ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ВІЙНИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ФІНАНСОВУ ПОЛІТИКУ ДЕРЖАВИ

Вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року завдало великої шкоди українській економіці. Загарбник зосередився на знищенні промисловості на південному сході, пошкодженні посівів, руйнуванні енергосистеми та блокуванні експорту з морських портів України.

Таблиця 2.1

Прямі збитки від війни за типом майна

Джерело: офіційні дані [1]

У результаті російської військової агресії валовий внутрішній продукт України у 2022 році знизився більше, ніж на 30 відсотків.

Рис. 2.1. Динаміка ВВП України

Джерело: офіційні дані [2; 3], 2022 — прогноз

Крім оборонної промисловості, по якій російські ракети вразили насамперед, найбільше постраждала металургія, яка до війни була основною експортною галуззю України. Були зруйновані другий і третій за величиною сталеливарні заводи країни «Ілліч» і «Азовсталь», розташовані в окупованому південно-східному місті Маріуполь. Інші великі сталеливарні заводи, розташовані в прифронтових районах, були змушені скоротити виробництво через ракетні удари і блокаду морських портів.

Енергетичний сектор був ще однією головною метою москви. Найбільший в Україні нафтопереробний завод, розташований у місті Кременчук, був знищений російськими ракетами в березні 2022 р. разом із великими резервуарами з пальним по всій країні. У листопаді росія завдала удару також по об’єктах газовидобутку.

Сільськогосподарський сектор України також зазнав серйозної шкоди, оскільки великі ділянки орних земель перетворилися на мінні поля, а десятки зерносховищ по всій країні були знищені. Фермери втратили доступ до кредитів, насіння і добрив, а на окупованих територіях їхній урожай був розграбований. На експорт сільськогосподарської продукції також вплинула блокада морських портів України. Зрештою росія погодилася розблокувати лише три морські порти України відповідно до угоди про зерновий коридор від серпня 2022 року, укладеної за посередництва Туреччини та Організації Об’єднаних Націй.

Джерела фінансування економіки України в умовах війни

Такі величезні втрати призвели до різкого зниження доходів бюджету. Тим часом, видатки на оборону зросли на 818% і становили колосальні 42% загальних бюджетних видатків із січня по листопад 2022 року.

Рис. 2.2. Видатки державного бюджету України за функціями держави, млрд грн

Джерело: офіційні дані [4; 6]

Економіка не витримала б такого удару, якби не безпрецедентна іноземна допомога, переважно зі Сполучених Штатів та Європейського Союзу.

Рис. 2.3. Додаткове фінансування державного бюджету з 24.02.2022

Джерело: офіційні дані на 14.12. 2022 [4; 6; 7]

На іноземні гранти припадало 23% доходів бюджету України у 2022 році (за даними Міністерства фінансів України). Міжнародна фінансова допомога з 24 лютого до 20 грудня перевищила 30 мільярдів доларів, цифра немислима до війни.

У 2023 році Україна ще більше покладатиметься на міжнародну допомогу, як для захисту себе, так і для підтримки на плаву своєї скаліченої економіки. Україна очікує, що міжнародна фінансова допомога цьогоріч зросте до 38 млрд доларів, з яких 18 млрд євро (19,64 млрд доларів) має внести ЄС, щонайменше 9,9 млрд доларів - США, а решту - головним чином міжнародні фінансові інституції, включно з Міжнародним валютним фондом (МВФ).

Рис. 2.4. Головні донори державного бюджету України, млрд дол.

Джерело: офіційні дані [4; 7]

Україна вже отримала перші 3 млрд євро (3,27 млрд доларів) від ЄС.

Рис. 2.5. Джерела додаткового фінансування державного бюджету України під час війни, кумулятивно, млрд дол.

Джерело: офіційні дані [4; 7]

Точні потреби України залежатимуть від перебігу війни. Українська влада та міжнародні фінансові інституції досі виявляли обережний оптимізм, сподіваючись, що війна закінчиться 2023 року. Національний банк України в жовтні 2022 року прогнозував, що ВВП України зросте на 4 відсотки, якщо війна закінчиться до середини 2023 року, а на 2 відсотки, якщо війна триватиме довше. У листопаді МВФ прогнозував 1-відсоткове зростання на 2023 р.

Також, серед основних ускладнень на 2023 рік і далі буде повторне працевлаштування кількох мільйонів кваліфікованих робітників, які виїхали за кордон або стали внутрішньо переміщеними особами, оскільки очікується, що більшість із них повернеться додому після війни, а також відбудова зруйнованої промисловості та інфраструктури України.

