ПОВНА МОДЕЛЬ ПРОПОЗИЦІЇ ГРОШЕЙ

Застосовуючи аналіз поведінки банку і вкладника, ми можемо тепер записати повну модель пропозиції грошей (МІ), яка має такий вигляд:

де M — пропозиція грошей (готівка плюс чекові депозити);

т — мультиплікатор грошей =

MB_n — власна грошова маса;

DL — дисконтні позички у ФРС.

Наш аналіз пропозиції грошей зосередиться на нижчевказаних де­в’яти змінних, які впливають на пропозицію грошей через вплив на грошовий мультиплікатор або грошову масу:

1. r_D — норма обов’язкових резервів.

2. MB_n — власна грошова маса.

3. i_d — облікова ставка.

4. Багатство (майно).

5. Незаконна діяльність.

6. Процентні ставки по чекових депозитах.

7. Банківська паніка.

8. Сподівані відпливи вкладів.

9. і — типова ринкова процентна ставка.

Норма обов’язкових резервів (r_o), багатство, незаконна діяльність, про­центна ставка по чекових депозитах, банківська паніка, сподівані відпливи вкладів і ринкова процентна ставка (і) — це змінні, що впливають на пропозицію грошей через впливи на грошовий мультиплікатор (т), у той час як власна грошова маса (MB_n) і облікова ставка (i_d) — це змінні, що впливають на пропозицію грошей через впливи на грошову масу (MB).

Визначники пропозиції грошей

Щоб зрозуміти, як працює модель пропозиції грошей, проаналізуємо, який вплив зміни кожної із названих величин чинять на пропозицію грошей, коли решта обставин залишаються незмінними.

ПОРАДА

Аналіз у цьому і попередніх розділах дозволяє вам глибоко зрозуміти впливи змін цих дев’яти величин на пропозицію грошей. Важливо не просто запам’ятати ці впливи, але використати набуті знання для виявлення реакції пропозиції грошей на зміну кожної змінної.

Норма обов’язкових резервів на чекові депозити (t_d). Якщо t_d зростає, то обов’язкові резерви по чекових депозитах збільшуються, і тому той самий рівень резервів не може підтримувати таку ж суму чекових вкладів. Внаслідок нестачі резервів банки повинні скорочувати надання ними позичок, викликаючи зменшення депозитів і пропозиції грошей. Чіткіше пояснення полягає в тому, що підвищення r_D зменшує суму мультиплі- кованого розширення депозитів, що зменшує пропозицію грошей. Якщо r_D зменшиться, то відбувається більша мультиплікація депозитів, і про­позиція грошей зросте. Пропозиція грошей перебуває в оберненій залеж­ності від r_D, норми обов’язкових вимог на чекові депозити.

Власна грошова маса (MB_n). Збільшення MB_n (як результат купівлі на відкритому ринку) розширює суму наявної грошової маси для підтримки готівки і чекових депозитів, що збільшує пропозицію грошей. Зменшення MB_n (як результат продажу на відкритому ринку) зменшує грошову масу, що зменшує пропозицію грошей. Пропозиція грошей перебуває у прямій залежності від MB_nj власної грошової маси.

Облікова ставка (i_d). Якщо облікова ставка (i_d) зростає, то вартість отримання позички від ФРС так само зростає, а сума дисконтних позичок зменшується. Отже, для підтримки готівки і чекових депозитів буде наявна менша грошова маса, що зменшує пропозицію грошей. Якщо (i_d) зменшується, то дисконтні позички у ФРС та грошова маса зростають, і пропозиція грошей збільшується. Отже, пропозиція грошей перебуває в оберненій залежності від (i_d).

Багатство. Збільшення багатства розширює попит на чекові депозити більшою мірою, ніж попит на готівку. Тому відношення «готівка — чекові депозити», {C∕D}, падає. Внаслідок переходу від готівки, що не зазнає мультиплікованого збільшення, до чекових депозитів, які зазнають такого розширення, загальний рівень мультиплікованого розширення депозитів збільшується, і пропозиція грошей зростає.

Незаконна діяльність. Оскільки чекові депозити полегшують викриття незаконної діяльності, то в разі розширення масштабів незаконної ді­яльності, скажімо, внаслідок вищих ставок оподаткування, що веде до зростання спроб ухилення від сплати податків, або внаслідок зростання торгівлі наркотиками, відбувається перехід до використання готівки. Готівка, як відомо, не підпадає під багаторазове розширення, як чекові депозити. Підсумкове зростання коефіцієнта {C∕D} і зменшення бага­торазового розширення депозитів зумовлює зменшення пропозиції гро­шей. Зменшення незаконної діяльності викликає падіння {C∕D}, мульти­плікація депозитів збільшується, і пропозиція грошей зростає. Пропозиція грошей перебуває в оберненій залежності від незаконної діяльності.

