1. Класифікація видатків бюджету

Під видатками розуміють державні платежі, які не підлягають поверненню. Бюджетний кодекс розрізняє такі категорії як видатки та витрати бюджету.

Видатки бюджету відповідно до ст.

- функціями (функціональна класифікація видатків);

- економічною характеристикою операцій (ЕКВ);

- ознакою головного розпорядника коштів (відомча класифікація видатків);

- бюджетними программами (програмна класифікація видатків).

З метою удосконалення бюджетної класифікації з 1 січня 2005 року Наказом

МФУ №507 від 05.09.02005 року бюджетна класифікація стала мати структуру, подану на рис.17.

Рис.17 – Класифікація видатків та кредитування бюджету

Діюча функціональна класифікація містить 10 категорій, кожна з яких має чотиризачний код:

0100 – загальнодержавні функції;

0200 – оборона;

0300 – 1000 інші функції.

Функціональна класифікація видатків має три рівні деталізації:

1) категорії від 1 до 10 - характеризують загальні цілі держа­вного управління;

2) групи;

3) класи.

Групи та класи описують способи досягнення цих загальних

цілей.

Приклад:

Розділ 0900 - «Освіта»

Група 0940 - «Вища освіта»

Клас 0941 - Вищі навчальні заклади 1 і 2 рівнів акредитації

Клас 0942 - Вищі навчальні заклади 3 і 4 рівнів акредитації

Економічна класифікація видатків деталізує використан­ня коштів у відповідності до їх предметних ознак (призначення) -заробітна плата, нарахування, всі види господарської діяльності, виплати населенню, що іменуються як трансферти населенню, та інші категорії.

Такий розподіл дає можливість:

- виділити захищені статті бюджету;

- забезпечити єдиний підхід до всіх отримувачів бюджетних коштів з точки зору виконання бюджету.

Видатки бюджету за економічною класифікацією поділяють­ся на:

- поточні видатки - код 1000;

- капітальні видатки - код 2000;

- нерозподілені видатки - код 3000.

Поточні видатки - це платежі, призначенням яких не є придбання капітальних активів.

Під капітальними видатками розуміють платежі з метою придбання необоротних активів (у тому числі землі, нематеріальних активів тощо), стратегічних і надзвичайних запасів товарів, невідплатні платежі, що передаються одержувачам бюджетних коштів з метою придбання ними подібних активів, компенсації втрат, пов'язаних з руйнуванням чи пошкодженням необоротних активів.

До нерозподілених видатків відносяться видатки з резервних фондів державного і місцевих бюджетів та фондів непередбачених видатків Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних та місцевих адміністрацій, виконкомів місцевих рад.

Відомча класифікація видатків та кредитування — це факти­чно перелік головних розпорядників бюджетних коштів, які за­тверджуються законом України про Державний бюджет шляхом встановлення їм бюджетних призначень. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет.

На підставі цієї класифікації Державне казначейство веде ре­єстр усіх розпорядників бюджетних коштів. Ця класифікація дає змогу:

- оптимізувати кількість головних розпорядників бюджетних коштів;

- поліпшити бюджетне планування;

- побудувати чітку структуру системи державного управління. Кожному розпорядникові привласнений дво- або тризначний код.

Наприклад, за кодом КВКВ:

11- Апарат Верховної Ради України;

100 - Міністерство внутрішніх справ України.

Програмна класифікація передбачає розподіл бюджетних призначень головним розпорядникам бюджетних коштів за бю­джетними програмами. Ця класифікація застосовується при фор­муванні проекту бюджету програмно-цільовим методом.

Програмна класифікація видатків державного бюджету від­повідно до вимог третьої частини статті 38 Бюджетного кодексу України щорічно визначається у законі про Державний бюджет України. Незмінним залишається тільки структура коду.

Класифікація кредитування бюджету

Кредитування бюджету (код 4000) за своєю суттю не відно­ситься до видатків бюджету. Метою таких платежів є проведення економічної політики, а не управління ліквідністю або отримання прибутків. Класифікація кредитування деталізує надання та повернення кредитів з бюджету.

У результаті надання кредитів за рахунок бюджетних коштів у позичальників з'являються зобов'язання перед бюджетом. Ці кошти обов'язково мають бути повернуті до бюджету, вони є ресурсами бюджету, які можуть бути спрямовані як на подальше надання кредитів, так і на здійснення видатків. Виходячи з цього, сюди відносяться надання кредитів та їх повернення з відповідною деталізацією. При цьому за кодами, які передбачають надання кредитів, можуть бути здійснені видатки лише в частині безпосереднього надання кредитів їх отримувачам. У свою чергу, отримувачі кредитів здійснюють відповідні видатки за рахунок отриманих кредитних ресурсів.

Кредитування бюджету (код 4000 - кредитування) включає:

- внутрішнє кредитування (код 4100) - передбачає кредиту­вання органів управління, державних підприємств, фінансових установ;

- зовнішнє кредитування (код 4200) - включає в себе креди­тування і платежі за рахунок його погашення, які надаються зару­біжним країнам, міжнародним організаціям, підприємствам, при­ватним особам та іншим економічним суб'єктам. Причому, окремо виділено надання кредитів та повернення кредитів як внутрішніх, так і зовнішніх.