СВІТОВІ ІНІЦІАТИВИ ПОДОЛАННЯ КРИЗИ

Широкомасштабна збройна агресія російської влади проти України змусила лідерів Європейського Союзу ухвалити план подолання залежності від російських енергоносіїв. На зустрічі, що відбулася в Парижі 10-11 березня 2022 року, лідери ЄС прийняли декларацію про російську агресію проти України, а також про посилення обороноздатності, зменшення енергетичної залежності та побудову міцнішої економічної бази.

Світовий банк у квітні 2022 року представив своє попереднє бачення повоєнного відновлення України у неформальній аналітичній записці «Relief, Recovery and Resilient Reconstruction: Supporting Ukraine’s Immediate and Medium-Term Economic Needs». Світовий банк розрізняє три напрямки-етапи відбудови України: допомога під час війни (relief), відновлення після війни (recovery) та стійка відбудова (середньострокова стратегія). Завданням першого напрямку є підтримка функціонування економіки та захист населення, другого - швидкі та скоординовані заходи відновлення від наслідків війни та вихід з політик воєнного часу, третього - планування та забезпечення відновлення через економічні інструменти, подолання бідності, відбудову промисловості та модернізації сільського господарства.

На відміну від бачення Європейської Комісії, Світовий банк приділяє значну увагу конкретним секторальним цілям та завданням, особливо на третьому етапі. За своїм змістом такі цілі та завдання по суті визначають пріоритетні напрямки розвитку. Особлива увага приділена макроекономічній стабільності, стимулюванню динамічного приватного сектору, відновленню сектору державних соціальних послуг та побудові нової інфраструктури (енергетичної, транспортної тощо). На думку Світового банку, Україна зможе нарешті відмовитись від багатьох елементів радянського спадку та не лише відбудувати будівлі та інфраструктуру, але й створити економічні інституції для побудови динамічної економіки. Значна увага приділена енергетиці та сільському господарству.

Таким чином, бачення повоєнного відновлення України Світовим банком передбачає як повоєнну відбудову, так і цілі й завдання розвитку держави у середньостроковій перспективі, та містить конкретні секторальні пріоритети та завдання.

18 травня 2022 року Європейська Комісія представила пакет заходів під назвою «REPowerEU Plan». У зверненні Єврокомісії до Європейського парламенту та Ради ЄС зазначено, що неспровокована та невиправдана збройна агресія російської влади проти України зруйнувала світову енергетичну систему, спричинила складнощі у вигляді високих енергетичних цін та безпекові ризики внаслідок надмірної залежності від імпорту газу, нафти та вугілля з рф: «REPowerEU спрямовано на швидке зниження нашої залежності від російського викопного палива шляхом швидкого просування чистого енергетичного переходу й об’єднання зусиль для досягнення стійкішої енергетичної системи та справжнього енергетичного союзу». Таким чином, Єврокомісія підтвердила свою політику сприяння енергетичному переходу й досягнення цілей побудови кліматично нейтрального континенту (Fit for 55), узгодила ці пріоритети з проблемами забезпечення енергетичної безпеки з урахуванням російської агресивної політики. Пакет Європейського Союзу, спрямований на скорочення викидів парникових газів у Європейському Союзі на 55% до 2030 року.

Єврокомісія наголошує, що реалізація плану REPowerEU структурно трансформує весь енергетичний сектор ЄС. Водночас реалізація такої амбітної мети потребує ефективної координації між загальноєвропейськими регуляторними та інфраструктурними заходами й національними інвестиціями та реформами енергетичного сектора, а також формування спільної енергетичної дипломатії.

Реалізація плану також вимагатиме координації дій споживачів енергії (для зменшення енергоспоживання й трансформації промислових процесів з метою заміщення газу, нафти й вугілля відновлюваною енергетикою та воднем) і дій постачальників/виробників енергії (для створення необхідних потужностей, структури енергетики та забезпечення гнучкості систем відповідно до пріоритетів енергетичного переходу, зокрема розширення використання відновлюваної енергетики).

