремих галузях науки і техніки. Отже, починаючи з певного рівня розвитку науково-технічного потенціалу і передусім національного науково-технічного інтелекту, подальший науково-технічний розвиток можна розглядати як функцію витрат економічних ресурсів. Динаміка науково-технічного розвитку безпосередньо пов’язана з макроекономічним середовищем і спрямованістю державної промислової політики. Така концепція дає змогу визначати науково-технічний розвиток за допомогою розкриття зв’язків усередині виробничої системи.

Внутрішні механізми впливу науково-технічних досягнень на економічний розвиток докладно описав Й.

Шумпетер[18], який сфор­мулював цілісну інноваційну теорію, яка й сьогодні є основою концепцій ендогенного науково-технічного прогресу. Згідно з цією теорією науково-технічні досягнення позитивно впливають на економічний розвиток, якщо вони ведуть до створення і впровадження у виробництво нових технологій і нових товарів. Викликом неокласичній школі є висновок, що технологічні зміни, які, згідно з власною природою, призводять до порушення економічної рівноваги, одночасно виступають фактором досягнення стабільності економічної системи на більш високому рівні її розвитку. Ці ідеї «нестабільної стабільності» набагато випередили свій час не тільки в теорії економічного зростання, а й у загальній теорії розвитку систем.

Таким чином, у сучасній ринковій економіці об’єктом держав­ного регулювання виступає ендогенний НТП. Така політика спрямована на підвищення ефективності механізму державного регулювання НТП, оскільки прискорюється процес наукових досліджень і технічних розробок, скорочуються витрати, пов’язані з плануванням ціх робіт, зменшуються обсяги державного фінансування наукових досліджень і скорочується період упровадження їх результатів у виробництво.

<< | >>
Источник: С. М. Чистов та ін.. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. /— Вид. 2-ге, доопрац. і допов. — К.: КНЕУ,2004. — 440 с.. 2004

Еще по теме НТП як об’єкт державного регулювання:

  1. Державне регулювання економіки: суб’єкти, об’єкти, мета та функції
  2. Об’єкти та суб’єкти державного регулювання економіки
  3. 6.1. Підприємництво як об’єкт державного регулювання. 6.2. Роль держави в процесі становлення підприємницького середовища в Україні. 6.3. Механізм державного регулювання підприємництва. 6.4. Фінансові важелі державної підприємницької політики. 6.5. Регуляторна реформа та регуляторна політика
  4. Тема 2.4. Суспільний сектор економіки як об’єкт державного регулювання
  5. Тема 10 Суспільний сектор економіки як Об’єкт державного регулювання
  6. 6.1. Підприємництво як об’єкт державного регулювання
  7. 1.1. Вади ринкового саморегулювання. 1.2. Функції держави в сучасній економіці. 1.3. Сутність державного регулювання економіки. 1.4. Методи державного регулювання економіки. 1.5. Система органів державного регулювання економіки
  8. 3.1. Фінансово-бюджетне регулювання. 3.2. Податкове регулювання. 3.3. Грошово-кредитне регулювання. 3.4. Державне регулювання ринку цінних паперів
  9. 12.1. Необхідність охорони навколишнього природного середовища. 12.2. Принципи та об’єкти охорони навколишнього природного середовища. 12.3. Державне екологічне регулювання. 12.4. Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища. 12.5. Економічний механізм забезпечення природоохоронної діяльності
  10. 7.1 Державний бюджет як інструмент державного регулювання економіки
  11. 11.1. Сутність і мета соціальної політики. 11.2. Основні завдання та показники соціальної політики. 11.3. Реальні доходи населення та їх регулювання. 11.4. Регулювання обсягу споживання матеріальних благ і послуг. 11.5. Державне регулювання оплати праці. 11.6. Регулювання ринку праці та зайнятості населення
  12. 4.1. Структура та структурні зрушення в розвитку економіки. 4.2. Види структурних співвідношень в економіці. 4.3. Державне регулювання структурних зрушень в економіці. 4.4. Державне регулювання інвестиційної діяльності
  13. ТЕМА 2. Органи державного управління в системі державного регулювання економіки України
  14. Суб’єкти державного фінансового контролю
  15. Спеціалізовані суб’єкти державного фінансового контролю
  16. Тема 1 державне регулювання економіки як функція держави
- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Международные экономические отношения - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Размещение производительных сил (РПС) - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика зарубежных государств - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -