ПІДГОТОВЧІ ЗАХОДИ З ВІДНОВЛЕННЯ ЕНЕРГЕТИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ

Створена Указом Президента 266/2022 Національна рада з відновлення України від наслідків війни має три основні завдання:

• розроблення плану заходів з післявоєнного відновлення та розвитку;

• визначення та напрацювання пропозицій щодо пріоритетних реформ, прийняття та реалізація яких є необхідними у воєнний і післявоєнний періоди;

• підготовка стратегічних ініціатив, проектів нормативно-правових актів, прийняття і реалізація яких є необхідними для ефективної роботи та відновлення України у воєнний і післявоєнний періоди.

Виходячи із використання понять післяєвоєнне «відновлення» та «розвиток», а також поділу на «воєнний» та «післявоєнний» періоди можна зробити висновок, що наразі держава розуміє під відновленням як власне подолання наслідків війни (включаючи післявоєнне відновлення), так і стратегічний розвиток після війни. Саме в такому ключі і відбулась презентація на Конференції з питань відновлення України в Лугано 4-5 липня 2022 року проекту Плану відновлення України на 10 років. Серед представлених національних програм було презентовано програму «Енергетична незалежність та зелений курс» обсягом $130 млрд. Програмою передбачається розвиток у двох напрямках - Посилення стійкості інтегрованої енергосистеми (~$14 млрд) та Підтримка зеленого енергетичного переходу ЄС (~$114 млрд). В напрямку посилення стійкості інтегрованої енергосистеми вбачається необхідним:

• розширення міжсистемних зв’язків із ENTSO-E (~$0,6 млрд);

• створення запасів нафти та нафтопродуктів більше ніж на 30 днів (~$1,2 млрд);

• поповнення запасів газу (~$5 млрд);

• забезпечення постачання/зберігання природного газу для ЄС та України (наприклад, розширення терміналу зрідженого природного газу в Свіноусьце/ Гданську та/або імпорту з Туреччини/ Італії/ Німеччини) (~$0,7 млрд);

• розширення нафтопереробних потужностей після війни (відбудова Кременчуцького НПЗ, будівництво нового НПЗ та нафтопроводу Броди- Адамова Застава) (~$2,5 млрд);

• будівництво інфраструктури нафтопродуктів з ЄС та безпечні сховища (~$0,7 млрд);

• модернізація газотранспортної системи та газорозподільчих мереж (~$2,5 млрд);

• відбудова пошкоджених енергетичних об’єктів, включно з Кременецькою ТЕЦ, Чернігівської ТЕЦ та Охтирською ТЕЦ (~$0,6 млрд).

У напрямку підтримки зеленого енергетичного переходу ЄС необхідно:

• будівництво 5-10 ГВт потужностей відновлювальних джерел енергї та ~3,5 ГВт потужностей ГЕС та ГАЕС (може бути вища потужність, в залежності від потенційного експорт (~$15 млрд);

• підвищення потужності атомної генерації (подовження терміну експлуатації, дотримання вимог безпеки, підвищення коефіцієнту використання встановленої потужності (КВВП) і добудова 2 ГВт на Хмельницькій АЕС) (~$14 млрд);

• розвиток виробництва біопалива (біоетанол, біодизель, біометан) з агропродукції та відходів (~$4,2 млрд);

• створення неповного циклу ядерного виробництва (екологічний видобуток урану, завод з виробництва ядерного палива, сховище використаного ядерного палива) (~$1,3 млрд);

• збільшення видобутку газу з існуючих родовищ та щільних порід (за виключенням шельфу Чорного моря ~$11 млрд) (~$18 млрд);

• будівництво 1,5-2 ГВт потужностей пікової та напівпікової генерації та 0,7-1 ГВт систем накопичування енергії (~$2,8 млрд);

• локалізація виробництва обладнання для відновлювальних джерел енергії (вітрові вежі, трансформатори, електролізери, батареї) (~$2 млрд);

• будівництво ~15 ГВт електролізерів (~$7 млрд);

• розвиток водневої інфраструктури для під'єднання місць виробництва водню до споживачів в Україні та за кордоном (~$2 млрд);

• будівництво більше 30 ГВт потужностей відновлювальних джерел енергії для виробництва водню (~$38 млрд);

• будівництво розумних мереж (smart grids) (~$5-10 млрд).

Війна в Україні завдала величезних руйнувань енергетичній інфраструктурі країни, залишивши тисячі людей без світла та тепла. Чимала частина енергогенеруючих підприємств, включно з найбільшою атомною електростанцією Європи - Запорізькою АЕС, опинилася в руках загарбників. Налагодження нормальної роботи галузі та її модернізація потребуватиме багато часу і значних інвестицій.

Поточна ситуація вимагає «швидкого ремонту» - швидко підключати людей до енергозабезпечення і повертати їм можливість отримувати газ і електрику.

У широкому сенсі постає питання, що у майбутньому Україна не потребує тієї структури енергетичної системи, яка є зараз. Вже давно говорилось, що її треба змінювати, реформувати, відмовлятися від природного газу, максимально переводити міста, містечка на електроенергію та біопаливо. І після війни є можливість скористатись саме таким підходом.

Також, зважаючи на те, що внаслідок війни в країні втрачено чимало шахт, генерації теплової енергії, можна розглядати варіант відновлювати теплову генерацію в іншому вигляді, ніж в тому як вона існувала до цього.

Важливо, щоб сама реформа енергетичного сектору враховувала безпековий фактор, розглядаючи варіанти прокладки, наприклад, ліній електропередач з урахуванням можливої військової загрози, ракетних ударів. Треба інвестувати в будівництво надсучасного обладнання, яке має враховувати такі ризики.