Разом з тим план REPowerEU зазначає, що в новій безпековій ситуації споживання газу в ЄС зменшуватиметься швидшими темпами, обмежуючи роль газу як перехідного палива до кліматично нейтральної енергетики. Відмова від російського викопного палива потребуватиме масштабних цільових інвестицій для гарантування безпеки постачання, розвитку електричних мереж та водневої інфраструктури в усьому ЄС. Деякі з наявних потужностей вугільної енергетики зможуть слугувати довше від очікуваного. Важливу роль збережуть ядерна енергетика та внутрішні ресурси вуглеводнів країн ЄС.

До раніше прийнятих планів і пріоритетів розвитку енергетики план REPowerEU визначає додаткові пріоритети.

1. Збереження та ефективне використання енергії. Енергозбереження є найшвидшим і найдешевшим способом подолання поточної енергетичної кризи та зменшує імпорт російського викопного палива. За цим напрямом план передбачає досягнути скорочення потреби на 60 млрд куб. м газу. Виокремлено два пріоритетних напрями дій: посилення структурних змін в енерговикористанні за допомогою середньо- і довгострокових заходів з енергоефективності та досягнення швидкої економії енергії за допомогою змін у поведінці споживачів. Наступне скорочення споживання енергії порівняно з цілями енергоефективності та вищі цілі щодо відновлюваної енергії дадуть змогу ЄС цілковито досягти мети REPowerEU. Для цього Єврокомісія пропонує збільшити до 13% обов’язкову ціль енергозбереження в Директиві про енергоефективність, посилити визначені в Директиві про енергетичну ефективність будівель вимоги щодо енергоефективності в будівлях, а також уточнити вимоги Регулювання ЄС щодо екологічного дизайну стійких продуктів. Для зміни поведінки споживачів Єврокомісія у співпраці з Міжнародним енергетичним агентством (МЕА) запускає план «Відіграю свою роль», який сприятиме реалізації короткострокових заходів з енергозбереження, що на 5% скоротить попит на газ (близько 13 млрд куб. м) і нафту (близько 16 млн тонн нафтового еквіваленту). Державам-членам ЄС також пропонують використовувати цінові й податкові інструменти (як-от знижені ставки ПДВ) для впровадження високоефективних систем опалення та ізоляції будівель.

2. Диверсифікація постачання енергоресурсів. Єврокомісія та держави- члени створюють Енергетичну платформу ЄС (EU Energy Platform) для добровільної спільної закупівлі газу, зрідженого природного газу (ЗПГ) та водню. Енергетична платформа має сприяти:

• агрегації та структуруванню попиту: визначатиме обсяги необхідного скорочення споживання газу країнами (за достроковими контрактами з рф, які невдовзі закінчуються) та можливі гнучкі обсяги скорочення споживання (за довгостроковими контрактами, що триватимуть довше), що може привести до зменшення попиту приблизно на 30 - 70 млрд куб. м в короткостроковій перспективі;

• оптимізації та прозорому використанню інфраструктури імпорту, зберігання й транспортування газу, що забезпечує максимальну безпеку постачання та поповнення сховищ;

• міжнародній енергетичній дипломатії, коли об’єднані зусилля країн ЄС буде зосереджено на довгостроковій співпраці з надійними партнерами через угоди, які підтримують закупівлю газу та водню й розробку проєктів з екологічно чистої енергії.

