ВПЛИВ ВІЙНИ НА АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

В 2022 році, з початку вторгнення росії до України, досить сильно постраждала вся економічна система українського АПК. Зміни відбулись не лише в торгівлі агропродовольчою продукцією, а вздовж усього ланцюга: від полів до експортних ринків.

• фізичне зменшення посівних площ 2022 року щонайменше на 25% від звичайного обсягу сільськогосподарських угідь, які засівались кожного року, через те, що деякі регіони знаходяться під окупацією, а частина полів замінована і непридатна до обробки найближчим часом. Частиною даної проблеми є масштабні крадіжки зерна росією з окупованих територій України (уже близько 600 тис. т) з наступними спробами його продажу;

• розбалансований внутрішній ринок через відсутність повноцінного експорту та імпорту. Подорожчання всіх складових виробництва, від пального до насіння, та незрозумілі перспективи збуту вирощеної продукції за конкурентною ціною через заблоковані порти;

• руйнування інфраструктури (елеваторів, портових терміналів) і логістики та значне подорожчання логістики як всередині країни, так і міжнародних перевезень. На прикладі зернових можна сказати, що через відсутність морських шляхів експорту логістичні витрати на тонну зерна зросли приблизно в 5 разів із довоєнних часів, що призводить до значного підвищення кінцевої ціни української продукції на світових ринках;

• найбільша проблема експорту - фізична обмеженість ринків збуту; насамперед маємо зазначити суттєве зменшення фізичних обсягів експорту через проблеми з логістикою, відповідно і значне зменшення валютних надходжень від продажу продукції АПК за останні місяці. Фактично найбільшою проблемою в експорті сьогодні є значна обмеженість доставляти зернові нашим традиційним покупцям, наприклад, в Азії чи країнах Близького та Середнього Сходу. Власне, і експорт до країн ЄС теж не проста задача зараз.

За цей період український агросектор зазнав значних збитків у земельних, економічних, виробничих, технічних та людських ресурсах.

За даними KSE загальні збитки від війни в сільському господарстві України сягнули 4,3 млрд дол. США станом на 17.06.2022. Підраховуючи загальну 187

суму збитків Експерти KSE Institute спільно з Мінагрополітики України включили до загальної суми збитки за пошкодження земель, нерухомого майна, сільськогосподарських угідь, меліоративної водогосподарської інфраструктури, сільськогосподарської техніки, паливно-мастильних матеріалів, поголів’я тварин, та інших активів аграріїв [1].

Складно прогнозувати розвиток ситуації в умовах активних бойових дій на частині території країни та за тимчасової окупації іншої частини областей. Сказати тут можна лише одне: чим далі триває агресія і війна росії проти України, тим складнішою стає ситуація для українського АПК і світових ринків, які щодалі виходять з рівноваги.

І тут надзвичайно важливими є технологічні компанії, адже саме їхні розробки рухають світовий аграрний сектор уперед і дають можливість збільшувати врожайність, розробляти нові підходи у вирощуванні тих чи інших культур, шукати інноваційні шляхи адаптації сектору до кліматичних змін і багато іншого. Робота таких компаній - це не лише про забезпечення продовольчої безпеки, але й сталого розвитку всіх взаємопов’язаних екосистем.

Зростання світових цін на продовольство - це не тільки проблема голоду в окремих країнах. Це й проблема геополітична, тому що суттєво зростає ризик соціальних протестів, зміни влади, локальних конфліктів. В цьому контексті угода щодо відновлення експорту зерна з України має позитивні наслідки для імпортерів зерна, світової економіки і також для економіки України. За умови, що потужності портів «Одеса», «Чорноморськ» та «Південний», які були зафіксовані в угоді, будуть використані принаймні на довоєнному рівні, експорт зерна може більше ніж подвоїтись порівняно з поточними обсягами перевалки наземними шляхами, сягнувши майже 5 Мт на місяць - близько до довоєнного рівня.

Інший важливий фактор для економіки - врожай наступного року. Тривалий експорт портами допоможе розвантажити елеватори для зберігання зерна від майбутнього врожаю. Це разом із збільшенням доходів від експорту дозолить аграріям розширити посівні площі за рахунок північних регіонів, які були заміновані під час посівної цього року. Таким чином врожай зернових наступного року може зрости 15%. Для порівняння, до розблокування портів ми очікували зниження врожаю на 10% р/р, через брак коштів на посівну та потужностей для зберігання.

Таким чином, за умови безперебійного виконання угоди, експерти оцінюють її загальний влив на зростання економіки на рівні 5,0 відсоткових пунктів. При цьому очікують прискорення інфляції на 3% відсоткових пунктів, адже пожвавлення експорту зерна сприятиме відновленню внутрішніх цін, що з часом відобразиться на цінах на борошно та хліб. При цьому ризики виконання угоди залишаються високими, адже вона діє 120 днів з можливістю пролонгації, на що росія може не дати згоди. Також можуть бути затримки кораблів при інспекції чи порушення гарантій безпеки.

