ПОЯСНЕННЯ ПОВЕДІНКИ БАНКІВ

У розділі 15 ми бачили, що коли банки зменшують рівень надлишкових резервів {ER∕D} або збільшують суму дисконтних позичок, які вони беруть у ФРС, то пропозиція грошей зростає.

Визначники норми надлишкових резервів {EK∕D}

Щоб зрозуміти чинники, що визначають рівень {ER∕D} у банківській системі, нам варто звернути увагу на витрати і вигоди банків від нагромадження надлишкових резервів. Коли вартість нагромадження надлишкових резервів зростає, то ми сподіваємося зменшення обсягу надлишкових резервів, а тому і зниження {ER∕D}. Коли ж вигода від нагромадження надлишкових резервів зростає, то ми будемо очікувати зростання обсягу надлишкових резервів і зростання {ER∕D}. Ви по­бачите, що існує два основні чинники, що впливають на ці витрати і вигоди, а отже — і на норму надлишкових резервів. Цими чинниками є: ринкові процентні ставки і сподівані відпливи депозитів.

15 8-171

Ринкові процентні ставки. Як ви можете пригадати з нашого аналізу банківського менеджменту у розділі 9, втрати банку від на­громадження надлишкових резервів є його альтернативною вартістю: процентом, що міг би бути зароблений на надані позички або куплені цінні папери, якби ними володіли замість надлишкових резервів. Заради простоти припустімо, що надані позички і куплені цінні папери дають однакову ставку процента (г), яку ми назвемо ринковою процентною ставкою. Якщо (ї) збільшується, то альтернативна вартість володіння надлишковими резервами зростає, і бажане відношення надлишкових резервів до депозитів падає. Зменшення (ї), з іншого боку, зменшить альтернативну вартість для надлишкових резервів, і {ER∕D} зросте. Норма надлишкових резервів банківської системи {ER∕D} перебуває в оберненому зв'язку з ринковою процентною ставкою (г).

Іншим способом з’ясування зворотного впливу ринкових процентних ставок на {£/?/£)} є застосування теорії попиту на активи. З цієї теорії випливає, що коли сподіваний доход на альтернативні активи зростає стосовно сподіваного доходу на якийсь інший актив, то попит на цей інший актив падатиме. Коли ринкова процентна ставка зростає, то сподіваний доход на надані позички і цінні папери зростає стосовно нульового доходу на надлишкові резерви, і норма надлишкових ре­зервів падає.

З графіка 16.2 видно (як це і випливає із теорії попиту на активи), що існує обернена залежність між нормою надлишкових резервів і типовою ринковою процентною ставкою — федеральною резервною ставкою. Сьогодні простежується тенденція до зниження норми {£/?/£)} і підвищення федеральної резервної ставки. Крім того, існує тенденція до досягнення нормою {ER∕D} найвищого значення, коли федеральна резервна ставка падає до мінімуму, і навпаки. Емпіричні факти під­тверджують наш аналіз, буцімто норма надлишкових резервів пере­буває в оберненому зв’язку з ринковими процентними ставками.

Сподівані відпливи вкладів. Наш попередній аналіз банківського менеджменту засвідчив, що основною вигодою для банку від нагро­мадження надлишкових резервів є те, що вони забезпечують стра­хування проти втрат у випадку відпливу вкладів. Іншими словами, надлишкові резерви дозволяють банку, що стикається з відпливом вкладів, уникнути втрат від (1) вимог повернення позичок; (2) продажу цінних паперів; (3) позичання у ФРС або в інших корпорацій; (4) банкрутства банку. Якщо банки побоюються, що відпливи вкладів імовірні (тобто сподівані відпливи вкладів зростатимуть), то вони хо­тітимуть більшого страхування від цієї можливості і збільшать норму надлишкових резервів. Інший спосіб сказати це — такий: якщо спо­дівані відпливи вкладів зростають, то сподівані вигоди, а отже, і сподіваний доход від нагромадження надлишкових резервів, зростають.

Графік 16.2.

Джерела: Federal Reserve Bulletin and Citibase databank.

Як випливає з теорії попиту на активи, надлишкові резерви тоді зростатимуть. Зменшення сподіваного відпливу вкладів, з іншого боку, зменшуватиме страхову вигоду від надлишкових резервів, і їх рівень повинен впасти. Ми отримаємо такий результат: норма надлишкових резервів {ER∕D} перебуває у прямій залежності від сподіваного від­пливу вкладів.

Визначники отримання дисконтних позичок

Наш аналіз того, що визначає отримання дисконтних позичок у Фе­деральній резервній системі, знову грунтується на встановленні витрат і вигод від отримання позичок у ФРС. Два основні фактори впливають на ці витрати й вигоди та на обсяг дисконтних позичок: ринкові процентні ставки і облікова ставка.

Ринкові процентні ставки і облікова ставка. Основна вигода від позичання у Федеральної резервної системи очевидна. З додатковими

15*

Графік 16.3. Дисконтні позички і різниця процентних ставок. Джерела: Federal Reserve Bulletin and Citibase databank.

позиченими резервами банк може надати позички і купити цінні папери, які дають ринкову процентну ставку (г). Основні витрати на отримання позички, з іншого боку, становить облікова ставка (⅛), тобто процентна ставка, яку ФРС призначає за свої позички банкам ¹. Що більша різниця між вигодами (доходами, що отримуються від використання взятих у позичку коштів (і), і витратами на отримання позики (i_d), то більше банк позичатиме у ФРС. Отже, позичання дисконтних сум прямо залежить від (i-⅛)∙ Цей взаємозв’язок у свою

¹ «Витрати», що пов’язані з несхваленням ФРС політики частого позичання і потенційним обмеженням майбутніх дисконтних привілеїв (аналізувалися у розділі 9), залишаються тут поза увагою, бо їх важко встановити. Зміни в обліковій ставці, (τ_ci), можуть чинити вплив на норму надлишкових резервів {ER∕D}. Втрати банку, що зазнає відпливу депозитів, зростають, коли (i_d) зростає, бо стає дорожче взяти в позичку у ФРС, коли відбувається відплив вкладів. Отже, зростання (t_d) збільшує вигоду від нагромадження надлишкових резервів, і {ER∕D} зростає. Вплив облікової ставки на норму надлишкових резервів не підкреслюється в підручнику, бо вважають, що він неістотний.

чергу означає, що сума дисконтних позичок (DL) пов'язана прямою залежністю з ринковою процентною ставкою (і) та оберненою за­лежністю з обліковою ставкою (τ_d).

Знову емпіричні дані вагомо підтверджують цей аналіз. Графік 16.3 показує тісну пряму залежність між обсягом дисконтних позичок і різницею між типовою ринковою процентною ставкою (федеральна резервна ставка) і обліковою ставкою.