Далі Комісія розгляне розроблення добровільного оперативного «механізму спільних закупівель», призначення відповідального за переговори та укладання контрактів від імені держав-учасниць щодо сукупного попиту на газ та конкурентного випуску на ринок. Зазначено, що такий механізм може бути у формі спільного підприємства країн ЄС або окремого утвореного суб’єкта господарювання. Енергетична платформа працюватиме також через регіональні робочі групи, які визначатимуть потреби, диверсифікуватимуть варіанти постачання та координуватимуть договірні питання в певних регіонах. Наголошено, що Енергетична платформа ЄС буде відкритою для країн Енергетичного співтовариства, зокрема для України, і сприятиме партнерам, відданим правилам внутрішнього енергетичного ринку ЄС та спільній безпеці постачання. ЄС надасть своїм міжнародним партнерам довгострокові перспективи для взаємовигідного співробітництва шляхом інтеграції розвитку водню, відновлюваної енергетики й торгівлі. Здійснюватимуться заходи з диверсифікації постачання ядерного палива для держав-членів, які наразі залежать від росії. Для цього треба забезпечити можливість постачати уран з альтернативних джерел та нарощувати доступні в Європі або в глобальних партнерів потужності з перероблення, збагачення та виробництва палива. План закликає держави-члени за можливості підтримувати й нарощувати внутрішній видобуток природного газу.

3. Відмова від використання викопних видів палива, пришвидшення європейського чистого енергетичного переходу. Єврокомісія наголошує, що збільшення використання відновлюваної енергетики у виробництві електроенергії, промисловості, будівництві й транспорті прискорить поетапну відмову від російського викопного палива. REPowerEU передбачає активізацію зусиль ЄС за різними напрямами стимулювання енергетичного переходу. Комісія пропонує до 2030 року збільшити ціль у Директиві про відновлювані джерела енергії до 45% проти 40% у тогорічній пропозиції. Це дасть можливість до 2030 року довести загальні потужності виробництва відновлюваної енергії до 1236 ГВт в порівнянні з 1067 ГВт до 2030 року, задекларованих у рамках кліматичних цілей Fit for 55. Передбачено, що розширене використання сонячної та вітрової енергетики дозволить знизити споживання газу на 21 млрд куб. м. Наголошено на використанні сонячної та вітрової енергетики. Комісія встановлює ціль - понад 320 ГВт сонячних панелей до 2025 року, що вдвічі перевищує сьогоднішній рівень, і майже 600 ГВт до 2030 року. Для досягнення таких цілей Комісія в межах плану REPowerEU представила Стратегію розвитку сонячної енергетики (EU solar energy strategy) та Європейську ініціативу щодо сонячних дахів (European Solar Rooftop Initiative). Для майбутнього посилення глобальної конкурентоспроможності вітрового сектора ЄС та досягнення цілей REPowerEU запропоновано заходи з посилення енергетичних систем (ліній) з віддалених регіонів та ланцюгів постачання обладнання, що дасть можливість різко прискорити зростання обсягів виробництва електроенергії вітровими установками. Пріоритетною є підтримка розвитку потужностей акумуляторних батарей для зберігання електроенергії. Комісія пропонує розглядати системи накопичення енергії як такі, що становлять суспільні інтереси, і сприяти видачі дозволів на їх розміщення. ЄС має прагнути подвоїти поточну швидкість використання індивідуальних теплових насосів, зокрема встановити 10 млн одиниць протягом наступних 5 років. Держави-члени можуть прискорити розгортання та інтеграцію великомасштабних теплових насосів, геотермальної та сонячної теплової енергії через:

• розвиток та модернізацію систем централізованого теплопостачання;

• використання промислового скидного тепла;

• поліпшення нормативної бази та забезпечення сталості експлуатації систем протягом життєвого циклу.