Процентні ставки по чекових депозитах. Якщо процентні ставки по чекових депозитах зростають, то відбувається переміщення від готівки до чекових депозитів, бо відносний сподіваний доход на готівку впаде. Підсумкове падіння коефіцієнта {C∕D} і розширення мульти­плікації депозитів веде до збільшення пропозиції грошей. Навпаки, якщо процентні ставки по чекових депозитах зменшуються, {C∕D} зростає, мультиплікація депозитів скорочується, і пропозиція грошей зменшується. Пропозиція грошей перебуває у прямій залежності від процентних ставок на чекові депозити.

Банківська паніка. Коли відбувається банківська паніка, то вкладники переходять від чекових депозитів до готівки, адже вони можуть зазнати втрат по своїх вкладах. Отже, сподіваний доход на готівку зростає. Підсумкове збільшення коефіцієнта {C∕D} зменшує мультиплікаційне розширення депозитів. Коли банківська паніка вгамовується, то вклад­ники повертаються до чекових депозитів, коефіцієнт {C∕D} зменшу­ється, мультиплікація депозитів збільшується, і пропозиція грошей зростає.

Сподівані відпливи депозитів. Якщо сподівані відпливи депозитів зростатимуть, то банки, побоюючись більшого вилучення депозитів, хотітимуть застрахуватися від цієї можливості шляхом нагромадження більших сум надлишкових резервів. Кінцеве збільшення норми над­лишкових резервів {ER∕D} означає, що банківська система викорис­товує певні ресурси для підтримки чекових депозитів, і сума чекових депозитів та пропозиція грошей зменшуються. З другого боку, якщо можливість сподіваних відпливів падає, то норма {ER∕D} зменшується, а пропозиція грошей збільшується. Отже, пропозиція грошей перебуває в оберненій залежності від сподіваних відпливів депозитів.

Ринкові процентні ставки (і). Якщо процентна ставка по наданих позичках і цінних паперах, що представлена ринковою процентною ст­авкою (і), зростає, то альтернативна вартість для нагромаджених над­лишкових резервів збільшується, і {ER∕D} зменшується. Як наслідок, більші резерви будуть доступними для підтримки чекових депозитів, і пропозиція грошей зростає. Крім того, зростання (г) збільшить вигоди

отримання позичок у ФРС, бо банки можуть заробляти вищі прибутки. Банки беруть дисконтні позички і використовують ці суми для надання позичок і купівлі цінних паперів. Зростання (г) тоді веде до збільшення дисконтних позичок, вищого рівня грошової маси, а тому більшої про­позиції грошей. Оскільки обидва види збільшення (г) на пропозицію грошей діють в одному напрямку, ми бачимо, що збільшення (ї) розширює пропозицію грошей. Якщо (г) зменшується, то норма надлишкових ре­зервів зростає, а обсяг дисконтних позичок падає, і обидва ці чинники зменшують пропозицію грошей. Отже, пропозиція грошей перебуває у прямій залежності від (і), ринкової процентної ставки¹.

Таблиця 16.1 показує реакцію пропозиції грошей (Ml) на всі дев’ять змінних, що аналізувалися. Ця таблиця подає короткий огляд причин, що викликають саме такий наслідок. Змінні групуються за «гравцем» чи «гравцями», що або впливають на змінну, або найбільшою мірою відчувають вплив з її боку. Федеральна резервна система, наприклад, впливає на пропозицію грошей через контроль перших трьох змінних — t_d, MB_n та i_d, що відомі також як інструменти ФРС (ці інструменти широко аналізуються в подальших розділах).

Вкладники впливають на пропозицію грошей через свої рішення щодо відношення «готівка — чекові депозити», {C∕D}. На це відношення впли­вають багатство, незаконна діяльність, процентна ставка по чекових депозитах і банківська паніка. Банки впливають на пропозицію грошей своїми рішеннями про норму {ER∕D}. На ці рішення, в свою чергу, впливають прогнози щодо відпливів депозитів та рішення банків про процентну ставку по чекових депозитах, яка впливає на коефіцієнт {C∕D}. Оскільки поведінка вкладників також впливає на прогнози банкірів щодо відпливів депозитів, а рішення банкірів впливають на ймовірність банківської паніки, то обидві ці змінні також віддзеркалюють роль і вкладників, і банкірів у процесі формування пропозиції грошей.

Ринкові процентні ставки, що представлені (г), впливають на про­позицію грошей через норми надлишкових резервів {ER∕D}. Як по­казано у розділі б, попит на позички* з боку позичальників впливає на ринкові процентні ставки, як впливає на них і пропозиція грошей. Отже, всі чотири «гравці» мають важливе значення у визначенні (г). Найважливішою з цих змінних, яка впливає на динаміку пропозиції грошей, є власна грошова маса (MB_n). Понад три чверті коливань пропозиції можна віднести на рахунок операцій ФРС на відкритому ринку, що визначають MB_n. Інші знаряддя Федеральної резервної системи, норма облікових резервів і облікова ставка (r_D та i_d), звичайно, за нормальних умов, не були важливим джерелом коливань пропозиції грошей, як не були ними й інші шість змінних. Проте, як побачимо

¹ Існують інші можливі впливи (і) на пропозицію грошей через коефіцієнт {C∕D}, але вони досить незначні і залишаються тут поза увагою.

