6.3. Касове виконання бюджету

У процесі виконання бюджету, як державного, так і місцевого рів­ня, в самостійну сферу виділяється касове його виконання.

Під касовим виконанням бюджету слід розуміти організацію і здійснення розрахунково-касових операцій (прийом, зберігання і видачу бюд­жетних коштів) по виконанню бюджету відповідного рівня.

Це одна із найбільш складних сфер виконання бюджету в цілому.

Відомо 2 системи касового виконання бюджету:

1. Банківська.

2. Казначейська.

При банківській системі рахунки по виконанню бюджету відкрива­ються в установах банківської системи.

Установи банків виконують слідуючі операції по касовому виконан­ні бюджетів:

- приймають кошти в доходи кожного з бюджетів, які входять в бюд­жетну систему, і зараховують їх на рахунки відповідних бюджетів;

- проводять розподіл в установлених розмірах (в законі про Дер­жавний бюджет, в постановах місцевих органів влади про затвердження бюджетів) загальнодержавних податків і доходів між всіма бюджетами бюджетної системи країни;

- видають кошти міністерствам, відомствам, галузевим управлінням (відділам) виконавчих комітетів місцевих органів влади, підпри­ємствам, організаціям і установам;

- ведуть облік доходів і видатків бюджетів і складають звітність про їх касове виконання;

- контролюють своєчасність представлення (подання) підприємства­ми, організаціями і установами доручень в установи банків на перера­хування в бюджет податків, удержаних із заробітної плати і внескам по державному соціальному страхуванні і ряд інших операцій.

Коли Україна входила до складу СРСР, Дер­жавний бюджет СРСР об'єднував союзний бюджет і державні бюджети со­юзних республік, а порядок касового виконання Державного бюджету СРСР встановлювався Державним банком СРСР за погодженням з Міністерством фінансів СРСР. Контори Держбанка СРСР організовували і контролювали, забезпечували роботу по касовому виконанню Державного бюджету СРСР в міських (операційних) управліннях (відділах) контор і в підпорядко­ваних установах Держбанку СРСР.

У зв'язку із розпадом СРСР і проголошенням України, як незалежної держави, з своїми органами законодавчої і виконавчої влади, з своїм фінансовим планом, стала потреба у новій системі касового виконання бюджету. Але система по суті не змінилась, а саме - як і та, що діяла в СРСР, вона включала дві схеми фінансування видатків:

- виконання місцевих бюджетів здійснювалось в межах доходів, які реально надійшли;

- виконання Державного бюджету України базувалось на принципі авансування видатків на кредитній основі.

Доходи, які надходили в державний бюджет, акумулювались на окремих рахунках в установах комерційних банків.

Комерційні банки, де відкривались рахунки організацій і установ, які фінансувались із бюджету, повинні були направляти свої кредитні ресурси на оплату видатків відповідно до одержаних від Мінфіну України бюджетних доручень, т.ч. по суті бюджетні рахунки цих організа­цій і установ, були активними рахунками, по яким здійснювалось аван­сування видатків Держбюджету за рахунок кредитних ресурсів комерцій­них банків. Такий порядок виконання Держбюджету був розрахований на систему єдиного банку і підривав основи ліквідності банківської системи України: комерційні банки не мали в своєму розпорядженні достатньої суми ресурсів для авансування видатків Держбюджету в умовах постійного зростання бюджетного дефіциту і здійснювали по своїй су­ті безобгрунтовану емісію грошової маси.

В 1993 році з виходом ряду нормативних актів, а саме Указу Президента України від 18 червня 1993 року ? 210/93 "Про порядок виконання Державного бюджету України" та Тимчасових методичних вказівок "Про порядок касового виконання Державного бюджету України по доходах та видатках", затверджених Мін­фіном України і НБУ від 28 червня 1993 року, ? 17010/1338, касове виконання бюджету потерпіло ряд змін.

Касове виконання доходної частини бюджету здійснювалось шляхом перерахування коштів платниками податків, зборів та інших обов'язко­вих платежів зі своїх розрахункових рахунків і зарахування їх на від­повідний рахунок бюджету. Для цього установи комерційних банків від­кривали відповідним фінансовим органам (районним, міським) рахунки для обліку доходів Державного бюджету на балансовому рахунку ? 100 "Доходи Державного бюджету" за підрозділами бюджетної класифікації і символами щомісячного звіту Національного банку по виконанню Державного бюджету України.