4. Комісія вважає, що водень, вироблений у відновлюваній енергетиці, стане ключовим для заміни природного газу, вугілля та нафти в галузях і транспорті, які важко декарбонізувати. REPowerEU ставить за мету досягнути 10 млн тон внутрішнього виробництва водню та 10 млн тон імпорту до 2030 року (це дозволить замістити до 27 млрд куб. м природного газу). Для цього Комісія узгодить цілі Директиви про відновлювані джерела енергії для промисловості й транспорту з цілями REPowerEU (75% для промисловості та 5% для транспорту), що дасть змогу швидко завершити перегляд пакету законодавства щодо ринку водню та газу. Необхідно також прискорити розгортання водневої інфраструктури для виробництва, імпорту й транспортування 20 млн тон водню до 2030 року. Щоб забезпечити імпорт до 10 млн тон водню, Комісія підтримуватиме розвиток трьох основних коридорів імпорту водню - через Середземне, Північне моря та Україну (тільки-но сприятимуть умови). Запропоновано збільшити стале виробництво біометану до 35 млрд куб. м до 2030 року (для заміщення близько 17 млрд куб. м природного газу). Щоб збільшити потужність виробництва біогазу в ЄС та сприяти його перетворенню на біометан, Комісія визначає необхідність інвестувати 37 млрд євро в розвиток виробництва протягом цього періоду. Відзначено, що й далі важливу роль відіграватиме біоенергія, яка сьогодні становить 60% від загального обсягу відновлюваної енергії в ЄС. Це доступне та стабільне джерело енергії. Пріоритетність використання неперероблюваних відходів біомаси, а також сільськогосподарських і лісових відходів забезпечить стале виробництво енергії, що може сприяти досягненню цілей REPowerEU. Іншим напрямом здійснення енергетичної трансформації ЄС є зменшення споживання викопних матеріалів у промислових і транспортних галузях. Енергоефективність, заміна палива, електрифікація та посилене використання водню, біогазу та біометану в промисловості можуть заощадити близько 35 млрд куб. м природного газу до 2030 року на додаток до того, що передбачено в рамках Fit for 55. Виробництво неметалевих корисних копалин, цементу, скла та кераміки, виробництво хімікатів та нафтопереробні заводи дають найбільші можливості скоротити потреби у викопному газі - майже 22 млрд куб. м. Також є великий потенціал для електрифікації промисловості. Сучасні технології вже дають можливість промисловим компаніям зменшити свою залежність від викопного палива. На транспорті електрифікацію можна поєднувати з використанням водню без викопних речовин для заміни викопного палива.

Розумне поєднання політики інвестування та реформ. REPowerEU передбачає додаткові інвестиції розміром 210 млрд євро до 2027 року окрім того, що необхідно для реалізації цілей Fit for 55.

Упровадження програми Fit for 55 і плану REPowerEU дасть можливість ЄС до 2030 року заощадити 80 млрд євро на імпортних витратах на газ, 12 млрд євро - на імпорті нафти й 1,7 млрд євро - на імпорті вугілля. Основними напрямами зусиль визначено:

1. Розвиток інфраструктури та взаємозв’язків енергосистем. План REPowerEU передбачає значні зміни в енергетичній електросистемі ЄС з точки зору кількості й напрямів енергетичних потоків. Настав час для реалізації багатьох довготривалих проєктів з особливим акцентом на транскордонних зв’язках для побудови інтегрованого енергетичного ринку, який забезпечує постачання в дусі солідарності. Структура транс’європейських енергетичних мереж (TEN-E) допомогла створити стійкішу європейську газову інфраструктуру, яка дає змогу диверсифікувати постачання. Після того, як поточні проєкти спільного інтересу будуть реалізовані, усі держави-члени та сусідні країни матимуть доступ щонайменше до трьох джерел газу або до світового ринку ЗПГ. Зберігання газу є ключовим для підвищення безпеки постачання. Запропонований план передбачає підтримку, зокрема фінансову, проєктів, спрямованих на збільшення потужностей для зберігання газу, щоб забезпечити підвищений рівень готовності та реагування на ризики його постачання. Пріоритетним визначено також розвиток газової інфраструктури, щоб імпортувати достатню кількість ЗПГ від неросійських постачальників. Це передбачає інвестування 10 млрд євро в розвиток мережі терміналів імпорту ЗПГ, трубопроводів для підключення недостатньо використовуваних терміналів імпорту ЗПГ до мережі ЄС, а також реверсування потоків до 2030 року. Заходи з підвищення взаємозв’язку регіональних ринків електроенергії та спроможності електромереж прийняти більше енергії з відновлюваних джерел також передбачено планом REPowerEU. До 2030 року для розвитку електричної мережі необхідно додатково 29 млрд євро, щоб зробити її придатною для збільшення використання та виробництва електроенергії. Усі відповідні проєкти вже введено до 5-го списку проєктів спільного інтересу ЄС.