25 жовтня 2022року у Берліні відбулася конференція з відбудови України на якій більше говорили про термінові потреби країни. Вони оцінюються в $38 млрд бюджетного дефіциту та $17 млрд так званого Fast Recovery Plan. Концепт останнього - термінова відбудова найбільш критичних об’єктів: транспортна, енергетична інфраструктура та школи й лікарні.

Напередодні очільниця Єврокомісії фон дер Ляєн та канцлер Німеччини Шольц на правах співорганізаторів Берлінської конференції опублікували спільну статтю, [2], в якій анонсували створення координаційної платформи для донорів відбудови України.

Очільниця Єврокомісії заявила, що цей механізм потрібно створити вже найближчими місяцями - до кінця 2022-го або на початку 2023 року. У майбутньому ці координаційна платформа має стати основою для «Плану Маршалла XXI століття», як охарактеризували його фон дер Ляєн та Шольц. До ініціативи мають долучитися не лише країни Європи, а й учасники G7 та інші бажаючі.

Але поки що платформа виконуватиме, ймовірніше, функції «фінансового Рамштайну» - майданчику для регулярних зустрічей союзників України, де будуть обговорюватися її термінові грошові потреби з поступовим переходом до середньострокових задач.

Учасники конференції спиралися на опубліковану Світовим банком на початку вересня оцінку збитків України: $349 млрд станом на 1 червня, однак з уточненням, що для відбудови на першому етапі в півтора-три роки країна потребуватиме лише $105 млрд. Це утричі менше, ніж передбачає план, представлений у м. Лугано, (Швейцарія). Тож основними цифрами, які звучали під час публічних дискусій на берлінській конференції, були $2-4 млрд на місяць, які потрібні Україні наступного року, щоб покрити дефіцит держбюджету.

Зважаючи на інтенсивні обстріли критичної інфраструктури України країни «Великої сімки» (США, Канада, Великобританія, Франція, Німеччина, Японія та Італія) 4 листопада 2022 року створили координаційний механізм G7, щоб допомогти Україні ремонтувати та захищати її енергетичну і водну інфраструктуру [3]. В той же час ці країни активно почали надавати різні системи ПРО та ППО.

13 грудня 2022 року у Парижі відбулася міжнародна конференція «Солідарність з українським народом». Мета Паризької конференції - запровадити оперативний механізм координації, щоб у режимі реального часу реагувати на потреби України. Головне питання конференції - підтримка Україну взимку, ураховуючи пошкоджену російськими обстрілами інфраструктуру. Міжнародні партнери визначилися із підтримкою в 5 ключових секторах: доступ до енергії, доступ до води, агропродовольство, охорона здоров’я та транспорт. Під час конференції вдалося зібрати близько $1 млрд на підтримку. З них половина - грантові кошти. Друга половина - товари, роботи, кредити. На основі даної конференції створено платформу, яка узагальнюватиме інформацію про потреби України та забезпечить механізм взаємодії. Було ініційовано програму заміни 50 млн ламп розжарювання на нові LED-лампи для того, щоб заощадити 1 ГВт. Під час конференції відбувся «Форум із економічної стійкості та відбудови України» та низка інших заходів за участю представників профільних міністерств України.

У довоєний час Україна утримувала лідерство у створенні однієї з найбільших енергосистем Європи, яка розвивалася протягом останніх 100 років - із понад 56 ГВт загальної встановленої потужності та 9,6 ГВт відновлюваної енергії.

Відновлення енергосистеми країни має базуватися на електрифікації та мінімізації використання газу, міжнародних електричних стандартах (IEC), інноваційних технологіях (розумні мережі, відновлювані джерела енергії, малі модульні реактори, акумуляторні батареї, водень), розвитку електроенергетики країни.

Що стосується розподільчої мережі України, наразі потрібні кабелі та дроти, трансформатори, модульні підстанції, підтримка операторів систем розподілу - особливо в пост-окупаційних містах, таких як Херсон і Харків.

З точки зору реконструкції системи передачі та генерації сьогодні понад 40% підстанцій і високовольтних ліній потребують ремонту, близько 100 силових трансформаторів потребують заміни та нових високовольтних ліній.

Що стосується зеленого переходу України, то в поточній ситуації важко обговорювати декарбонізацію, розумні мережі тощо через жахливу ситуацію з енергопостачанням в країні. З довгострокової перспективи для модернізації енергетичного сектору України відповідно до стандартів ЄС може знадобитися близько десяти років. У рамках цієї трансформації ми можемо побачити модернізацію ядерного сектору України та більшу залежність від відновлюваних джерел енергії, при цьому Україна знову стане основним експортером енергії до Європи.

Література до розділу:

1. Layne Philipson, Katherine Lawlor, Karolina Hird, George Barros, Angela Howard, and Frederick W. Kagan. Russian offensive campaign assessment. URL: https://www.understandingwar.org/backgrounder/ russian-offensive-campaign-assessment-august-8 (дата звернення 30.01.2023)

2. Von Der Leyen U., Scholz O. Ein Marshallplan fur die Ukraine, Frankfurter Allgemeine Zeitung, 23.10.2022. URL: https://www.faz.net/aktuell/politik/ausland/ukraine-wiederaufbau-scholz-und-von- der-leyen-wollen-marshallplan-18408678.html (дата звернення 27.01.2023)

3. G7 Foreign Ministers' Statement, 4.11.2022. URL: https://www.auswaertiges-amt.de/en/newsroom/ news/g7-foreign-ministers-statement/2561876 (дата звернення 30.01.2023)