Роль України як одного з гарантів світової продовольчої безпеки та надійного експортера зернових є незаперечною, а дії уряду свідчать про відданість глобальним зобов’язанням України у відповідній сфері, наголошується у заяві Міністерства закордонних справ України щодо надання гуманітарної допомоги Ефіопії та Сомалі. «Україна висловлює підтримку діяльності Всесвітньої продовольчої програми, яка здійснює системну роботу з організації доставки зерна та його подальшого розподілення в районах, які потерпають від голоду», - наголошується у заяві. У міністерстві також виділили роль Франції та Німеччини, які вирішили приєднатися до української ініціативи та покрити витрати, пов'язані з фінансуванням доставки гуманітарного вантажу до цих африканських країн.

Кабінет Міністрів України виділив Державній службі з надзвичайних ситуацій 420 млн грн для надання гуманітарної допомоги Ефіопії та Сомалі. Згідно з Постановою №1040 від 16 вересня, уряд виділив Міністерству внутрішніх справ (для Державної служби з надзвичайних ситуацій) 420 млн грн для відшкодування вартості зерна пшениці (не нижче 3 класу) у кількості до 50 тис. метричних тон із метою надання гуманітарної допомоги.

Очікуємо, що за 2022 рік ВВП України скоротиться на третину і лише частково нівелює ці втрати протягом 2023-2024 років. Зрозуміло, що такі втрати цього року зумовлені ефектами війни: прямими втратами інфраструктури, руйнуванням підприємств, блокуванням морських портів, низьким попитом у більшості секторів, значною міграцією, суттєвою втратою людського потенціалу.

Очікуємо, що вплив цих факторів буде досить вагомими до кінця цього року і відновлення у наступні роки буде зумовлюватися насамперед зниженням безпекових ризиків. Водночас, враховуючи значні втрати виробничого та людського потенціалу та все ще високі безпекові ризики - темпи відновлення у 2023-2024 роках становитимуть близько 5-6% на рік.

Сьогодні світ говорить про можливість «українського економічного дива» - що відбувається при стратегії розвитку в основі якої завершення ліберальних реформ, завершення приватизації, впровадження ліберальної податкової системи, яка має знищити економічну базу корупції; завершення дерегуляції, створення компактної сервісної держави, інноваційне зростання, діджиталізація традиційних секторів, інтеграція в світові ланцюги, а найголовніше - це розвиток людського капіталу. Саме це все є головним в «українському економічному диві» та стає базою економічного зростання.

Передумовами «українському економічному диву» мають бути обов’язковими:

• «парасолька безпеки» від потужних країн, яка дозволить спрямувати основні сили на розвиток;

• бажання критичної маси громадян не жити більше по-старому, жити по- новому;

• верховенство права. Повне перезавантаження судової системи;

• економічна свобода. (У 2022 році Україна 130-та в світі за рейтингом економічної свободи);

• значні (макро) інвестиції. Внутрішні і зовнішні, приватні і публічні.

А також реалізація стратегічних завдань агропромисловим комплексом України, зокрема:

• активізація інтересу іноземних інвесторів до галузей, пов'язаних з виробництвом продовольства, що призведе до зростання інвестиційних вкладень в економіку регіонів України;

• залучення у світову систему поділу праці, розвиток виробництв з високою часткою доданої вартості;

• створення умов для диференціації структури експорту, тобто зменшення залежності експорту від кон'юнктури світових сировинних ринків, збільшення частки експорту товарів з високою доданою вартістю;

• інтегрування в систему міжнародних транспортних коридорів, що призведе до збільшення логістичних можливостей зовнішньої торгівлі і географічної диверсифікації експорту;

• створення сприятливих економічних, фінансових та правових умов для підприємницької та іншої діяльності господарюючих суб'єктів - учасників зовнішньоекономічних відносин;

• оптимізація структури експортно-імпортної діяльності;

• формування на міжрегіональному рівні гнучких механізмів товарних потоків, взаємних платежів і розрахунків, реалізації інвестиційних проектів і програм соціально-економічного розвитку.

Глобальна економіка - це складний організм, в якому Україна вже відіграє важливу роль. І зупинити серйозні негативні процеси, викликані такою ситуацією, як війна в Україні, просто і швидко не вийде. Однак, однозначним є факт: чим скоріше Україна переможе і відкине агресора за межі своєї території, тим скоріше почнеться відновлення світової економіки. Адже одним із рушійних чинників, що впливають на рівень світового прогресу і розвиток економіки будь-якої країни, є міжнародна економічна співпраця. Активізація розвитку міжнародних економічних зв’язків сприяє економічному зростанню країн світової співдружності, підтримці та зміцненню мирних взаємовідносин, зниженню міжнародної напруги та утворенню системи міжнародної безпеки.

8.2.