2. Національні реформи та інвестиції в енергетичний сектор. Хоча більшість цілей і завдань є загальноєвропейськими, виконання багатьох заходів залишається за державами-членами й потребує цілеспрямованих реформ та інвестицій. План закликає національні уряди прийняти необхідні закони та запропонувати механізми підтримки реалізації заходів, визначених планом REPowerEU. Єврокомісія пропонує державам-членам додати до своїх чинних Планів відновлення та забезпечення стійкості (The Recovery and Resilience Plans) окремий розділ із заходами досягнення цілей REPowerEU щодо диверсифікації постачань енергії та зменшення залежності від викопного палива.

3. Фінансування плану. Щоб мобілізувати фінансування для покриття короткострокових інвестиційних потреб REPowerEU, Комісія пропонує внести зміни до законодавства, чинних програм та механізмів фінансування проєктів на рівні ЄС. Зокрема, запропоновано внести зміни до Регламенту відновлення та фінансування (the Recovery and Facility Regulation), Системи торгівлі викидами (the Emissions Trading System). Також державам-членам рекомендують скористатися більшою гнучкістю передавання ресурсів, виділених їм відповідно до Регламенту загальних положень (Common Provisions Regulation ЕС) та Стратегічних планів спільної аграрної політики (CAP strategic plans). У рамках функціонування Фондів політики гуртування (Cohesion policy funds) ЄС підтримуватиме проєкти з декарбонізації та зеленого переходу на суму до 100 млрд євро. Комісія запропонує гнучкий інструмент, щоб допомогти державам-членам мобілізувати приватні інвестиції, та до кінця 2022 року врегулює прискорення розробки й відшкодування вартості проєктів з енергоефективності та відновлюваних джерел за допомогою стандартних схем відшкодування. Держави-члени можуть розглянути інструменти оподаткування для підтримки цілей REPowerEU. Так, запропоновано знизити/звільнити від оподаткування купівлю та використання електричних і водневих транспортних засобів, зменшити податкові вирахування, пов’язані з енергозбереженням, і поступово припинити екологічно шкідливі субсидії. Комісія вже запропонувала зміни до Директиви про оподаткування енергії (the Energy Taxation Directive), які сприяють цілям плану.

4. Посилення готовності до кризових ситуацій. Європа має бути готовою до серйозних перебоїв постачання. Треба підготуватися до ризику того, що без наступних заходів у найближчі місяці сховища не будуть достатньо заповнені для зими. Отже, разом із прийняттям змін до законодавства, що регламентує терміни та обсяги накопичення природного газу, Єврокомісія закликає держави-члени:

• запровадити систему повідомлень про економію (the EU Save Energy Communication). Заощаджений за короткий термін газ можна буде використати, зокрема, для поповнення підземних сховищ перед осінньо-зимовим періодом 2022/2023;

• оновлювати свої плани дій у надзвичайних ситуаціях, беручи до уваги рекомендації, що містяться в огляді готовності Єврокомісії;

• запропонувати операторам транспортних систем прискорити технічні заходи, що можуть збільшити пропускну здатність зворотного потоку із заходу на схід до осінньо-зимового періоду 2022/2023;

• укласти відкриті двосторонні домовленості про солідарність між сусідніми країнами.