За оцінками ООН, кількість українських біженців тільки в Європі становить понад вісім мільйонів осіб за довоєнного населення близько 40 мільйонів осіб.

Україна сподівається використати заморожені Західною стороною російські активи, що оцінюються в кілька сотень мільярдів доларів, для потреб відновлення.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн повідомила в листопаді 2022 року, що ЄС шукає механізми для покриття частини потреб України у відновленні за рахунок заморожених 300 мільярдів євро (327,29 мільярда доларів) резервів Центрального банку росії та 19 мільярдів євро 45

(20,73 мільярда доларів) коштів російських олігархів.

Україна також буде залучати як інституційних, так і приватних інвесторів, якщо її процес вступу до ЄС продовжиться після того, як у червні цього року країна отримала офіційний статус кандидата в члени ЄС. Європейський Союз оцінить прогрес України щодо вимог вступу восени 2023 року.

Стан державного та гарантованого державою боргу України

На 31 грудня 2022 року за даними Міністерства фінансів України державний та гарантований державою борг становив 4071,68 млрд грн або 111,34 млрд дол. США, в тому числі: державний та гарантований державою зовнішній борг - 2610,95 млрд грн (64,12% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або 71,40 млрд дол. США; державний та гарантований державою внутрішній борг - 1460,74 млрд грн (35,88%) або 39,95 млрд дол. США.

Державний борг України становив 3715,12 млрд грн (91,24% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або 101,59 млрд дол. США. Державний зовнішній борг становив 2325,43 млрд грн (57,11% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або 63,59 млрд дол. США. Державний внутрішній борг становив 1389,69 млрд грн (34,13% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або 38,00 млрд дол. США.

Рис. 2.6. Державний та гарантований державою борг України з 2009 по 2022 рр. (млн дол. США)

Джерело: офіційні дані [8]

Гарантований державою борг України становив 356,56 млрд грн (8,76%) або 9,75 млрд дол. США, в тому числі: гарантований державою зовнішній борг - 285,52 млрд грн (7,01%) або 7,81 млрд дол. США; гарантований державою внутрішній борг - 71,05 млрд грн (1,75%) або 1,94 млрд дол. США.

Рис. 2.7. Динаміка співвідношення державного боргу до ВВП

Джерело: офіційні дані [8]

При умові отримання за підсумками 2022 року ВВП в розмірі 140 млрд дол. співвідношення державного боргу до ВВП на початок 2023 року зросте до 79%.

Також можна прогнозувати зростання витрат з обслуговування державного боргу.

У будь-якому разі Україна протягом 2023 року буде в значній мірі покладатися на зовнішню фінансову допомогу.

Таблиця 2.2

Помісячні платежі за державним боргом у 2023 році за діючими угодами станом на 01.01.2023

Джерело: офіційні дані [7]

Стан банківської системи та грошово-кредитного ринку

Одразу ж після вторгнення Україна швидко адаптувала грошово-кредитну та валютну політику для збереження фінансової та курсової стабільності. Щоб компенсувати значну втрату міжнародних резервів, було проведено девальвацію обмінного курсу, що допомогло стабілізувати валютні резерви та зберегти загальну макроекономічну та фінансову стабільність.

Рис. 2.8. Динаміка офіційного курсу гривні до долара США та євро

Джерело: офіційні дані [6]

Також Національний Банк України для стримування інфляційних процесів був вимушений підняти облікову ставку до рівня 25% річних.

Рис. 2.9. Монетарні операції НБУ з банками: процентні ставки Джерело: офіційні дані [6]

Відповідно такі дії Національного Банку України вплинули на збільшення відсоткових ставок в цілому на грошово-кредитного ринку.

Рис. 2.10. Рівень облікової ставки НБУ, ставок за депозитами в гривні та середньозважений рівень дохідності гривневих ОВДП, %

Джерело: офіційні дані [6]

У цілому монетарна політика НБУ сприяла зниженню темпів інфляції. Так, у грудні 2022 року споживча інфляція в річному вимірі становила 26,6% та практично не змінилася, якщо порівнювати з темпами зростання цін у листопаді (26,5%) та жовтні (26,6%). У місячному вимірі ціни зросли на 0,7%. Про це свідчать дані, опубліковані Державною службою статистики України.

Попри війну, інфляційні процеси в Україні залишаються контрольованими, і НБУ прогнозує помірне сповільнення інфляції у 2023 році. Цьому сприятиме послідовна економічна політика за підтримки міжнародних партнерів та сповільнення світової інфляції.

2.2.