ПІДСУМКИ

1. На страхування вкладів негатив­но впливають дві серйозні про­блеми: 1) несприятливий вибір, при якому схильні до ризику під­приємці або одверті шахраї особ­ливо зацікавлені в контролі над банками із застрахованими депо­зитами; 2) моральний ризик, при якому в банків існують стимули до надмірно ризикової діяльності.

2. Внаслідок дерегулювання та збі­гу ряду несприятливих процесів проблеми морального ризику і не­сприятливого вибору загострили­ся у 1980-і роки, що спричинило величезні збитки ощадно-позич­кових асоціацій і прийняття за­конодавства про їхню поруку у 1989 р.

3. Закон про реформу фінансових інститутів, оздоровлення і повно­важення від 1989 р. забезпечив коштами поруку для ощадно-по­зичкових асоціацій, створив Ви­конавчу трастову корпорацію для управління розпуском неплато­спроможних ощадних інститутів, ліквідував Управління федераль­них банків із кредитування жит­лового будівництва і передав його регулятивну роль Управлінню ін­спекції ощадностей, ліквідував Фе­деральний страховий фонд ощад­но-позичкових асоціацій, страхо­ва роль якого та регулятивні обо­в’язки передані Федеральній кор­порації страхування депозитів, на­клав обмеження на діяльність в сфері ощадностей, подібні до тих, що фактично існували до 1982 р., збільшив вимоги до власного ка­піталу, встановивши їх такими, як для комерційних банків, і збіль­шив повноваження регулятивних установ у сфері ощадностей.

4. Чиновники державних установ та політики підпадають під пробле­му «власника-управителя», бо у них може не бути достатньої за­цікавленості мінімізувати витра­ти на страхування вкладів, як у платників податків. Внаслідок цьо­го чиновники і політики послаб­люють вимоги щодо розміру ка­піталу, усувають обмеження на володіння ризиковими активами і практикують регулятивну стри­маність, що збільшує витрати на поруку ощадно-позичкових асоці­ацій.

5. Пропозиції щодо реформування системи регулювання банків міс­тять: ліквідацію страхування де­позитів, зниження лімітів на суми страхових вкладів, відмову від по­літики «занадто великий, щоб збан­крутувати», спільне страхуван­ня, страхування вкладів «нежир­них банків», приватне страхуван­ня, страхування депозитів, що грун­туються на ризику, скасування обмежень на відділення та облік на основі ринкової вартості вимог щодо розмірів капіталу.

ВИЗНАЧАЛЬНІ ПОНЯТТЯ

моральний ризик несприятливий вибір брокерські депозити

регулятивна стриманість проблема «власника-управителя» спільне страхування

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Наведіть приклад морального ри­зику і несприятливого вибору при приватному страхуванні.

* 2. Якби страхові компанії із стра­

хування від нещасних випадків забезпечували страхування і від пожежі без будь-яких обмежень, то який вид проблеми несприят­ливого вибору і морального ризи­ку міг би виникнути?

3. Який вид банківського регулю­вання призначають з метою змен­шення проблеми несприятливого вибору для страхування депози­тів? Чи він завжди спрацьовує?

* 4. Які види банківського регулюван­

ня призначаються для зменшення проблеми морального ризику, що створюється страхуванням депо­зитів? Чи вони повністю усувають проблему морального ризику?

5. Які втрати і вигоди існують від політики «занадто великий, щоб збанкрутувати » ?

* 6- Чому криза ощадно-позичкових

асоціацій не наступала аж до 1980-х років?

7. Чому регулятивна стриманість є небезпечною стратегією для уста­нови із страхування депозитів?

* 8. Закон про реформу фінансових ін­

ститутів, оздоровлення та повно­важення є найгрунтовнішим бан­ківським законодавством з 1930-х років. Опишіть основні положення цього законодавчого акту.

9. Чи Закон про реформу фінансо­вих інститутів, оздоровлення та повноваження від 1989 р. розв’я­зав поточну кризу банківництва? Чому так або чому ні?

*10. Окремі прихильники реформи пе­редвиборних кампаній вважають, що державне фінансування полі­тичних кампаній і обмеження ви­датків на проведення кампаній може ослабити проблему «влас- ника-управителя» у нашій полі­тичній системі. Чи ви погоджує­теся? Поясніть.

11. Яким чином кризу ощадно-позич­кових асоціацій можна вивести з проблеми «власника-управителя»? *12. Чи ви вважаєте, що усунення або обмеження суми страхування вкла­дів є доброю ідеєю? Поясніть.

13. Чи ви вважаєте, що усунення пе­решкод для створення національ­ної системи банківництва буде сприятливим для економіки? По­ясніть.

*14. Яким чином вищі страхові внески по депозитах для банків з ризи- ковішими активами могли б дати користь економіці?

15. Яким чином облік на основі рин­кової вартості вимог до розмірів капіталу міг би дати користь еко­номіці? Наскільки важко його бу­ло б запровадити?