Чинна законодавча база ЄС вже передбачає, що в разі надзвичайної ситуації держави-члени можуть вимагати від сусідніх держав-членів заходів солідарності. Єврокомісія підготує рекомендації щодо визначення критеріїв пріоритетності незахищених клієнтів, зокрема в промисловості, забезпечення газом яких матиме пріоритетне значення в межах механізмів солідарності.

Комісія також сприятиме створенню скоординованого плану ЄС стосовно скорочення попиту з добровільними заходами, готовими активуватися до фактичного виникнення надзвичайної ситуації. Цей план міститиме добровільні ринкові заходи, спрямовані на скорочення споживання підприємствами і, таким чином, гарантуватиме пріоритетність забезпечення захищених споживачів. Окрім того, Комісія переглядає плани готовності держав-членів до ризиків в електроенергетиці (Risk Preparedness Plans), щоб мінімізувати вплив потенційних перебоїв з газом на виробництво електроенергії.

REPowerEU є черговим прикладом формування та реалізації стратегії трансформації економіки й енергетичного сектора для досягнення кліматичної нейтральності континенту та здійснення технологічної революції у виробництві та використанні енергії. Заходи у сфері енергетичної безпеки, зокрема зниження залежності ЄС від постачання енергоресурсів з рф, цілковито узгоджуються з раніше ухваленими стратегічними рішеннями щодо здійснення чистого енергетичного переходу.

Підсумовуючи вищезазначене можна виокремити такі цілі REPowerEU, що спряють зниженню залежності від російського газу:

• повне зменшення залежності до 2027 року (€310 млрд відповідно потреби Fit for 55 та €210 млрд до 2027 року);

• потенційна економія на імпорті викопних видів палива (€80 млрд на імпорті газу, €12 млрд на імпорті нафти, €1,7 млрд на імпорті вугілля);

• зменшення на 30% споживання газу (~110 млрд куб. м);

• збільшення на 20 млн тон (10 млн тон за рахунок імпорту) відновлюваного водню до 2030 року;

• збільшення на 45% кінцевого споживання відновлювальних джерел енергії;

• підвищення на 13% енергоефективності;

• виробництво до 35 млрд куб. м біогазу та біометану.

Визначені цілі будуть реалізовуватися через заходи різного строку дії шляхом внесення змін до законодавства та виділення необхідних коштів.

Зокрема, короткострокові заходи (приблизно 2022-2023 роки):

• додаткове постачання зрідженого природного газу (50 млрд куб. м) і трубопроводного газу (10 млрд куб. м);

• продовження роботи вугільних електростанцій (знижує потребу у природному газу на 24 млрд куб. м), необхідні інвестиції в розмірі €2 млрд.;

• продовження роботи атомних електростанцій (знижує потребу у природному газу на 7 млрд куб. м);

• економне споживання енергетичних ресурсів житловим фондом (знижує потребу у природному газу на 9 млрд куб. м);

• заходи ЄС щодо попиту на енергоресурси (економія до 10 млрд кубометрів);

• згортання промисловості (як надзвичайний захід).

Середньострокові заходи (приблизно до 2027 року):

• нова LNG- та трубопровідна інфраструктура (необхідні інвестиції в розмірі €10 млрд);

• додаткові інвестиції в електромережі та системи зберігання енергії (€39 млрд);

• використання біомаси для виробництва електроенергії (заміщення до 1 млрд куб. м; необхідні інвестиції в розмірі €2 млрд);

• енергоефективність і теплові насоси (заміщення 37 млрд куб. м, необхідні інвестиції в розмірі €56 млрд);

• будівництва вітростанцій та встановлення сонячних панелей (заміщення 21 млрд куб. м, необхідні інвестиції в розмірі €86 млрд);

• виробництво біометану (заміщення 17 млрд куб. м, необхідні інвестиції в розмірі €37 млрд);

• зменшення використання в промисловості (до 12 млрд кубометрів, необхідні інвестиції в розмірі €41 млрд).