ТАБЛИЦЯ 16.1

Підсумки: реакція пропозиції грошей у повній моделі

Зауваження: У таблиці показано тільки збільшення (T) значення змінних. Впливи зменшення значення змінних на пропозицію грошей були б проти- у наступному параграфі, в такі періоди, як «велика депресія», бан­ківська паніка і сподівані відпливи депозитів були найважливішими змінними, що впливали на пропозицію грошей.

Ми завершили наше вивчення моделі пропозиції грошей. У розділі 14 ми дізналися, що пропозиція грошей є наслідком взаємодії чотирьох «гравців»: (1) ФРС; (2) вкладників; (3) банків; (4) позичальників у банків. Повна модель пропозиції грошей, що підсумована у таблиці 16.1, показує вам, як ці «гравці» взаємодіють і якими є наслідки їхніх дій.

Вставка 16.2

Нещодавня банківська паніка в Огайо, Меріленді та Род-Айленді

До 1980-х років більшість людей вважали, що банківська паніка — це справа минулого, що мала місце в роки «великої депресії». Проте події в Огайо, Меріленді та Род- Айленді в останні роки засвідчили, що банківська паніка все ще загро­жує здоров’ю фінансової системи.

В усіх трьох штатах на вклади не поширювалося федеральне стра­хування депозитів. Замість цього во­ни гарантувалися приватним стра­ховим фондом штату: в Огайо — Депозитним гарантійним фондом Ога­йо, в Меріленді — Ощадно-пайо­вою страховою корпорацією Mepi- ленду, і в Род-Айленді — Пайовою і депозитною страховою корпораці­єю Род-Айленду. Коли резерви, які тримали у цих страхових фондах, перевищилися збитками, що їх за­знали застраховані інституції, то вкладники стали побоюватися, що вони втратять свої вклади в інших банківських установах. Як випливає з нашого аналізу, проведеного в цьому розділі, банківська паніка, яка нагадує ту, що сталася у 1930-і роки, виникає, коли починаються «навали» на банківські установи.

Перша банківська паніка з часу «великої депресії» сталася в Огайо після того, як Депозитний гаран­тійний фонд Огайо було вичерпано збитками від банкрутства «Home State Savings Bank of Cincinnati» у березні 1985 p. через непогашені вчасно цінні папери фірми, що вда­валася до шахрайства. Губернатор штату Огайо оголосив про «банків­ські канікули» (банки закриваються і не проводять операцій). Тимчасово було закрито сімдесят ощадних ін­ституцій. Проте банки були пізніше знову відкриті за допомогою Феде­ральної резервної системи і Фе­дерального правління системи фе­деральних банків із кредитування житлового будівництва. Надалі ці банки отримали федеральне стра­хування депозитів.

Невдовзі по тому, в травні 1985 р., банкрутство двох застрахованих ме- рілендських ощадних і позичкових асоціацій призвело до банкрутства Ощадно-пайової страхової корпора­ції Меріленду. Паніка у 100 ощад­них і позичкових асоціаціях Мері­ленду була зрештою зупинена тим­часовим указом губернатора про встановлення місячного ліміту в су­мі 1000 дол. на вилучення вкладів і заміною приватного страхування депозитів наново створеним фондом страхування депозитів, що підтри­мується штатом.

Найспустошливіша банківська па­ніка сталася у Род-Айленді у січні 1991 р. Після банкрутства через розтрату банку у Провіденсі, Род- Айленд, губернатор був змушений І оголосити про «банківські каніку­ли» на новорічний день із закрит­тям сорока п’яти малих банків і кредитних спілок. Результат поля­гав у заморожуванні 1,3 млрд. дол. на 359 000 рахунків у штаті, що мав лише мільйонне населення. Про­позиція поруки з боку губернатора давала кожному вкладнику в ін­ституціях, що збанкрутували, тіль­ки до 12 500 дол. готівкою. Для залишку депозитів до 100 000 дол. (до страхового ліміту) видавалася

Вставка 16.2

(продовження)

тимчасова розписка про прийняття вкладів, що не дають процента (па­пір «я винен вам»), які має бути ви­плачено протягом декількох років. (Тимчасова розписка про прийнят­тя вкладів, подібна до цієї, востаннє була випущена під час банківської паніки у 1930-і роки). Будь-яка сума депозитів понад 100 000 дол. у бан­ку, що збанкрутував, малоймовір­но, щоб була будь-коли повернута. Економічні негаразди, що випали на долю Род-Айленда, були суво­рими. Коли один із вкладників вия­вив, що заощадження всього його життя в сумі 60 000 дол. заморо­жені в кредитній спілці у Північно­му Кінгстауні, штат Род-Айленд, то сказав через місяць після па­ніки: «Це місто стане містом-при- марою, якщо невдовзі чогось не ста­неться»¹.

¹ Цитується за: John R. Wilke, «Fear Strikes Old Stone Depositors in Rhode Island, Prompting Many to Demand Cash Immediately», Wall Streat Journal (January 28, 1991), p. A2.

Під час банківської паніки стриво- ощадних інституцій для вилучення жені вкладники стоять у черзі до своїх вкладів.

Фото Гері Волтера, «Cincinnati Enquires».