Для обліку загальнодержавних податків і зборів (податок на до­бавлену вартість, акцизний збір та прибутковий податок з громадян), які розподіляються між державним бюджетом і бюджетом автономної рес­публіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, були відкриті ба­лансовий рахунок ? 080 "Доходи, що розподіляються між бюджетами". Суми надходжень на вказаний рахунок, розподілялися між бюджетами за нормативами, затвердженими Верховною Радою України, не пізніше слідуючого робочого дня. З метою забезпечення контролю за надходженням доходів Державного бюджету, своєчасним їх перерахуванням Міністерству фінансів України, в установах комерційних банків був відкритий окремий, особовий активний рахунок на балансовому рахунку ? 100 "Кошти Державного бюджету України, що перераховані Міністерству фінансів України", на якому відображалась сума щоденних перерахувань.

Суми доходів, ще надійшли на доходні рахунки, відкриті на балан­совому рахунку ? 100, перераховувались комерційними банками, обласним управлінням Національного банку на відкриті в них транзитні рахунки на балансовому рахунку ? 100 "Кошти Державного бюджету України".

З метою забезпечення контролю за своєчасним і повним перерахуван­ням доходів державного бюджету в Управлінні Національного банку реєструвались дати і номери повідомлень (авізо), що надійшли з комерційних банків.

Управління Національного банку щоденно перераховували регіональ­ні залишки транзитних рахунків на централізований рахунок Міністер­ства фінансів України, що був відкритий в операційному управлінні На­ціонального банку на балансовий рахунок ? 100 "Кошти Державного бюд­жету України". Операційне управління Національного банку щоденно ви­давав Міністерству фінансів виписки із централізованого рахунку, з доданням копій повідомлень, одержаних від регіональних управлінь На­ціонального банку.

Касове виконання доходної частини місцевих бюджетів здійснювалось шляхом перерахування коштів з розрахункових рахунків платників подат­ків і зборів, інших уповноважених на те органів або безпосередньо громадян на основні поточні бюджетні рахунки, які відкривались відпо­відним (районним, міським, обласним) фінансовим органам.

По сільським і селищним бюджетам відкриття рахунків здійснювалось відповідно для сільської і селищної Ради народних депутатів, на які зараховуються всі внески до бюджету.

На вказані рахунки зараховувались і суми відрахувань від загаль­нодержавних податків і зборів, а також дотації, субвенції і бюджетні позики.

Касове виконання видаткової частини бюджетів здійснювалося шля­хом перерахування коштів з відповідних бюджетних рахунків на поточні бюджетні рахунки головних розпорядників коштів по відповідним бюджетам.

Міністерство фінансів України здійснювало фінансування видатків з Державного бюджету України в межах доходів бюджету шляхом перераху­вання коштів платіжними дорученнями на відкриті міністерствам, відом­ствам, підприємствам, організаціям, установам і фінансовим органам бюджетні поточні рахунки в установах банків.

Для фінансування витрат за рахунок Державного бюджету Міністерст­ву фінансів України відкривався в операційному управлінні Національно­го банку на балансовому рахунку ? 124 "Видатки Державного бюджету Ук­раїни" - централізований рахунок за видатками Державного бюджету.

Перерахування коштів державного бюджету на розрахункові рахунки підприємств, установ і організацій заборонялося.

Міністерствам і відомствам, іншим розпорядникам коштів в устано­вах банків по фінансуванню видатків на народне господарство та на капітальні вкладення відкриваються поточні бюджетні рахунки в розрізі розділів, глав і статей бюджетної класифікації та символів звітності. По фінансуванню видатків соціально-культурних заходів та на утримання органів управління і влади міністерствам і відомствам та іншим роз­порядникам коштів в банку відкривається поточні бюджетні рахунки в розрізі розділів бюджетної класифікації. Головним розпорядникам коштів відкривається два бюджетних поточних рахунки: на видатки установи і для переказу підвідомчим установам та централізовані видатки. Розпо­рядникам коштів в установі банку відкриваються бюджетний поточний ра­хунок на видатки установи. Головним розпорядникам коштів поточні бюд­жетні рахунки відкриваються на підставі платіжного доручення Міністерства фінансів України, а розпорядникам коштів другого і третього сту­пеня, на підставі платіжного доручення головного розпорядника коштів.