Довгострокові заходи (приблизно після 2027 року):

• відновлюваний водень (потрібно 27 млрд кубометрів, необхідні інвестиції в розмірі €27 млрд).

REPowerEU демонструє високий рівень амбіцій та вимагає від держав- членів ЄС зусиль щодо структурної трансформації енергетичного сектора. План стимулює країни, учасників енергетичних ринків та кінцевих споживачів досягати нової якості у сфері енерговикористання. Водночас REPowerEU формує майбутні засади енергетичної незалежності від агресивних постачальників енергоресурсів.

Для України REPowerEU надає механізми та способи повноцінної інтеграції енергетичного сектора країни до спільного енергетичного ринку ЄС та системи забезпечення солідарної енергетичної безпеки. На цьому шляху необхідно створити умови, щоб учасники внутрішнього енергетичного ринку України чітко усвідомлювали правила ринку ЄС, та заохотити їх до виконання цих правил. Іншим викликом є необхідність технологічної модернізації енергетичного сектора країни, що потребуватиме значних інвестицій і стабільності економічної політики.

Позиція та бачення Європейської Комісії щодо повоєнного відновлення зафіксована у комюніке «Ukraine Relief and Reconstruction» від 18 травня 2022 року. Як випливає з самої назви, ЄК чітко розділяє негайну допомогу під час війни (relief) та відбудову після війни (reconstruction). Для цілей нашого аналізу релевантним є другий елемент - відбудова України.

Цілями плану відбудови України мають бути:

• відбудова країни від наслідків війни;

• створення основ для вільної та процвітаючої країни, що заснована на європейських цінностях, глибоко інтегрована в європейську та світову економіку;

• підтримка України на шляху до ЄС.

Відбудова України має складатись з чотирьох елементів:

1. Відбудова країни, зокрема інфраструктури, медичних послуг, житла та шкіл, а також цифрової та енергетичної стійкості відповідно до найновіших європейських політик та стандартів.

2. Подальша модернізація держави та її інституцій для забезпечення належного врядування та поваги до верховенства права шляхом надання підтримки адміністративного потенціалу та технічної допомоги, у тому числі на регіональному та місцевому рівнях.

3. Реалізація структурного та регуляторного порядку денного з метою поглиблення економічної та соціальної інтеграції України та її народу з ЄС відповідно до її європейського шляху.

4. Підтримка відновлення економіки та суспільства України, сприяючи сталій та інклюзивній економічній конкурентоспроможності, сталій торгівлі та розвитку приватного сектору, водночас сприяючи зеленій та цифровій трансформації країни.

На думку Єврокомісії, процес відбудови має спиратись на принципи авторства України, співпраці та стратегічного партнерства з ЄС. Так, Єврокомісія очікує, що план відбудови представить сама Україна для схвалення на двосторонній платформі. Тому, на відміну від України, Європейська Комісія не пропонує секторальних завдань чи стратегічних проєктів. Як і Україна, Єврокомісія хоче бачити тісний зв’язок процесу відбудови із широким порядком денним реформ.

З точки зору тривалості процесу відбудови, ЄК передбачає, що відповідні заходи будуть здійснюватися «понад десятиліття».

Таким чином, ЄК сформувала своє бачення повоєнного відновлення як системного процесу, що включає відбудову від наслідків війни, модернізацію держави, проведення широкого спектру євроінтеграційних реформ та підтримку середньострокового розвитку економіки та суспільства.

У цілому, можна зробити висновок, що і влада України, і міжнародні партнери мають доволі спільне бачення повоєнного відновлення України, яке включає не лише подолання прямих наслідків війни (наприклад, відбудову мостів чи будівель), але й комплексний план (стратегію) розвитку держави в середньостроковій перспективі. Окрім того, їх об’єднує розуміння поділу процесу відновлення на три етапи.

7.4.