Фінансування міністерств і відомств (головних розпорядників ко­штів) здійснюється Міністерством фінансів України через операційні управління Національного банку України, Укрінвестбанку, банку "Украї­на" та Укрсоцбанку. Фінансування здійснюється в межах квартальних асигнувань, а при недоодержані доходів, асигнування з бюджету відпо­відно корегуються.

Така система касового виконання бюджету мала ряд недоліків:

Вказана схема передбачає постійний зустрічний рух доходів і видатків "по вертикалі". В результаті значні суми коштів знаходяться "в дорозі", значні відволікання бюджетних коштів - у взаєморозрахунки.

Розподілення загальнодержавних податків, зборів і обов'язкових платежів здійснювали також установи комерційних банків, які порушували встановлені нормативи відрахувань та терміни їх перерахування. В результаті цього Державний бюджет недоотримував належні йому кошти.

Наявність великої кількості поточних бюджетних рахунків не дозволяла застосувати механізм попереднього контролю за їх використанням. Кошти бюджету були розосереджені на багатьох рахунках міністерств, відомств, які використовувалися неефективно.

Звітність Національного банку Міністерству фінансів були єдиним джерелом даних, які дозволяли контролювати процес виконання бюджету. Міністерство фінансів не мало повноважень та реальних важелів управління коштами.

Вказані недоліки діючої системи касового виконання бюджету не дозволяли забезпечити рішення першочергових питань, які виникли з переходом до фінансування видатків Державного бюджету України в межах його доходів. Насамперед, це стосувалося забезпечення системного контролю як за проходженням коштів бюджету через банківську систему, так і за ефективним використанням коштів розпорядниками.

Ці питання можливо було вирішити шляхом переходу до казначейської системи касового виконання Державного бюджету України. З цією метою при Міністерстві фінансів України в 1995 році було утворене Державне казначейство, на яке було покладено функцію касового виконання Державного бюджету.

Принципова відмінність казначейської системи виконання Державного бюджету від банківської полягає в слідуючому: всі бюджетні кошти будуть акумулюватись на єдиному казначейському рахунку, який об'єднує у собі систему рахунків, які діють в єдиному режимі і через які органи Державного казначейства здійснюють операції по доходах та видатках.

В основу діяльності казначейства покладений принцип єдності каси Держбюджету. Перейти від банківської системи касового виконання бюджету до казначейської означає заміну практики виконання бюджету по відомчому принципу на територіальний (через територіальні органи казначейства). При даній системі касового виконання мобілізацію доходів бюджету, фінансування видатків бюджету, розподіл фінансових ресурсів між відповідними рівнями бюджетної системи здійснюють органи Державного казначейства через казначейські рахунки, відкриті в Національному банку.

Система фінансування через органи казначейства принципово відрізняється від відомчої системи фінансування, коли бюджетні кошти передаються у користування розпорядникам коштів. Для цього будуть закриті поточні бюджетні рахунки в комерційних банках і замість них будуть відкриті особові рахунки в органах Державного казначейства. З цих рахунків буде здійснюватися оплата рахунків за певні послуги чи виконані роботи, які були надані розпорядникові коштів, та видача готівки безпосередньо розпорядникові коштів. Перерахування коштів бюджетним установам здійснюється через територіальні органи казначейства.

З 1 квітня 1997 року в Україні запроваджена казначейська система касового виконання Державного бюджету по видатках.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України "Про касове виконання Державного бюджету України" від 3 квітня 1996 року № 401 та змінами, внесеними до нього казначейські рахунки відкриваються в наступних банківських установах: Національному банку України, Акціонерно-комерційному агропромисловому банку "Україна", Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", Українському акціонерному промислово-інвестиційному банку "Промінвестбанк", Аціонерному поштово-пенсійному банку "Аваль", комерційному банку "Приватбанк", Акціонерному банку "Брокбізнесбанк", об'єднаному комерційному банку (м.Сімферополь), Українському кредитному банку, Акціонерному комерційному банку "Надра", Акціонерному комерційному інноваційному банку "Укрсиббанк", Акціонерному банку "Київська Русь", Комерційному банку "Фінанси та кредит", Акціонерному комерційному банку "Трансбанк", Державному спеціалізованому комерційному Ощадному банку України, Акціонерному комерційному банку "Правекс-банк".

Рахунки по виконанню місцевих бюджетів відкриваються в установах тих банків, з якими укладають договори відповідні Ради народних депутатів. Ці рахунки можуть знаходитися і в установах банків, де розміщені казначейські рахунки.

Розділ 3. ОБЛІК ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТУ